Вирок № 133472795, 19.01.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/545/23

Провадження № 1-кп/317/54/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) в залі суду кримінальне провадження №22023080000000071 від 09.01.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який має неповнолітню дитину 2006р.н., та який не є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією.

За загальновідомим фактом, в порушення норм міжнародного права, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших збройних формувань РФ на виконання наказів вищого військового та політичного керівництва РФ щодо розв`язання агресивної війни та воєнного конфлікту проти України, із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, вторглись на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частин території суверенної України, у тому числі смт.Веселого Мелітопольського району Запорізької області

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою України, та який продовжує діяти також і на час розгляду справи.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VIІ, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», територія Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку та з 25.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Після остаточної військової окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - «Главное управление МВД в Запорожской области», на захопленій матеріально- технічній базі ГУ НП в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.

В подальшому, приблизно у квітні 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) на захопленій матеріально-технічній базі відділення поліції №1 Мелітопольського РУП ГУ НП в Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Козацька, 46, представниками збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора було створено відповідний територіальний підрозділ вказаного незаконного правоохоронного органу, а саме - «Веселовское отделение Главного управления МВД в Запорожской области», до складу якого протягом квітня-травня 2022 року входили лише пенсіонери органів МВС України.

Проте, приблизно у другій половині червня 2022 року, але не раніше ніж 01.06.2022 (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), «Веселовское отделение Главного управления МВД в Запорожской области» очолив колишній співробітник ГУ НП в Донецькій області, під керівництвом якого почалося формування нового особового складу вказаного територіального підрозділу незаконного правоохоронного органу держави- агресора, шляхом агітації та залучення на службу колишніх співробітників органів МВС України та Національної поліції України, які мали достатній досвід роботи в правоохоронних органах, відповідні навички та фахові знання.

В цей же час, приблизно у червні 2022 року, але не раніше ніж 01.06.2022 (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) гр.. України ОСОБА_5 , будучи колишнім співробітником Управління ДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, звільненим у 2011 році у спеціальному званні «капітан міліції», перебуваючи на тимчасово окупованій російською федерацією території смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області, маючи відповідну освіту, фахові знання та значний досвід роботи у правоохоронному органі понад 19 років, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняв посаду оперативного чергового чергової частини територіального підрозділу незаконно створеного правоохоронного органу, а саме «Веселовского отделения Главного управления МВД в Запорожской области», розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул.Козацька, 46.

В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Веселівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно та виконуючи свої функціональні обов`язки в інтересах окупаційної влади на займаній посаді оперативного чергового чергової частини «Веселовского отделения Главного управления МВД в Запорожской области», ніс службу у форменому одязі поліції рф зі зброєю; здійснював в межах своїх службових повноважень патрулювання та фільтраційні заходи на території громади, в тому числі разом із представниками збройних формувань рф; приймав безпосередню участь у заходах безпеки для місцевих колаборантів, в тому числі під час проведення ними масових заходів; виявляв в інтересах представників спецслужб та збройних формувань рф місцевих проукраїнські налаштованих мешканців та учасників АТО, володільців мисливської зброї, тощо; ніс службу та особисто здійснював охорону громадської безпеки в інтересах окупаційної влади під час проведення незаконного референдуму щодо приєднання тимчасово окупованої території Запорізької області до складу держави-агресора російської федерації у період з 23 по 27 вересня 2022 року на незаконній виборчій дільниці №309, розташованій за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Центральна, 150-А, тощо.

Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, знав про розпочате щодо нього кримінальне провадження, протягом тривалого часу переховувався від органів досудового розслідування, знаходиться на тимчасово окупованій території, і ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2023 (справа №331/157/23, провадження 1-кс/331/108/2023) прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 у зв`язку із оголошенням його у розшук, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 14.07.2023 постановлено здійснювати відносно обвинуваченого спеціальне судове провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України.

Виклик обвинуваченого у судові засідання, в ході судового розгляду кримінального провадження, здійснювався шляхом розміщення оголошень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на веб-сайті «Судова влада України».

