Ухвала суду № 13344392, 14.12.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року №19543/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом ТЗоВ фірми «Бріс» ЛТД до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

встановила:

У січні 2009 року ТЗоВ фірми «Бріс» ЛТД звернулося з позовом до Луцької об»єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення .

Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач 21.10.2008 року виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000082300/2, яким визначено суму податкового зобов»язання по податку на прибуток в розмірі 74844 грн. Дане податкове повідомлення-рішення позивач виніс на підставі Акту від 07.08.2008 року «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТЗоВ фірмою «Бріс» за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року», яким встановлено порушення позивачем під час проведення операцій з купівлі легкових автомобілів вимог п.5.9,п.п.5.3.2 п5.3 ст.5 та п.п.8.4.1 п.8.4,п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на суму 58321 грн.Проте при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не було враховано норми другого абзацу п.п.7.4.2. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», який надає право платнику податків відносити до складу валових витрат суму податку, сплачену при придбанні легкових автомобілів, що включаються до основних фондів. Оскільки автомобільний транспорт відноситься до 2 групи основних фондів і витрати на його придбання підлягають амортизації, тому позивач вважає, що правомірно відніс до складу амортизаційних відрахувань суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні легкових автомобілів. В суд першої інстанції представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000082300/3 від 26.12.2008 року. Просило позов задоволити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2009 року позов задоволено.

Постанову оскаржила Луцька ОДПІ. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Встановлено, що Луцькою ОДПІ проводилась планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТЗоВ фірмою «Бріс» ЛТД за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, результати якої оформлені актом №03361/443/2301/21749653 від 07.08.2008 року. Га підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №000082300/0 від 15.08.2008 року, яким визначено суму податкового зобов»язання по податку на прибуток в розмірі 74844 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувало ся в адміністративному порядку до Луцької ОДПІ,ДПА у Волинській області, ДПА України.За результатами розгляду первинної та повторних скарг до податкових органів вищого рівня виносились рішення про відмову в задоволенні скарг позивача. Після прийняття рішення про результати розгляду скарги ДПА України відповідачем було направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0000082300/3 від 26.12.2008 року, яким визначено суму податкового зобов»язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 74844 грн.

Відповідно до абзацу другого п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля ( крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що при вирішенні даного спору підлягає до застосування норма п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,оскільки нею регулюються питання оподаткування конкретної операції. Крім того вірно враховано, що така редакція даного закону прийнята згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року,тобто пізніше, ніж норми Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суб»єкт владних повноважень не довів, що його рішення правомірне.

За таких підстав постанова суду першої інстанції відповідає зібраним доказам, вимогам ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі №2а-1293/09/0370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

В. Улицький

І. Олендер

В. Каралюс

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.12.2010 року