Ухвала суду № 133484720, 22.01.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16818/25

Провадження № 2/643/1267/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Сенс Банк» (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість у загальному розмірі 125561,40 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10456,57 грн.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 01.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

14.01.2026 від адвоката Скользнєвої В.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить: 1) поновити строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін; 3) здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 22.10.2025 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів у справі. Представник відповідача бажає приймати участь в судових засіданням для підтримання заперечень на позовну заяву та з метою повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 7 ст. 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 127 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити питання про поновлення строку на подання клопотання представника позивача без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 4 ст. 127 ЦПК одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року по справі № П/9901/736/18 зазначено, що згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ураховуючи доводи представника відповідача, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку на подання клопотання представника відповідача.

Суд, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України малозначні справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача подані до суду клопотання про витребування доказів, крім того, зазначено на необґрунтованості позовних вимог та бажанні приймати особисту участь у справі.

За таких обставин, ураховуючи доводи представника відповідача, з метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та її справедливого вирішення на засадах змігальності та диспозитивності, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення у справі судового засідання.

Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів.

Суд вважає за доцільне вирішити клопотання про витребування доказів в судовому засіданні.

Керуючись ст. 258-261, 274, 279 ЦПК України

УХВАЛИВ

Поновити адвокату Скользнєвій Валерії Владиславівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк для подання клопотання про розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити у справі судове засідання в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова (61153, м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є, каб. № 29) на 23.03.2026 на 14-00 год.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud2027.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.А. Крівцов