Рішення № 133514893, 22.01.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1686/25

Провадження № 2/306/1112/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ТзОВ "ФК"ГЕЛЕКСІ" - Рудзей Юрія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачаа звернувся до суду з названим позовом, мотивуючи його тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , 18.06.2021 року в електронній формі було укладено договір позики №231986 на умовах невідновлювальної кредитної лінії. Зазначає, що на момент укладення договору позивач був фінансовою установою та здійснював діяльність з надання онлайн-позик. Грошові кошти у сумі 4300 грн, були перераховані відповідачу на картковий рахунок за посередництва надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «ЕЛАЕНС», що підтверджується відповідною довідкою. Зазначає, що відповідно до умов договору стандартна процентна ставка становила 1,5 % на день, підвищена 3,0 % у разі прострочення. Вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачкою кредитних зобов`язань, у останньої станом на дату подання позову заборгованість складає 20923,80 грн., з яких 4300 грн. основна сума боргу та 16 623,80 грн. заборгованість за процентами, які представник позивача просять стягнути з ОСОБА_1 , а також судові витрати в загальному розмірі 7423 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у поданому позові просив розгляд справи проводити у його відсутності (а.с.8).

Відповідач в судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с.64, 65,67).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

З договору позики № 231986 від 18 червня 2021 року укладеного в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи між ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 , вбачається:

- п. 1.1 договору позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути позику та грошову винагороду за користування позикою відповідно до умов договору в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та строк, встановлені договором.

- п. 1.5 договору сторони домовились, що за цим договором позикодавець надає, а позичальник отримує перший транш на наступних умовах: сума позики 4300,00 гривень; плата за користування позикою за траншем № 1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,4% в день від початкового розміру позики за траншем № 1 відповідно до п. 1.5.1 договору; строк повернення позики за траншем № 1 (термін платежу): 07.07.2021; орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за траншем № 1 для споживача на дату укладення договору становить 511,00 %; орієнтовна загальна вартість позики за траншем № 1 для споживача на дату укладення договору становить 1143,8 гривень; позика за траншем № 1 надається позичальнику в сумі, що зазначена в пп. 1.5.1 договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку, вказану позичальником під час надання особистих даних позичальника в Особистому кабінеті). Якщо позичальник повертає позику за траншем № 1 в той самий день, що і день отримання позики, позичальник сплачує на користь позикодавця компенсацію в розмірі 100 грн. В цьому випадку вимоги пп. 1.5.2 не застосовуються.

- п. 1.6 договору нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

- п. 1.7 договору вказано, що плата за користування позикою за договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3% в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії відповідно п. 1.9 договору.

- п. 1.9 договору загальний розмір невідновлювальної кредитної лінії за договором складає 4300,00 гривень.

- п. 1.10 та п. 1.11 договору строк дії договору становить три роки з дати підписання сторонами. Датою підписання договору сторонами є дата, зазначена у преамбулі договору.

- п. 1.12 договору сторони домовились, що умови надання інших траншів за договором узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод до договору, які є невід`ємною частиною договору.

- п. 3.1 договору позичальник зобов`язаний повністю повернути позикодавцю суму отриманих позик за траншами та виконати всі інші зобов`язання, встановлені договором, не пізніше строків, встановлених договором.

Згідно з 10 розділом договору «Реквізити та підписи сторін» ОСОБА_1 підписав договір, а також графік платежів до договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «6w5z8s98».(а.с.9-17).

В п. 3 паспорту позики «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» наведено наступне: тип кредиту позика, сума кредиту 4300,00 грн, строк кредитування до 07.07.2021 року, мета отримання кредиту на споживчі потреби. Згідно з п. 5 паспорту позики кредит повертається одноразово в сумі 5443.8 грн до 07.07.2021 року (а.с. 20-24).

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту узгоджується з умовами договору позики та паспортом позики (а.с. 18).

Також судом встановлено, що 04 серпня 2017 року між ТОВ «ФК «Гелексі» та ТОВ «ФК «Елаєнс» укладено договір № 04/08-17ПК про надання послуг з переказу грошових коштів, відповідно до якого фінансова компанія бере на себе зобов`язання надавати організації послугу «переказ на картку», що включає в себе приймання від організації на поточний рахунок фінансової компанії грошових коштів, обробку розпоряджень організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем «Visa» та «Mastercard», переказ грошових коштів, прийнятих фінансовою установою від організації, на користь банка-еквайра для подальшого зарахування на карткові рахунки клієнтів відповідно до правил МПС (а.с. 34.35).

На виконання вимог договору № 04/08-17ПК від 04 серпня 2017 року ТОВ «ФК «Елаєнс» здійснило переказ коштів у сумі 4300,00 грн відповідачe ОСОБА_1 (а.с.36).

Отже, позивач виконав передбачене договором позики зобов`язання шляхом надання відповідачу позики у розмірі 4300,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором заборгованість відповідачки становить 20923,80 грн. (а.с. 25-30).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору (оферти) на спеціальних умовах.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі ст. 64 ЦПК України.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за договором позики зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договорм є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог і розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до вищезгаданої норми Закону з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2423 грн судового збору за подачу позовної заяви.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи. До таких, окрім судового збору входять витрати на правничу допомогу на загальну суму 5000.00 грн. гонорар адвоката.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: Договір про надання правичої допомоги від 09.07.2025 року, Акт №149 від 03.09.2025 року наданих послуг правничої допомоги за Договором, Довіреність якою позивач уповноважив адвокатат Рудзен ЮВ. представляти інтереси ТзОВ "ФК"ГЕЛЕКСІ", Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001139 ( а.с. 31,37, 38-39, 51).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За роз`ясненнями викладеними у постанові КЦС ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Рішеннями ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 та у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року стверджено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим і відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на грошову допомогу у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТзОВ "ФК"ГЕЛЕКСІ" щодо покладення витрат на професійну (правничу) допомогу на відповідача, в частині стягнення 5000 грн. вищезгаданим нормам закону не відповідає, витрати у заявленій сумі не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді, у зв`язку з чим в даній частині позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 280, 281, 284, 285, 263, 265, 273, 354, 435 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника ТзОВ "ФК"ГЕЛЕКСІ" - Рудзей Юрія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ "ФК"ГЕЛЕКСІ", адреса: м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318 заборгованість за договором позики №231986 від 18.06.2021 року в розмірі 20 923 (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять три гривні) 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ "ФК"ГЕЛЕКСІ", адреса: м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318 понесені судові витрати у розмірі 2423 (дві тисячі чотириста двадцять три гривні) 00 коп. сплачений судовий збір.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

22.01.2026 року