Ухвала суду № 133472969, 20.01.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2108/22 1-кп/335/130/2026

20 січня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , процесуального прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої особи ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя, клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні №12020080060001279 від 16.05.2020 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч. 4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020080060001279 від 16.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, на стадії судового розгляду.

17.12.2025 до суду від адвоката ОСОБА_6 , який здійснює захист ОСОБА_5 , надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали вказане клопотання в частині обвинувачення за ч.4 ст.358 КК України, та просили його задовольнити.

Прокурор та представник потерпілої особи у судовому засіданні не заперечували проти задоволення вказаного клопотання сторони захисту, зазначивши, що строк давності за ч.4 ст.358 КК України на даний час сплив, та звернення з таким клопотанням є правом обвинуваченого.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.358 КК України та закриття кримінального провадження у цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на використання завідомо підроблених документів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 27.08.2015 у денний час доби звернувся до управління пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, задля отримання пенсії на пільгових умовах, на підставі поданої ним заяви про призначення пенсії від 27.08.2015, та запевнив співробітників вказаної служби про наявність у нього пільгового страхового стажу за списком № 2, який розраховано на підставі наступних довідок:

- довідки № 87, виданої 17.07.2015 ВАТ «Якутське будівельно - монтажне об`єднання» (м. Якутськ, Республіка Саха (Якутія), російської федерації);

- довідки №48, виданої 05.08.2015 ВО «Розгазенергоремонт» м. Брянськ, російської федерації).

Після цього, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, ОСОБА_5 надав копію трудової книжки при поданні заяви на призначення пенсії, згідно якої в період з 01.09.1971 по 11.06.2007 останній працював у наступних установах: в професійному-технічному училище № 1 м. Запоріжжя, у період з 01.09.1971 по 19.07.1973; на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь» у період з 10.10.1973 по 06.11.1974 ; у виробничому об`єднанні «ГАММА» у період з 03.11.1987 по 19.12.1991; у дитячому оздоровчому таборі «Сокіл» Казенного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат у період з 14.02.1992 по 26.10.1998; на казенному підприємстві Запорізький титано-магнієвий комбінат у період з 03.12.1998 по 29.11.1999.

На підставі наданих ОСОБА_5 документів, 27.08.2015 останнього взято на облік у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з правом отримувати пенсію за віком.

Для підтвердження наявного трудового стажу та достовірності довідок про заробітну плату по пенсійній справі ОСОБА_5 , спеціалістами Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області були направлені запити до Пенсійного фонду російської федерації, а саме, запит № 17849/05 від 24.10.2018 до Управління Пенсійного фонду російської федерації по м. Якутську щодо підтвердження періодів пільгової роботи за Списком № 2 та заробітної плати у ВАТ «Якутське будівельно-монтажне об`єднання» з 27.01.1977 по 21.09.1987 та запит № 7956/05 від 24.10.2018 до Управління Пенсійного фонду російської федерації по м. Брянську, щодо підтвердження стажу та заробітної плати у Виробничому об`єднанні ГОСГАЗЕНЕРГОРЕМОНТ» з 12.03.2001 по 11.06.2007.

Листами від управлінь Пенсійного фонду рф по м. Якутську та Брянську надано відповіді №10/14386 від 19.12.2018 та №22/24660 від 26.12.2018 щодо неможливості підтвердження періодів роботи та заробітної плати ОСОБА_5 за періоди з 27.01.1977 по 21.09.1987 та з 12.03.2001 по 11.06.2007 у зв`язку з відсутністю в архівному фонді документів, що підтверджують факт роботи ОСОБА_5 .

У зв`язку з чим, на підставі отриманої інформації, 25.01.2019 органами Пенсійного фонду прийнято рішення № 9/05 про припинення виплати пенсії, у зв`язку з не підтвердженням трудового стажу.

Крім того, в ході досудового розслідування було направлено запити до установ в яких відповідно до трудової книжки працював ОСОБА_5 , та встановлено наступне:

- в професійному-технічному училище № 1 м. Запоріжжя, у період з 01.09.1971 по 19.07.1973 ОСОБА_5 не навчався;

- на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь» у період з 10.10.1973 по 06.11.1974 працевлаштований не був;

- у виробничому об`єднанні «ГАММА» у період з 03.11.1987 по 19.12.1991 працевлаштований не був;

- у дитячому оздоровчому таборі «Сокіл» Казенного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат у період з 14.02.1992 по 26.10.1998 працевлаштований не був;

- на казенному підприємстві Запорізький титано-магнієвий комбінат у період з 03.12.1998 по 29.11.1999 працевлаштований не був.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідома підробленого документа.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України, роз`яснив обвинуваченому суть пред`явленого обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України) з нереабілітуючих підстав і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також судом у судовому засіданні роз`яснено, що у разі, якщо обвинувачений щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Положеннями статті 49 КК України (в редакції, яка діяла на час скоєння кримінального правопорушення) визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України (в редакції, яка діяла на час скоєння кримінального правопорушення) особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Санкцією ч.4 ст.358 КК України (в редакції станом на день вчинення) передбачено покарання у вигляді: штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України (в редакції станом на день вчинення) відноситься до злочину невеликої тяжкості.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто, згідно обвинувального акту, це 27 серпня 2015 року.

Судом не встановлено обставин переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2,3 ст. 49 КК України.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

У судовому засіданні обвинувачений висловив своє чітке бажання про застосування строків давності та закриття кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).

Також слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 462/7282/14-к зазначено, що визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення, з визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Аналогічний висновок викладений і у Постановах Верховного Суду від 12.11.2019 по справі № 566/554/16-к, від 26.03.2020 по справі № 730/67/16-к.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 по справі № 455/229/17 зазначено, що дотримання умов, передбачених ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою для суду підставою щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, навіть у разі невизнання вини останньою.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, за яким обвинувачується ОСОБА_5 (в редакції станом на день вчинення) відноситься до злочину невеликої тяжкості, строк притягнення до кримінальної відповідальності, на даний час, сплив (27.08.2018), суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності слід задовольнити і звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.

Керуючись ст.49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 372, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12020080060001279 від 16.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України закрити.

Продовжити розгляд кримінального провадження № 12020080060001279 від 16.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо апеляційна скарга була подана, вона набуває законної сили, якщо не скасована, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1