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, складене повідомлення про підозру, та обвинувальний акт направлено до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на те, що всі судові повістки (оголошення) були опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України» та розміщені на офіційному веб-сайті суду, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Враховуючи відсутність обвинуваченого та особливості розгляду кримінального провадження, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судових засіданнях зазначав, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу всіх процесуальних питань, які розглядалися в судових засіданнях.Зазначив про недоведеність провини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, вважає недоведеним стороною обвинувачення факту добровільного зайняття ОСОБА_5 посади у незаконному правоохоронному органі.

Разом із тим, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах, у межах висунутого обвинувачення, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Веселе Мелітопольського району Запорізької області документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 11.12.1998 Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області, є громадянином України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» (т.1 а.с.179-180).

Протоколом огляду від 11.12.2022,згідно із яким була оглянута інформація, розміщена на оптичному диску отриманному від ПрАТ «Київстар» щодо вхідних та вихідних з`єднань телефонних номерів із зазначенням місця виходу в ефір в період з 24.02.2022 по 10.11.2022 року за номером НОМЕР_2 , встановлено, що у вказаний період часу, тобто з початку окупації Мелітопольського району і до 30.05.2022 (останні наявні з`єднання вказаного абонентського номеру) телефон постійно знаходився лише в межах тимчасово окупованого збройними формуваннями РФ смт.Веселе та іншої території Мелітопольського району Запорізької області. Абонентський номер належить ОСОБА_5 . (т.1 а.с.115-121)

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року свідку ОСОБА_6 було пред`явлено фото на яких свідок впізнав колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції. Свідок знайомий з ОСОБА_7 особисто. (т.1 а.с.122-123).

Суд констатує, що протокол був оформлений в рамках іншого кримінального провадження, свідок не був при пред`явленні фото попереджений про кримінальну відповідальність, та не був допитаним в межах провадження, що розглядається судом.

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2022, 17.12.2022,09.12.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року свідкам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було пред`явлено фото на яких свідки впізнали колишнього поліцейського смт.Веселе ОСОБА_11 , який після початку окупації пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції. Свідки знайомі з ОСОБА_7 особисто. (т.1 а.с.124-129).

Суд констатує, що протоколи був оформлені в рамках іншого кримінального провадження, свідки не були при пред`явленні фото попереджені про кримінальну відповідальність, та не були допитаними в межах провадження на досудовому розслідування по провадженню відносно ОСОБА_11 , але доптані за клопотанням прокурора по провадженню, що розглядається судом.

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2022, 11.11.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000000698 від 27.05.2022 року свідкам ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 було пред`явлено фото на яких свідки впізнали колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації влітку 2022 році пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції. Свідки знайомі з ОСОБА_5 (т.1 а.с.130-131, 134-135, 136-137).

Суд констатує, що протоколи був оформлені в рамках іншого кримінального провадження, свідки не були при пред`явленні фото попереджені про кримінальну відповідальність, та не були допитаними в межах провадження на досудовому розслідування по провадженню відносно ОСОБА_5 .

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2022, 21.12.2022, 23.12.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року свідкам ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , було пред`явлено фото на яких свідки впізнали колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації влітку 2022 році пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції. Свідок знайомий з ОСОБА_18 особисто. (т.1 а.с.132-133, 138-139, 140-141).

Суд констатує, що протоколи був оформлені в рамках іншого кримінального провадження, свідки не були при пред`явленні фото попереджені про кримінальну відповідальність, та не були допитаними в межах провадження на досудовому розслідування по провадженню відносно ОСОБА_5 .

Згідно копії наказу № 832 від 19.05.2021 року про закріплення працівників за службовими транспортими засобами заз7наче6но, які транспортні засоби закріплено за конкретними працівниками поліції та визначено порядок її зберігання. (т.1 а.с.143-147).

