Рішення № 133466009, 15.01.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.01.2026

Справа № 334/5774/25

Провадження № 2/334/251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участю секретаря Лук`янченко Ю.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 28.12.2021 на підставі кредитного договору № 1002057852901 (надалі кредитний договір) видано кредит у сумі 60000 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.03.2025 року складає 99155.76 (дев`яносто дев`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 76 копійок) грн., з яких: - 58294.5 грн. заборгованість за кредитом; - 17.86 грн. заборгованість процентами; - 40843.4 грн. заборгованість за комісією.

Враховуючи викладене просив суд стягнути з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у сумі 99 155,76 грн. та витрати з оплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не надав, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч.1ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 28.12.2021 на підставі кредитного договору № 1002057852901 (надалі кредитний договір) видано кредит у сумі 60000 грн.

Пунктом 2.2.5 Частини 2 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, вказано, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Пунктом 2.4.1 Частини 2 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» визначено, що договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою Банку або за ініціативою Клієнта у випадках закриття всіх Карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим Договором, та/ або відмови від усіх послуг Банку.

Відповідно до п. 5.1.4. Частини 5 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. Частини 5 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Заява відповідачки про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, становлять укладений сторонами договір, який є договором приєднання в силу ст. 634 ЦК України, що підтверджується підписами в заяві.

Підписавши заяву, відповідачка беззастережно підтвердила, зокрема, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» :pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).

|При обранні способу надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі шляхом банківського переказу, підписуючи цю Заяву, відповідачка уповноважила Банк здійснити переказ суми Споживчого кредиту з цільовим призначенням на загальні споживчі цілі за реквізитами, зазначеними при визначенні способу надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту.

Таким чином, між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 1002057852901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який є договором приєднання в силу ст. 634 ЦК України.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується виписками по особовим рахункам, де вбачається рух коштів по рахунку відповідачки. Відповідачка погодилася із умовами Кредитних договорів, адже після отримання кредитної картки, за умовами укладеного з банком договору, здійснювала дії щодо її активації, користувалася карткою (здійснювала перекази на інші рахунки, сплачувала карткою товари та послуги, поповнювала рахунок, знімала готівку), що підтверджується випискою з рахунку.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості.

Аналогічний правовий висновок вказаний Верховним Судом у постановах від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Долучені до позовної заяви копії заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту містять підписи відповідачки, справжність яких не спростована. Крім того, з виписок по рахункам випливає, що відповідачка користувалася кредитними коштами, здійснювала погашення як тіла кредиту, так і відсотків, що свідчить про фактичне виконання нею умов договору протягом певного періоду часу.

Відповідач не виконував свої обов`язки за договорами належним чином, та станом на 03.03.2025 року складає 99155.76 (дев`яносто дев`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 76 копійок) грн., з яких: - 58294.5 грн. заборгованість за кредитом; - 17.86 грн. заборгованість процентами; - 40843.4 грн. заборгованість за комісією.

З розрахунків заборгованості та виписок по особовим рахункам, чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договорами.

Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов`язань за ним, тому не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом № 1734-VIII) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон № 1734-VIII. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону № 1734-VIII після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, щомісячна комісія може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом № 1734-VIII щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону № 1734-VIII.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21). Аналогічний висновок також містить постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23).

Судом встановлено, що за договором № 1002057852901 від 28.12.2021 року, наявне нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Позивачем не надано доказів і не доведено щодо складової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а отже вона може включати плату відповідача за надання інформації щодо її кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону № 1734-VIII.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за управління та обслуговування кредиту, є нікчемними.

Таким чином нарахування відповідачу заборгованості за комісією в сумі 40 843,40 грн. є безпідставним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором 1002057852901 від 28.12.2021 року у розмірі 58 312 грн. 36 коп., яка складається із 58 294,50 грн. заборгованість за кредитом; 17,86 грн. заборгованість процентами.

Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача встановлену суму заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 58 312,36 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) витрати з оплати судового збору в сумі 1 424,58 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Добрєв М. В.