Ухвала суду № 13345194, 07.12.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 року № 21241/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Каралюса В.М., Улицького В.З.,

при секретарі Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскор-Україна» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскор-Україна» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2008 року №0003451703/0/40800 про сплату податку з доходів фізичних осіб і застосування штрафної санкції з урахуванням рішення ДПА у Тернопільській області від 06 листопада 2008 року №16652/10/25-007/268,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскор-Україна» звернувся в суд з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2008 року №0003451703/0/40800 про сплату податку з доходів фізичних осіб і застосування штрафної санкції з урахуванням рішення ДПА у Тернопільській області від 06 листопада 2008 року №16652/10/25-007/268, прийнятого за розглядом повторної скарги.

Позовні вимоги мотивує тим, що при укладенні угод купівлі-продажу рухомого майна на біржі податок з доходів фізичних осіб має сплачуватися продавцем самостійно до чи під час реєстрації біржової угоди, а біржі як податкові агенти під час реєстрації угоди повинні проконтролювати правильність сплати належної суми податку.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду 23 березня 2009 року в задоволені позову було відмовлено.

В обґрунтування постанови, суд першої інстанції покликався на те, що податкові повідомлення-рішення № 0003451703/0/40800 від 25 червня 2008 року, №0003451703/2/70656 від 10 листопада 2008 року та № 0003451703/3/3580 від 20 січня 2009 року прийняті відповідачем на підставі вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень.

Вказану постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року оскаржив позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскор-Україна».

В поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Як на доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку при купівлі через товарну біржу є юридична особа - TOB «Аскор - Україна», яка безпосередньо нараховує (виплачує) дохід на користь фізичної особи-продавця.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскор-Україна» в судовому зсіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не явився, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в період з 15.05.2008 року по 09.06.2008 року відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 10.06.2008 року №7805/23-420/24627614, яким виявлено порушення позивачем п.п. «є» п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2., п. 8.1 ст. 8, п.п. «а» 17.2. п. 17.2. ст. 17, п.п. «а» 19.2. п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» (а.с.9-20).

На підставі згаданого вище Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003451703/0/40800 від 25.06.2008 року, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 47607, 84 грн. (а.с. 8).

20 жовтня 2008 року Тернопільською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» позивачем за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року.

За наслідками проведеної перевірки було встановлено, що 21 серпня 2007 року був укладений біржовий контракт купівлі продажу транспортного засобу брокером товарної біржі «Захід-Рівне» ОСОБА_2 в звязку з реалізацією автомобіля марки «MERSEDES BENZ 612 D», де продавцем був громадянин ОСОБА_3, а покупець TOB «Аскор-Україна». В зазначеному контракті ціну автомобіля було визначено як договірну, форма та строки розрахунку також договірні та строки поставки договірні.

8 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та TOB «Аскор-Україна» був укладений договір № 30 купівлі-продажу автомобіля марки «MERSEDES BENZ 612 D», який ОСОБА_3 продав TOB «Аскор-Україна» за 100 000 грн. Дана сума позивачем станом на 9 червня 2008 року (на момент проведення планової перевірки) сплачена не була. Крім того згідно додатку №1 від 1 березня 2008 року до договору № 30 від 8 вересня 2007 року було внесено зміни, а саме було зменшено ціну автомобіля до 50 000 грн., зокрема покупець зобовязався сплатити вартість даного автомобіля наступним чином: до 01.09.2008 p. - 25 000 грн., до 31.12.2008 року 25 000 грн.

Результати перевірки було викладено в акті №12189/254/17-03/24627614 від 20 жовтня 2008 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0003451703/2/70656 від 10 листопада 2008 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 25 107, 84 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що п. 1.15 ст. 1 «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і утримує податок від суми такого доходу за його рахунок (п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону).

Згідно п. 12.3 ст. 12 «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, а пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Відповідно до статей 1, 4, 8 - 10, 15 - 16 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції правильно встановив, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому право здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її членів або брокерів, які зобов'язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

При цьому беззаперечним є той факт, що податковим агентом по операціях з об'єктами рухомого майна є юридичні особи, які здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном або нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди, надає послуги із здійснення зазначених у цій статті розрахунків.

Біржа як організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, і саме за надання послуг отримує плату, однак грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку не виплачує.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що товарна біржа в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» за ознаками, наведеними у Законі України «Про товарну біржу», податковим агентом не визначена, оскільки посередницьку діяльність у договорах, і що укладаються на біржі, не здійснює.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід платника податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього закону, а саме: 15 %.

З огляду на це, суд першої інстанції правомірно визначено, що підпунктом «а» пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку для оподатковуваних доходів джерелом їх походження з України - податковий агент, а згідно п.п. «а» п.19.2 ст.19 цього закону, особи які мають статус податкових агентів зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд прийшов до вірного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскор-Україна» як покупець вантажного автомобіля є юридичною особою, що особисто нараховує (виплачує) дохід покупцю і зобовязаний виконувати вимоги покладені на нього Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відтак, відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з дотриманням норм матеріального права, висновки суду в цілому відповідають обставинам справи, і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскор-Україна» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року по справі № 2-а-545/09/1970 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.М.Каралюс

В.З.Улицький

Ухвала в повному обсязі складена 10.12.2010 року.