Згідно постанови прокурора від 03.01.2023 року із провадження № 22022080000000102 від 29.03.2022 року до провадження № 22022080000002189 від 09.11.2022 року виділено матеріали та документи: копію клопотання про дозвіл на проведення нагласних (розшукових) дій № 59/14К-1471т від 12.09.2022; копію ухвали № 10/3903т від 14.09.2022 після прийняття рішення щодо зняття грифу секретності; копію протоколу № 59/14/1031т від 13.11.2022 року (стор.1,2,172,173);

копію оптичного носія інформації № 59/14/545т від 13.11.2022, з відповідною інформацією у вигляді файлових масивів (09_28) і (14_48) Референдум, який є додатком до протоколу № 59/14/1031т від 13.11.2022 року. (т.1 а.с.148-149) (т.1 а.с.150-171).

Згідно копії ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 09.01.2023 року надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року інформації, що міститься у дослідженних протоколах за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій. (т.1 а.с.174).

Згідно облікових даних ГУНП в Запорізькій області та ліквідаційної комісії ГУМВС в Запорізькій області ОСОБА_5 дійсно проходив службу ОВС в період з 28.01.1994 по 30.06.2011 року. Звільнений з рганів внутрішніх справ наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 30.06.2011 року за пунктом 64 ж (за власним бажанням в спеціальному званні «капітан міліції»). (т.1 а.с.181-184-187).

Відповідно до наданих стороною обвинувачення процесуальних документів виявлено, що згідно витягу з ЄРДР № 22022080000002189 від 09.11.2022 року було внесено відомості за ч.111-1 ч.7 КК України відносно колишніх співробітників МВС України. Серед них є ОСОБА_5 (т.1 а.с.45).

Постановою прокурора Запорізької обласної прокуратури від 09.01.2023 року ОСОБА_19 із матеріалів провадження № 22022080000002189 від 09.11.2022 року було в окреме кримінальне провадження виділено матеріали за епізодом вчинення правопорушення ОСОБА_5 та внесено відомості за ч.7 ст.111-1 КК України відносно ОСОБА_5 до ЄРДР за № 22023080000000071. (т.1 а.с.47-51, 52-53)

За клопотанням сторони обвинувачення судом було допитано свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 :

Свідок ОСОБА_14 під час її допиту повідомив суду, що фактично окупація розпочалася 26.02.2022, приблизно через півроку розпочалось формування окупаційних органів влади. Свідок виїхав із тимчасово окупованої території в листопаді 2022 року. Обвинуваченого ОСОБА_5 бачив в липні 2022 року. Точно нічого про його співпрацю пояснити не зміг, знає про це лише зі слів мешканців села.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що ОСОБА_5 працює в окупаційній створеній поліції. 05.07.2022 року він приїздив до свідка до дому з обшуком, розшукували службовий автомобіль, який громадяни України переховували від окупантів. Також бачив ОСОБА_20 05.07.2022 року в приміщенні колишнього райвідділку. Раніше ОСОБА_5 працював на ринку, оскільки був пенсіонером МВС. На будівлі райвідділу вивісили прапор Російської Федерації та зняли український напис. У цій установі став працювати ОСОБА_5 . На обшуці він тримався з військовими Російської Федерації на рівних, оглядав приміщення. 29.07.2022 року свідок виїхав з окупованої території, але зі слів односельців, з якими продовжує спілкуватися, ОСОБА_5 продовжує працювати на окупаційну владу.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що є депутатом Весельвської територіальної громади, в смт.Веселе бувала кожен день. До 26.09.2022 року перебувала в окупації. Її особисто депортували, шляхом вивезення на трасу з м.Василівка. Оголосили вирок та їй прийшлося пішки йти до м.Запоріжжя.

ОСОБА_5 знала як пенсіонера МВС. Потім, коли до неї прийшли з обшуком, то узнала, що він співпрацює з окупантами. В формі його не бачила, але знає, що він очолює паспортний стіл.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що на 24.02.2022 року проживала в с.Веселе Окупація почалася в березні 2022 року. В квітні-травні 2022 року стали формувати окупаційні органи - поліцію. Базувалися в тому ж приміщенні, що і органи поліції України. навіть форма була дуже схожою. На квітень-травень 2022 року поліцейські України вже виїхали з території окупації. Бачила ОСОБА_5 разом з ОСОБА_18 в автомобілі поліції. ОСОБА_5 до війни був звільнений з органів ВС, пенсіонером. З окупаційною владою ОСОБА_5 одразу став співпрацювати. Зі слів мешканців села знає, що ОСОБА_18 та ОСОБА_5 затримували ОСОБА_21 , били його. На співпрацю ОСОБА_5 пішов добровільно, вона особисто з ним спілкувалась.

