Ухвала суду № 133449781, 17.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1297/26

Провадження № 1-кс/761/2091/2026

УХВАЛА

17 січня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кутаїсі Грузія, громадянина Грузії, із середньою освітою, без місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 16.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026100000000061,

установив:

17.01.2026 старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 3882), погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 16.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026100000000061.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_10 зазначив про таке.

Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100000000061 від 16.01.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), 16.01.2026, приблизно о 05 год 39 хв, керуючи маршрутним автобусом марки «БОГДАН А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у другій (середній) смузі з наявних трьох смуг його напрямку руху проїзної частини проспекту Лісового зі сторони вул. Братиславської в напрямку вул. Мілютенка, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 6 по проспекту Лісовому у місті Києві, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху.

У цей час, проїзну частину проспекту Лісового по вказаному нерегульованому пішохідному переходу переходила пішохід ОСОБА_11 , яка у темпі спокійного кроку рухалась зліва на право, відносно напрямку руху маршрутного автобуса марки «БОГДАН А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Під час руху водій ОСОБА_6 , допустив порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_6 виявились у тому що він, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, 16.01.2026, приблизно о 05 год 39 хв, керуючи маршрутним автобусом марки «БОГДАН А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині проспекту Лісового у місті Києві, маючи об`єктивну змогу своєчасно виявити інформаційно-вказівні дорожні знаки 5.38.1, 5.38.2 та дорожню розмітку 1.14.1 Правил дорожнього руху та усвідомити, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, достеменно знаючи, що в цьому випадку пішохід має перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вступив на перехід, а водій, в свою чергу, зобов`язаний зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, будучи зобов`язаним завчасно прийняти такі заходи по керуванню транспортним засобом, які б забезпечили безперешкодний та безпечний перетин проїзної частини пішоходом по пішохідному переходу, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі та створюючи небезпеку для руху, а також загрозу здоров`ю громадян, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, розташований на проїзній частині проспекту Лісовий, 6 у місті Києві, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11 .

У результаті цієї дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження від яких померла в кареті швидкої медичної допомоги під час госпіталізації до медичного закладу.

Порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

16.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому діяння, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому в клопотанні слідчим зазначено, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 17.01.2026 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, станом на час розгляду клопотання існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, тому до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.

Захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_6 довготривалий час проживає на території України, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.

Заслухавши позиції прокурора, підозрюваного його захисників, допитавши свідка ОСОБА_12 , дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100000000061 від 16.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської міської прокуратури.

16.01.2026 о 10 год 51 хв ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Надалі 16.01.2026 ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

При цьому слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_6 , як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 8 (восьми) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до 3 (трьох) років.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, який є громадянином іншої держави, може безперешкодно перетнути кордон України, а тому слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_6 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, з урахуванням характеру інкримінованого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Як вбачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках є правом слідчого судді, а не його обов`язком.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).

Досліджуючи обставини кримінального провадження, враховуючи обсяг підозри та характеризуючи дані підозрюваного, зокрема, який має постійне місце проживання, довготривалий час проживає на території України, перебуває у цивільному шлюбі, слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, його характеризуючі дані, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, а саме у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_6 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є співрозмірним з майновим станом підозрюваного та є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_6 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, проте в межах строку досудового розслідування, а саме: -прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України (паспорт громадянина Грузії НОМЕР_2 ОСОБА_6).

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_6 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування до 16.03.2026.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 березня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

-утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб з свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України (паспорт громадянина Грузії НОМЕР_2 ОСОБА_6 ).

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1