Рішення № 133414632, 20.01.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15600/25

Провадження №: 2/755/2239/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті», третя особа: Київська міська рада про визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва,

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, просив суд визнати за ним майнові права на об`єкт незавершеного будівництва: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:248:0029.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на те, що 17 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Капітал Ріелті» укладено договір купівлі - продажу майнових прав №КР/6/198.

Відповідно до умов договору, сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим Договором, є об`єктом нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , попередня поштова адреса АДРЕСА_3 , з наступними характеристиками: квартира, будівельний АДРЕСА_4 , однокімнатна. Загальна площа 38,78 кв. м.

Вказує, що ТОВ «Капітал Ріелті» 12 листопада 2014 року видало довідку про фінансування 100% майнових прав об`єкта нерухомості за договором № КР/6/198 купівлі продажу майнових прав від 17 жовтня 2013 року. Загальна вартість майнових прав складає 286 972,40 грн

Зазначає, що позивач вчасно неотримав те, на що розраховував укладаючи Договір, заплачановий термін закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію будинку - 3 квартал 2014 року, який порушено відповідачем.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Залучено Київську міську раду у якості третіх осіб без самостійних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач будучи повідомлений належним чином про розгляд справи, не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.

13 листопада 2025 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києві надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Київська міська рада просить прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно положення частини 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Ріелті» та позивачем укладено Договір №КР/6/198 купівлі продажу майнових прав. (а. с. 24-25)

Згідно п. 2.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю - продаж Об`єкту нерухомості.

Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим Договором, є об`єктом нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , попередня поштова адреса АДРЕСА_3 , з наступними характеристиками: квартира, будівельний АДРЕСА_4 , однокімнатна. Загальна площа 38,78 кв. м.

Відповідно до п. 4.1 Договору, в день укладення цього Договору вартість майнових прав 1 кв. м об`єкту нерухомості складає 7 400,00 грн.. в тому числі ПДВ 20% - 1 233,34 грн.

Орієнтовна загальна вартість Майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору складає 286 972,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % 47 828,67 грн.

Відповідно до пункту 2.5 договору запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію - 3 квартал 2014 року.

12 листопада 2014 року видало довідку про фінансування 100% майнових прав об`єкта нерухомості за договором № КР/6/198 купівлі продажу майнових прав від 17 жовтня 2013 року.

За положенням ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За змістом ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес, крім визначених цією частиною статті способів, іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.4 Закону України від 18.09.1991 р. №1560-ХП "Про інвестиційну діяльність" фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, може здійснюватися в тому числі шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.5 ст.7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами інвестицій, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч.1 ст. 334 Цивільного Кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Водночас, в ст. 331 Цивільного кодексу України визначено, що у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

З Єдиного судового реєстру відомо, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД», ТОВ «Капітал Ріелті» про визнання договору недійним, визнання незаконним та скасування реєстрацію права власності, визнання майнового права на незавершене будівництво.

ОСОБА_2 позов обгрунтовував тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4 (рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2025 року у справі № 910/18980/23 (910/2955/25)).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Тож під час розгляду справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.

Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Встановивши що однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:248:0029, введена в цивільний обіг як об`єкт права власності, зареєстрована за ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що обраний спосіб захисту не захистить порушеного права позивача, оскільки в даному випадку належним способом захисту цивільного права позивача буде звернення до суду з позовом про визнання правочину, на підставі якого внесено запис про право власності на спірну квартиру недійсним та визнання права власності на спірну квартиру.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті», третя особа: Київська міська рада про визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючисьст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 328, 331, 334, 509, 526, 626, 627 ЦК України, ст.ст. 2, 49, 76, 77-81, 141, 142, 200, 223, 247, 263-265, 354, 355, ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті», третя особа: Київська міська рада про визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 січня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Ріелті» (02192, м. Київ, вул. Шалетт, буд. 1, код ЄДРПОУ 35030788);

Третя особа - Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄРПОУ: 22883141).

С у д д я -