Ухвала суду № 133512359, 22.01.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5/26

Провадження № 1-в/442/13/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника адміністрації ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайсуду Львівської області в режимі відеоконференції з ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)» клопотання про заміну невідбутого покарання менш м`яким засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

Засудженого: 20.10.2023 Кузнєцовським міським судом Рівненської області за ст.336 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на 1 рік, ухвалою від 21.06.2024 Кузнєцовського міського суду Рівненської області звільнення від покарання скасовано та ОСОБА_5 направлено для відбуття покарання за ст. 336 КК України, -

встановив:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 12.04.2024 надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 в якому останній просить замінити йому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м`яким обмеженням волі. В клопотанні посилається на те, що його мати хворіє і щоб мати змогу бачитись з нею просить замінити йому покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі та перевести його у Рівненську виправну колонію №131.

Засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав.

Прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає таке передчасним.

Представник адміністрації ДВК-40 просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки засуджений не став на шлях виправлення, не має жодних заохочень.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокове звільнення.

Згідно матеріалів справи, вироком Кузнєцовського міського суду Рівненської області від 21.06.2024 ОСОБА_5 засуджено за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання 12.07.2024.

Вимогами статті 82 КК України передбачено, що особам, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний нетяжкий злочин.

З матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за умисний нетяжкий злочин, за який йому було призначено основне покарання у виді 3 років позбавлення волі, на даний час фактично відбув половину строку основного покарання і невідбутими залишились 1 рік 5 місяців 29 днів.

Разом з цим, як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 року, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання в місцях позбавлення волі досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком і невідбуту частину покарання можливо замінити на більш м`яке.

Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 14.01.2026 начальником ДУ «ДВК-40» ОСОБА_6 , засуджений ОСОБА_5 за час відбуття покарання у ДВК-40 характеризується посередньо, заохочень та стягнень немає. Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_5 визначено середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик ймовірної небезпеки для суспільства.

Отже, під час розгляду даної справи у суду відсутнє переконання щодо процесу позитивних змін, які відбуваються в особистості ОСОБА_5 та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки та що така поведінка може бути підставою для заміни йому невідбутої частини покарання більш м`яким.

З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_5 , підстав для заміни йому невідбутої частини покарання більш м`яким обмеженням волі не встановлено.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошений 22.01.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1