Ухвала суду № 133501870, 20.01.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/503/26

1-кс/296/240/26

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження №42024060000000032 про арешт майна

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що протягом 2024 року службові особи суб`єкта господарювання, діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснюють незаконне видобування корисних копалин місцевого значення піску у великому розмірі, на земельних ділянках розміщених в Житомирській області.

Зокрема, в ході слідчих (розшукових) дій встановлено, що посадові особи ТОВ «Еко-нест плюс» (код ЄДРПОУ 37692009, адреса: с. Харитонівка, вул. Перемоги, буд. 14-А, офіс 1, директор - ОСОБА_4 , власники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представник- ОСОБА_8 ), на підставі спеціального дозволу на надрокористування №5939 від 16.05.2014, здійснює видобуток корисної копалини місцевого значення піску.

Видобуток зазначених корисних копалин здійснюється на земельній ділянці державної форми власності за кадастровими номерами: 1822587900:04:000:0118, 1822587900:04:000:0127, 1822587900:04:000:0128, 1822587900:04:000:0129, 1822587900:04:000:0130, 1822587900:04:000:0131, 1822587900:04:000:0132, 1822587900:04:000:0133, загальною площею 40,9 га, які розташована за межами н.п. Розкидайлівка, Харитонівської ТГ, Житомирської області (відповідно до відкритих даних власником земельної ділянки є Житомирська ОДА, орендарем ТОВ «Еко-нест плюс»).

В той же час, у ході здійснення господарської діяльності, вищевказаним підприємством порушено межі спеціального дозволу та розпочато видобуток піску на суміжних земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

У період з 14.05.2024 по 23.01.2025 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з іншими, невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч вимог статтей 14, 15, 16, 17, 19, 23 Кодексу України «Про надра» та положень Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, достовірно знаючи про відсутність дозволу на користування земельними ділянками для цілей, пов`язаних з використанням надр і відсутність належним чином оформленого спеціального дозволу на видобуток корисних копалин, без гірничого відводу та плану розробки родовища корисних копалин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, з корисливих мотивів, із залученням найманих осіб та застосуванням спеціальної техніки, незаконно видобув корисну копалину місцевого значення- пісок, загальним об`ємом 68 745 м3 з родовища на земельних ділянках з кадастровими номерами: 1822587900:18:000:0002, 1822587900:18:000:0003 та 1822587900:18:000:0004, що розташовані неподалік села Глибочок Харитонівської об`єднаної територіальної громади Житомирського району.

Унаслідок вказаного незаконного видобування корисної місцевого значення завдано збитки в розмірі 78 438 000 гривень.

13.01.2026 у період часу з 12 год. 50 хв. по 16 год. 30 хв., відповідно до ухали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.01.2026 (справа №296/173/26), 1-кс/296/87/26), за участю спеціалістів: маркшейдера УВТО Казенного підприємства «Кіровгеологія» ОСОБА_9 ; начальника відділу ДЕІ Поліського округу ОСОБА_10 ; техніка землевпорядника Житомирської філії ДП «Науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» ОСОБА_11 , проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822587900:18:000:0002 (власник ОСОБА_12 ), 1822587900:18:000:0003 (власник ОСОБА_13 ), 1822587900:18:000:0004 (власник ОСОБА_14 ), межуючих між собою та розташованих поблизу с. Глибочок, Харитонівської ОТГ, Житомирського району, Житомирської області.

У ході проведення вказаного огляду, на вищевказаних земельних ділянках, методом «конвекрту», у восьми точках, відібрано проби піску - зразки грунтосуміші, а саме: проба №1, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366568; проба №2, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366566; проба №3, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366569 та які вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області в якості речового доказу.

13.01.2026 вилучені під час огляду від 13.01.2026 проби піску - зразки грунтосуміші, а саме: проба №1, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366568; проба №2, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366566; проба №3, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366569, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024060000000032 від 14.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Враховуючи те, що відомості, які містяться у вищезазначених пробах можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, необхідні для проведення ряду судових експертиз та слідчих дій, мають значення для встановлення осіб, які можуть бути причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, та інших обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У ході досудового розслідування вказаного злочину виникла необхідність у накладенні арешту на зазначені вище предмети, речі та майно та проведення з ними судових експертиз з метою встановлення істини по справі.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя враховує наступне.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до частини 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з змісту вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).

Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.

Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у вигляді обмеження права користування, розпоряджання та відчуження на майно, вилучене 13.01.2026, у період часу з 12 год. 50 хв. по 16 год. 30 хв., під час проведення огляду земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822587900:18:000:0002 (власник ОСОБА_12 ), 1822587900:18:000:0003 (власник ОСОБА_13 ), 1822587900:18:000:0004 (власник ОСОБА_14 ), межуючих між собою та розташованих поблизу с. Глибочок, Харитонівської ОТГ, Житомирського району, Житомирської області, відповідно до ухали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.01.2026 (справа №296/173/26), 1-кс/296/87/26), а саме на: зразок грунтосуміші (піску) - проба №1, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366568; зразок грунтосуміші (піску) - проба №2, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366566; зразок грунтосуміші (піску) - проба №3, яку упаковано до спец-пакету NPU 5366569, з метою збереження речових доказів у рамках кримінального провадження №42024060000000032 від 14.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України та проведення ряду відповідних судових експертиз.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1