Ухвала суду № 133432558, 20.01.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/4019/25

Провадження № 2/366/535/26

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

20.01.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

представника відповідача, адвоката Дубчака Ю.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог та суть питання, поставленого для вирішення судом

У грудні 2025 представник ТОВ «НАСК «ОРАНТА» (Позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач), у якому просить стягнути з Відповідача на користь Позивача:

суму страхового відшкодування у розмірі 392 360 грн;

судовий збір у розмірі 5955 грн.

Позов мотивований тим, що 04.01.2023 між Позивачем як страховиком та Відповідачем як страхувальником укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким застраховано цивільну відповідальність автомобіля ВАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

26.02.2023 сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля під керуванням Відповідача, внаслідок якої є загиблі та травмовані люди, а Відповідач, за твердженням Позивача, перебував в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, Позивач сплатив потерпілим за умовами Договору страхування кошти, а оскільки Відповідач під час ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, то Позивач звертається в суд в порядку регресу.

22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.01.2026.

14.01.2026 від представника відповідача, адвоката Дубчака Ю.Є. надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки надані Позивачем докази не доводять перебування Відповідача під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння, а від доведення такого факту залежить право страховика подати регресний позов.

19.01.2025 від представника Позивача до суду клопотання, у якому він просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 366/2026/23, розгляд якої відбувається в порядку кримінального судочинства.

Клопотання мотивоване тим, що на даний час триває розгляд кримінального провадження № 12023110000000150, внесеного в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України (справа № 366/2026/23).

Результати розгляду кримінального провадження мають істотне значення для правильного вирішення заявленого позову, оскільки у справі № 366/2026/23 встановлюються факти і обставини, які підлягають доказуванню в цивільній справі.

ІІ. Позиції сторін

Представник Позивача у судове засідання не з`явився.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та від 25.06.2024 у справі № 359/6678/19).

Відповідач та його представник, адвокат Дубчак Ю.Є. у судове засідання не з`явились.

Враховуючи, що представник Позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому виклав свої доводи та правові підстави для його задоволення і суд не вбачає підстав для обов`язкової явки представника Позивача для з`ясування інших істотних обставин щодо заявленого клопотання, а також те, що сторона Відповідача не надіслала до суду заперечень щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності сторін.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та від 25.06.2024 у справі № 359/6678/19).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання не здійснювалось.

ІІІ. Оцінка суду

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Питання щодо зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України вже неодноразово було предметом касаційного розгляду Верховним Судом.

07.09.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 4821/3/23 досліджував питання щодо підстав та можливості зупинення провадження у справі з підстав неможливості розгляду до вирішення іншої справи.

У постанові Верховного Суду України 07.10.2015 у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 6-1957цс16.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.12.2021 у справі № 761/33089/20 визначено, що тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19 визначено, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, така підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

При цьому, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Судом встановлено, що представник Позивача звернувся в суд з позовом до Відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, мотивуючи це тим, що під час ДТП 26.02.2023 Відповідач перебував в стані алкогольного сп`яніння, а Позивач сплатив потерпілим майнову шкоду, а тому до Позивача переходить право регресу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Відповідно до статті 3 цього Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Згідно з ч. 3 ст. 6 цього Закону, суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Тому, суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20 та від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц.

Відповідно до даних ЄДРСР, які є у відкритому доступі, судом встановлено, що в провадженні Іванківського районного суду Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 120230000000150, внесене в ЄРДР 26.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України (справа має ЄУН 366/2026/23) за таких обставин.

26.02.2023, приблизно о 04 год 00 хв, Відповідач, керуючи автомобілем марки "ВАЗ 2107", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушив пункт 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), згідно з яким «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», рухався по автодорозі між с. Блідча та с. Леонівка, в межах Вишгородського району, Київської області, в напрямку села Леонівка, в порушення вимог пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» проявив злочинну недбалість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, порушуючи вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», в наслідок чого не впорався з керуванням та на автодорозі між с. Блідча та с. Леонівка на відстані 3800 м. від с. Леонівка виїхав за межі проїзної частини в кювет, де здійснив зіткнення з деревом та зазнав перекидання.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пасажир від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а інший пасажир був доставлений до лікарні де в реанімаційному відділенні Київської обласної клінічної лікарні 26.03.2023 помер від отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди ушкоджень.

Отже, фактичні підстави позовних вимог про стягнення страхового відшкодування є аналогічними змісту викладеного Відповідачу обвинувачення у кримінальному провадженні № 120230000000150, розгляд якого здійснюється Іванківським районним судом.

Відповідальність за ч. 4 ст. 286-1 КК України настає за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

При цьому, відповідно до положень пп. «а» пп. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час ДТП) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Таким чином, наявність права Позивача на пред`явлення регресного позову до Відповідача пов`язане з доведенням факту перебування останнього під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння.

Таке питання є предметом судового розгляду кримінального провадження у справі № 366/2026/23, де Відповідач є обвинуваченим.

Крім цього, предметом судового контролю в справі № 366/2026/23 є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та наслідками, що настали в результаті ДТП.

У разі доведеності/недоведеності винуватості Відповідача у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 286-1 КК України та набранням судовим рішенням (вироком) законної сили, встановлені судом у кримінальному провадженні факти та обставини матимуть преюдиціальне значення для суду під час розгляду заявлених позовних вимог в цивільній справі на підставі ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

За відсутності такого, що набрав законної сили вироку у справі № 366/2026/23, суд позбавлений можливості встановити та належним чином оцінити обставини у цивільній справі № 366/4019/25, оскільки зазначені факти є предметом судового розгляду кримінального провадження у справі № 366/2026/23.

Тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 366/2026/23.

За п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 251, 253, 258-260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 366/4019/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, зупинити до набрання законної сили остаточним рішення суду у кримінальному провадженні № 120230000000150, внесеному в ЄРДР 26.02.2023 відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України (справа № 366/2026/23).

Копію цієї ухвали невідкладно направити сторонам по справі.

На ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 20.01.2026

Суддя Н.П. Слободян