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що був особисто знайомий з ОСОБА_5 , працювали разом. ОСОБА_5 був на час вторгнення вже пенсіонером МВС. Торгував на ринку. Свідок виїхав з окупації 03.04.2022 року. Знає, що окупанти збирали пенсіонерів МВС, на зборах був присутній ОСОБА_5 . З пояснень свідка ОСОБА_23 знає, що ОСОБА_5 безпосередньо приймав участь в обшуках, не ховав обличчя. Пішов на співпрацю добровільно. Всі мали вибір, міг виїхати, але не забажав.

Свідок ОСОБА_24 пояснила, що була колегою ОСОБА_5 та просто знайомою. ОСОБА_5 вийшов на песію, працював на ринку, ремонтував техніку, працював охоронцем до початку війни.

Свідок виїхала з окупації 03.04.2022 року, коли ОСОБА_5 ще не працював в окупаційних органах. Але їй відомо, що він цікавився співпрацеюз окупантами, йому надходила пропозиція. Про подальшу долю та співпрацю ОСОБА_5 їй відомо від рідних. ОСОБА_5 став дільничим влітку 2022 року. Його навіть нагороджували подякою, про що інформація була розміщена в месенджері. Знає, що відносно ОСОБА_21 застосовувався тиск, і при цьому був присутній ОСОБА_5 . ОСОБА_5 бачили в фореному одязі, він виконував вказівки начальника міліції. На думку свідка пішов на співпрацю, оскільки привабило фін забезпечення.

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами провадження докази, суд дійшов висновку про те, що надані стороною обвинувачення письмові докази не всі є належними.

Судом також надано оцінку дослідженим доказам в контексті їх належності та допустимості. За цими критеріями суд приходить до висновку, що протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2022, 11.11.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000000698 від 27.05.2022 року свідкам ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не можуть бути використані по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 оскільки вони не були належним чином процесуально допущені до використання по провадженню відносно ОСОБА_5 .

Всі інші докази повністю відповідають вимогам КПК України, оскільки вони булі зібрані з повним дотриманням порядку, визначеного КПК України та мають відношення до даного кримінального провадження.

Інші документи, які надані стороною обвинувачення є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують.

При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, у силу положень статей 22, 26 КПК України, суд також не вбачає підстав надавати оцінку цих документів.

Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами провадження докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.

Судом також надано оцінку дослідженим доказам в контексті їх належності та допустимості. За цими критеріями докази повністю відповідають вимогам КПК України, оскільки вони булі зібрані з повним дотриманням порядку, визначеного КПК України та мають відношення до даного кримінального провадження.

Інші документи, які надані стороною обвинувачення є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченої чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують.

При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, у силу положень статей 22, 26 КПК України, суд також не вбачає підстав надавати оцінку цих документів.

Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Суд вважає, що обвинувачений усвідомлював факт окупації та агресії з боку Російської Федерації, створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.

У матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 діяв не добровільно, виконував обов`язки під психічним впливом та фізичним примусом, та дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи іншим особам, або інтересам держави.

Судом не встановлено доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянином України, зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.111-1 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання, так і обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд також враховує особу обвинуваченого, те, що він є раніше не судимим, одружений, має на утриванні неповнолітню дитину, під спостереженням лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання у смт. Веселе Мелітопольськогорайону Запорізької області, переховується на тимчасово окупованій території України.

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини сьомої статті 111-1 КК України.

У даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та органів які надають публічні послуги в Україні.

Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, що належить ОСОБА_5 , що буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки забезпечить у сукупності з іншими складовими покарання найбільший виховний ефект покарання.

За таких обставин, враховуючи особу винного та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.

Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.

Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 19 квітня 2024 року в порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.323, 369-376, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, з позбавленням спеціального звання «капітан міліції».

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1