Рішення № 133480255, 22.01.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1587/25

Провадження 2/681/150/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У листопаді 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (надалі - Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за договором №1741709 від 30.07.2024 у розмірі 20 700 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 30.07.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1741709, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 грн, строком на 360 днів та зобов`язувалася сплатити проценти за користування.

На підставі договору факторингу №27062025 від 27.06.2025 Товариство набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №1741709 від 30.07.2024.

Взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 за вказаним вище договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим Товариство наділено правом грошової вимоги до відповідачки.

Заборгованість в загальному розміру становить 20 700 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 3000 грн, заборгованість процентів за користування кредитом - 14 940 грн, 1260 грн - за нарахованими позивачем процентами за 28 календарних днів та штрафні санкції - 1500 грн.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, однак відповідачка не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаним договором та судові витрати.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 01.12.2025 постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 25.11.2025 листом.

Відповідачці за зареєстрованим місцем проживання судом направлено копії ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відміткою відділення Укрпошти від 01.12.2025 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 30.07.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №1741709 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», відповідно до якого відповідачка отримала у безготівковій формі грошові кошти у розмірі 3000 грн, шляхом їх переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% на день (стандартна процентна ставка, що застосовується в межах строку кредиту). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1) за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19200 грн. Відповідачка зобов`язалася повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним.

Даний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н865.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до вказаного кредитного договору та підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н865, доведено до відома ОСОБА_1 дати, види та розмір платежів за кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту.

Відповідачка також ознайомилась з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т611 Паспорт споживчого кредиту, зміст якого відповідає умовам укладеного кредитного договору.

ТОВ «Слон Кредит» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало для ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 3000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» Вих.№20250702-1417 від 02.07.2025, з якого вбачається, що «Пейтек Україна», маючи повноваження на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022, перерахувало 30.07.2024 від ТОВ «Слон Кредит» кошти в сумі 3000 грн на платіжну картку клієнта, маска картки № НОМЕР_1 .

Згідно з листом АТ «Універсал Банк» від 04.12.2025, також встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 30.07.2024 було здійснено переказ коштів у сумі 3000 грн.

Відповідно до договору факторингу №27062025 від 27 червня 2025 року, акту приймання-передачі реєстру боржників до вказаного договору, додаткового договору №1 до договору факторингу, платіжної інструкції №7210 від 01.07.2025 про оплату відступлених прав вимог та витягу з реєстру боржників до договору №27062025 право вимоги за кредитним договором №1741709 від 30.07.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал»» у розмірі заборгованості 20 700 грн, яка складається з 3 000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 14 940 грн - заборгованості за відсотками, 1260 грн - заборгованість за відсотками нарахованих за 28 днів та 1500 грн - штрафні санкції.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 25.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором №1741709 становить 19 440 грн, яка складається з 3 000 грн - тіло кредиту, 14 940 грн - за відсотками і 1500 грн - штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.4 Договору №1741709 строк кредиту 360 днів. Станом на дату укладення Договору факторингу від 27.06.2025 №27062025, строк дії кредитного договору не закінчився.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачкою, у період з 28.06.2025 по 25.07.2025 (28 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 1260 грн: 3000 грн *1,5%/ 100%= 45 грн *28 календарних дні = 1260 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості Товариства.

Заборгованість відповідачки перед позивачем по кредитному договору №1741709 від 30.07.2024 не сплачена і складає 20 700 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3000 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 14 940 грн, суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 28 календарних днів 1260 грн, 1500 грн - штрафні санкції.

Згідно з умовами вище наведеного договору відповідачка зобов`язався повернути кредити, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Також відповідно до умов зазначеного договору факторингу Товариство за плату прийняло належні клієнтам права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за вище вказаним кредитним договором та надав відповідачці кредитні кошти згідно умов договору.

Однак відповідачка своїх зобов`язань за договором не виконала, кредитних коштів та процентів за користування ними не повернула.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника.

Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачкою не надано суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем вимог та наданих на їх підтвердження доказів, в тому числі і на підтвердження належного виконання нею зобов`язань за кредитним договором №1741709 від 30.07.2024 та на спростування розміру заборгованості за вказаним договором в сумі 20 700 грн.

З огляду на зазначене, суд вважає, що договір №1741709 від 30.07.2024 підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеними.

Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальницею, що і було здійснено сторонами.

Товариство свої зобов`язання виконало повністю та видало для відповідачки кредит у встановленій договором сумі.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачкою кредитним договором суд виходить з такого.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 30.07.2024 по 19.08.2024 (20 день), розмір яких становить 900 грн, оскільки такий зроблений відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та в межах норм чинного законодавства.

Однак, на підставі вище зазначеного, суд вважає, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом за Договором за період з 20.08.2024 по 25.07.2025 (340 дні) становить 10 200 грн (3 000 грн тіло кредиту х 1 % х 340 днів).

Відтак загальний розмір відсотків за користування кредитом за договором №1741709 від 30.07.2024 за період з 30.07.2024 по 25.07.2025 становить 11 100 грн (900+10200).

Перевіряючи правомірність нарахування заборгованості за штрафами за кредитним договором №1741709 від 30.07.2024 суд виходить з такого.

У розділі 6 Договору сторони погодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 150,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 30,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки 1500 грн заборгованості по штрафах, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 14 100 грн.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог на 68,1% у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1649,70 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Так, на підставі договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявки №12808 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 та ордеру від 12.08.2025 на представництво інтересів Товариства у Полонському районному суді Хмельницької уповноважено адвоката Столітнього М.М.

Адвокатом надано клієнту юридичні послуги загальна вартість яких становить 10000 грн та погоджена актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №12808 та рахунком на оплату №12808-19/11-2025 від 19.11.2025, що є невід`ємною частиною до договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 68,1% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 6810 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за договором №1741709 про надання споживчого кредиту «Комфортний» від 30.07.2024 в сумі 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) грн, яка складається з: 3000 грн - борг за основним зобов`язанням (тілом кредиту), суми заборгованості за процентами - 11 100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев`ять) грн 70 коп. та на правову допомогу в розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код в ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15, оф.118/2, м. Київ, поштовий індекс 03150;

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: