Рішення № 133437206, 20.01.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/11385/25

Провадження № 2/463/711/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді Бобрової Ю.Ю.

за участі секретаря судових засідань Назара Р.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі по тексту ПрАТ СК«АРКС») до звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову покликалося на те, що 29.07.2021 між ПрАТ СК«АРКС» та ПРАТ «МХП» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту у формі Сертифікату за № 001а8ц5/695 до Генерального Договору № 001а8ц5/695 від 22.12.2017, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Renault д.р.н. НОМЕР_1 .

08.01.2022 о 12:00 у м. Львів по вул. Старовознесенська сталася ДТП за участі: Renault д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 (власник автомобіля - ПРАТ «МХП») та Audi д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Renault д.р.н. НОМЕР_1 , що був застрахований позивачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 001а8ц5/695 від 29.07.2021 (механічні пошкодження ТЗ зафіксовані у відповіді від НПУ № 3022010617565939 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками).

Указує, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX3255642 від 20.05.2022 та умов Договору страхування № 001а8ц5/695 від 29.07.2021 розмір страхового відшкодування склав 61 790,72 грн, яке позивачем було сплачено Страхувальнику, оскільки останнім було сплачено за ремонт пошкодженого ТЗ на рахунок СТО.

Зазначає, що відповідно до п.11.11 Договору страхування № 001а8ц5/695 від 29.07.2021 при пошкодження ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених у кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи. Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за даним страховим випадком наступний: 62 340,72 грн 550 франшиза = 61790,72 грн.

Стверджує, що позивача перейшло право вимоги на утримання з винної особи ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Renault д.р.н. НОМЕР_1 ПРАТ «МХП» внаслідок ДТП, яка мала місце 08.01.202 о 12:00 в м. Львів по вул. Старовознесенська.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПАТ «СК «Універсальна» згідно полісу №ЕР/202566246, ліміт відповідальності 130 000 грн, франшиза 0,00 грн.

28.06.2022 позивач звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. №5062/18/ЦВ. 01.09.2022 ПАТ «СК «Універсальна» було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 35 229,30 грн із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,7 до вартості замінюваних матеріалів. Таким чином, сума збитків , які не відшкодовані становить 26 561,42 грн. (61 790,72 - 35 229,30 = 26 561,42 грн).

У зв`язку з вище наведеним позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СК«АРКС» 26 561,42 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП та вирішити питання про судові витрати.

Процесуальні питання пов`язані з розглядом справи

24.11.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано в провадження судді Бобровій Ю.Ю. (а.с. 45).

Відповіддю № 2044787 від 25.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру підтверджується адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 (а.с. 47).

02.12.2025 ухвалою судді дану цивільну справу прийнято до провадження і призначено судове засідання на 22.12.2025 (а.с. 48).

22.12.2025 розгляд справи відкладено у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному на 14.01.2026.

14.01.202 у судове засідання з`явився відповідач, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають.

Аргументи учасників справи

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, заявив клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, з огляду на те, що ДТП мала місце 08.01.2022, виплата відшкодування відбулася 23.05.2022, а позивач звернувся до суду у листопаді 2025, тобто за спливом 3-річного строку. Окремо відзначив що з 04.09.2025 скасовано положення про зупинення строків позовної давності на час дії правового режиму воєнного стану, а отже позов не підлягає до задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача ОСОБА_1 08.01.2022, що підтверджується постановою Личаківського районного суду м. Львова від 02.02.2022 (а.с. 12) позивачем ПрАТ «СК «АРКС» виплачено потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 61 790,72 грн.

З метою отримання відшкодування шкоди, керуючись ст. 993 ЦК України, із врахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «СК «Універсальна» згідно полісу №ЕР/202566246, ліміт відповідальності 130 000 грн, франшиза 0,00 грн (а.с. 32) 28.06.2022 позивач звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. №5062/18/ЦВ.

01.09.2022 ПАТ «СК «Універсальна» було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 35 229,30 грн із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,7 до вартості замінюваних матеріалів. Таким чином, сума збитків, які не відшкодовані становить 26 561,42 грн. (61 790,72 35 229,30 = 26561,42 грн).

22.01.2025 позивачем була направлена відповідачу претензія за вих. №СУ/011017/4-3, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 10).

Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення

Заслухавши пояснення відповідача, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 265 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України визначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Приписи Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на момент укладення договору страхування, далі Закон №1961-IV) встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону).

У даній справі позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього у відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на те, що страхової виплати (страхового відшкодування) ПАТ «СК «Універсальна» було недостатньо для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди, то ПрАТ «СК «АРКС» отримало право звернутися безпосередньо до відповідача як заподіювача шкоди з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто, у відповідача виникло зобов`язання перед ПрАТ «СК «АРКС» відшкодувати останньому не відшкодовані збитки в сумі 26 561,42 грн (61 790,72 35 229,30 = 26 561,42 грн).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, відповідно до ч. 1, 4 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

За змістом ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові лише у випадку, коли позов доведений. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

Тобто карантин діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023 включно.

Окрім того, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» внесено зміни до ЦК України, зокрема, у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.20205, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було виключено.

Таким чином строк позовної давності був зупинений законодавцем, починаючи з 12.03.2020 до 03.09.2025 включно, а 04.09.2025 перебіг позовної давності поновився.

Беручи до уваги, що у рамках даної справи розглядаються відносини суброгації, а при суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, тому з врахуванням зупинення строку позовної давності внаслідок запровадження на території України карантину, а згодом і воєнного стану, суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем не був пропущений.

Беручи до уваги, що ПрАТ СК«АРКС» виконало свої зобов`язання за договором страхування та провело виплату страхового відшкодування в 61 790,72 грн, не отримало повного фактичного відшкодування цієї суми від ПАТ «СК «Універсальна», з огляду на що до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 26 561,42 грн.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-80, 259, 263, 264, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська, 8 м. Київ, ЄДРПОУ 20474912) 26 561,42 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят одну гривню сорок дві копійки) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок судових витрати з оплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», вул. Іллінська, 8 м. Київ, ЄДРПОУ 20474912.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення проголошено 20 січня 2026 року.

Суддя Юлія БОБРОВА