Рішення № 133411312, 14.01.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1210/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретаря Кушнір Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), у вересні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 29.11.2020 (далі кредитний договір), посилаючись на те, що у відповідності до умов даного кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 17100 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , з платою відсотків за користування кредитом. Банк свої зобов`язання виконав, надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, внаслідок чого станом на 09.07.2025 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 23433,13 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить справу слухати за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася повторно, викликалася шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідачки за зазначеною адресою, що відповідно до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним врученням судової повістки.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідачки, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

29.11.2020 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

У заяві вказано про те, що дана заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, які розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Підписуючи цю Анкету-заяву цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank відповідачка просила:Відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я. Встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.

У пункті 6 Анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.

Також, згідно довідки від 11.07.2025 АТ «Універсал Банк» за карткою НОМЕР_3 встановлювався кредитний ліміт - 29.11.2020 17 500 грн, 27.07.2021 - 17400 грн, 11.12.2021 - 17100 грн.

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 11.07.2025 ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , картка Чорна, активна до 07.30.

Позивач надав суду розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 09.07.2025 у відповідачки існує заборгованість за договором №б/н від 29.11.2020 в розмірі 23433,13 грн.-тіло кредиту.

Відповідно до виписки руху коштів по рахунку № НОМЕР_2 , клієнт ОСОБА_1 , період - 29.11.2020-11.07.2025, зафіксовано як витрати, так і надходження коштів по рахунку, зокрема, - сума витрат 38738,02 грн, сума зарахувань 15304,89 грн, баланс на початок періоду - 17500 грн (кредитний ліміт підвищений, заборгованість на 11.07.2025 23433,13 грн.

Крім того, до позовної заяви, в якості обґрунтування позовних вимог, банком долучено: Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи банку (чорна картка), Паспорт споживчого кредиту з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача, підписаний в електронному вигляді, фотознімки паспорта та ідентифікаційного коду відповідачки, довідку про етапи реєстрації ОСОБА_1 .

Розглянувши справу, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно із частиною другою статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України від 03.09.2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 ЗУ ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як встановлено судом ОСОБА_1 уклала кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (monobank), відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрив поточний рахунок у гривні на її ім`я із встановленням кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.

До анкети-заяви представник банку долучив витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк», а також додатки із визначенням тарифів та основних умов кредитування, а саме Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, який підписаний відповідачкою в електронному вигляді.

На підтвердження існування у відповідачки заборгованості за кредитним договором, представником позивача було надано до суду розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по картці яка містить інформацію про здійснені відповідачкою операції по картці.

Як вбачається з вказаної виписки про рух коштів по картці, відповідачка активно користувалася рахунком, здійснювала з нього платежі, оплачувала різноманітні послуги, здійснювала платежі у закладах торгівлі та харчування, переказувала грошові кошти, поповнювала мобільний, що на переконання судді свідчить про те, що відповідачка безсумнівно розуміла зміст та характер надаваних їй банківських послуг, бо тривалий час користувалась наданим їй кредитним лімітом, здійснюючи використання наданих кредитних коштів для задоволення власних потреб.

Отже, встановлені обставини справи щодо руху коштів по картці відповідачки свідчать про те, що остання була обізнана про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у її вільному електронному доступі.

У свою чергу, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Отже, надані банком виписка про рух коштів по картці відповідачки та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Таким чином встановлено, що кредит відповідачці надано шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, факт використання кредитних коштів позичальником доводиться випискою по рахунку та розрахунком заборгованості.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 29.11.2020 в сумі 23 433,13 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 09.07. 2025.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідачки в користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028,00 гривень.

На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 629, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська,23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 29.11.2020 в сумі 23 433,13 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 09.07. 2025.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028, 00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 19 січня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман