Ухвала суду № 133459408, 21.01.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/94/26

Провадження № 2-з/362/11/26

У Х В А Л А

21.01.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Медведєва К.В.,

за участю секретаря Рицької Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,

в с т а н о в и в:

До васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про забезпечення позиву до відкриття провадження у справі, в якій позивач просить:

- заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також будь-яким третім особам, які діють за їх дорученням, від їх імені або в інтересах, вчиняти будь-які дії, спрямовані на введення в експлуатацію об`єктів незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що позивачка претендує на ідеальну частку в частині об`єкта незавершеного будівництва, яку, як стверджує позивач, вона разом з відповідачем добудували до об`єкта незавершеного будівництва, належного третій особі. Вказаний об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці, що належить третій особі.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є будівельні матеріали у складі об`єкта незавершеного будівництва.

В заяві зазначено, що на земельній ділянки розташовані і інші об`єкти, проте в заяві про забезпечення позову не індивідуалізовано об`єкт незавершеного будівництва (площа, поверховість тощо) стосовно якого саме позивачка просить вжити заходів забезпечення позову. Зазначена невизначеність не може бути усунута виходячи з доданих до заяви про забезпечення позову документів.

Отже, заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також суд враховує, що у постанові ВП Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, те, що обмеження можливості власника земельної ділянки (третьої особи) користуватися і розпоряджатися власним майном.

Таким чином в задоволенні заяви слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_4 адвоката Числовської Ірени Вітольдівни про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Текст ухвали складено та оголошено 18.09.2025 року.

Суддя Медведєв К.В.