Рішення № 133517006, 22.01.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1226/25

Провадження 2/193/32/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 січня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кравченко Н.О.,

за участю секретаря Ратушної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із зазначеним позовом до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання в порядку спадкування за законом права власності на житловий будинок. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Софїївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що в книзі реєстрацій зроблено запис за № 103. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом майна померлого батька. Крім позивачки, спадкоємцем першої черги є син померлого ОСОБА_3 , який від отримання спадщини відмовився. Позивачка отримала свідоцтво на спадщину, земельну ділянку. У видачі свідоцтва на спадщину, а саме на житловий будинок, нотаріусом відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на майно. Просила визнати за нею в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,2 кв.м (житловою площею 30,1 кв.м).

Ухвалою судді від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду.

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 28.11.2025 витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08.12.2025 року на запит суду надано копію спадкової справи №147/2022 відкритої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання сторони не з`явились, направили клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Представник відповідача не заперечував проти задоволення позову. Явка сторін обов`язковою не визнавалася. (а.с.43)

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а.с.61) та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 3-7)

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 03.02.1990 року ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_6 зі зміною прізвища на « ОСОБА_7 » (а.с.60)

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 17 березня 2022 року (а.с. 55).

Крім доньки ОСОБА_1 померлий мав сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який від отримання спадщини та обов`язкової частини спадщини відмовився (а.с.62), факт народження підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с.66).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житловий будинок № НОМЕР_6 від 30.04.1990 року, виданого на рішення виконкому Софіївської ради народних депутатів №4 від 27.04.1990 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.99).

Відповідно довідки виконавчого комітету Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області від 31.08.2022 зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживав один ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.69)

Згідно довідки Софіївського відділення комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 28.07.2025 року № 269/1, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано, станом на 31.12.2012 р за ОСОБА_2 (а.с. 108).

Відповідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості оціночна вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 складає 224048,45 грн (а.с.22-25а).

27 липня 2025 року позивач виготовив технічний паспорт на вказаний житловий будинок. який складається з загальної площі 59,2 кв.м, житлової площі 30,1 кв.м. (а.с. 11-13).

З копії спадкової справи № 147/2022, відкритої 01.09.2022 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. вбачається, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець в порядку передбаченому ст. 1261 ЦК України, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 . Інший спадкоємець з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, від прийняття спадщини відмовився. Свідоцтва про право на спадщину ні за законом, ні за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 не видавались (а. с. 52-56).

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. від 01.08.2025 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне нерухоме майно ОСОБА_1 відмовлено, через відсутність правовстановлюючого документу на будинок на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.91).

Згідно зі ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 1 ч. 2 цієї ж статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено такий спосіб як визнання права.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини відповідно до ч.1ст.1221 ЦК Україниє останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи,визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі частиною 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1ст. 1261 ЦК України).

Виходячи з положень ч. 1-2ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З роз`яснень, наданих в Постанові Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування», вбачається, що особа, яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку, набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Спори про спадкування підлягають розгляду у судовому порядку у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину підтверджена відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Матеріалами справи підтверджене роз`яснення нотаріуса щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був зареєстрований та проживав за адресою один у будинку АДРЕСА_1 . Місце смерті: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Миколаївка Криворізького району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок № НОМЕР_6 від 30.04.1990 року, виданого на рішення виконкому Софіївської ради народних депутатів №4 від 27.04.1990 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. від 01.08.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 за відсутністю документа, який засвідчує право власності ОСОБА_2 на цей житловий будинок. Роз`яснено право на звернення до суду за правилами позовного провадження. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових права на нерухоме майно від 22.01.2026 право власності на будинок АДРЕСА_1 , ні за ким не зареєстровано (а.с. 110).

З поданих документів вбачається, що ОСОБА_1 має усі підстави для успадкування належного батьку житлового будинку.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в силу ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 інші спадкоємці бажання прийняти спадщину у встановлений строк не виявили.

Позивач прийняв спадщину шляхом подання заяви.

Отже, позивач як спадкоємець першої черги має право на оформлення спадщини на житловий будинок після померлого батька, але не може цього зробити у адміністративному (нотаріальному) позасудовому порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331Цивільного Кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на спірний житловий будинок неправомірно, або, що на нього, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, судом не встановлено.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних судам при вирішенні справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Спори про спадкування підлягають розгляду у судовому порядку у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину підтверджена відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріалами справи підтверджене роз`яснення нотаріуса щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Судом встановлено, що перешкодою для оформлення позивачем права власності на успадковане майно є відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок на ім`я її померлого батька.

Таким чином, враховуючи викладене та оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до ст.1261ЦК України є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_2 та крім того, приймаючи до уваги, що спадкодавець за життя, з певних причин, не зареєстрував свого право власності на нього за життя, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати в сумі 2240,48 грн., суд вважає за можливе залишити за позивачем, оскільки суд не вбачає вини відповідача у порушенні прав позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,2 кв.м , житловою 30,1 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно до вимог п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 41053148, місце розташування: бульвар Шевченка, 19, сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, 53100.

Повний текст рішення суду складений 22 січня 2026 року .

Суддя: Н.О.Кравченко