Ухвала суду № 133410078, 08.01.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6819/25

Провадження № 1-кп/577/171/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" січня 2026 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200450000841 від 02 вересня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

17 листопада 2025 року до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з Конотопської окружної прокуратури Сумської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ухвали суду від 17 листопада 2025 року кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12023200450000126 прокурору Конотопської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_3 як такого, що не відповідають вимогам КПК України.

Своє клопотання обґрунтовує, тим що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023200450000126 складений з порушенням вимог ст. 291 КПК України.

Так, згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона, а також викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, зокрема, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті формулювання обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно за ст. 91 КПК України, яке повинні логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, що ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, які є доведеними на думку сторони обвинувачення. Вони не провинні містити припущень, оскільки їх правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Отже, фабула обвинувачення (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, передбачених ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_5 не зазначені всі обов`язкові складові формулювання обвинувачення, які мають містити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та відповідати наведеній стороною обвинувачення правовій кваліфікації.

Отже формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація містять суттєві суперечності, які потребують виправлення. Вказаний епізод, який інкримінуються ОСОБА_5 , хоча і містять правову кваліфікацію щодо незаконного придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, втім саме формулювання обвинувачення в цій частині є неконкретним, спрощеним, зведеним до констатування подій, під час яких обвинувачений був затриманий.

Формулювання обвинувачення не містить даних у який спосіб, де, коли і за яких обставинах ОСОБА_5 придбав психотропну речовину, у якій кількості, за які кошти, у який спосіб та при яких обставинах здійснив фасування вказаної психотропної речовини, або за чиєю вказівкою та на яких умовах погодився виконати роботу з розкладки психотропної речовини, в який спосіб та від кого отримував або мав намір отримати кошти за її збут.

Крім того не розмежовано, що, або які саме дії обвинуваченого ОСОБА_5 , на думку сторони обвинувачення, у викладені в обвинувальному акті, є збутом психотропних речовин, а які саме дії - є придбання та зберіганням психотропних речовин, обіг яких обмежено.

При цьому дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України.

Тобто такий виклад обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, по зазначеному в обвинувальному акті епізоді, свідчить про припущення сторони обвинувачення щодо можливості вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, вважаю, що обвинувачення в цій частині є не зрозумілим, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист.

Вказані обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому у даному випадку вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 та він як захисник будуть позбавлені можливості належним чином підготуватися до захисту в судовому засіданні, що є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору в порядку п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України.

Обвинувальний акт поданий до суду містить суперечливі та невідповідні відомості щодо формулювання обвинувачення, а саме в частині інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення в епізоді, вказаному в обвинувальному акті у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням того, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, наявні обставини, що перешкоджають подальшому судовому розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

При цьому вважає за необхідне врахувати, що ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов`язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Крім того, вказаний недолік обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та порушенням права особи на розгляд кримінального провадження у найкоротший строк.

За таких умов, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200450000841 від 02 вересня 2025 року, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам закону.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 клопотання про повернення обвинувального акта прокурору підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_5 також підтримує вказане клопотання та прохає повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор заперечує щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта, посилаючись на необґрунтованість вказаного клопотання, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025200450000841 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а питання щодо невідповідності обвинувального акта фактичним обставинам вирішуються судом під час розгляду справи по суті. Крім того формулювання обвинувачення у обвинувальному акті це виключна компетенція прокурора.

Суд, вислухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали, приходить висновку, що клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору не підлягає задоволенню.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень щодо змісту та порядку складання обвинувального акта, які обумовлюють його повернення, норма п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України скеровує до ст. 291 цього Кодексу.

Статтями 109 та 291 КПК України встановлений вичерпний перелік вимог до змісту обвинувального акта та його додатків.

Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вказаних вимог.

Вимоги до обвинувального акта визначені ст. 291 КПК України.

Вказана норма закону містить вичерпний перелік відомостей та реквізитів, які повинен містити обвинувальний акт для того, щоб він вважався таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Частинами 2 та 3 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Що стосується посилання захисника обвинуваченого на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 не містить чіткого формулювання обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, то суд враховує, що за визначенням п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Пунктом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається зі змісту ст. 291 КПК України будь-яких конкретних вимог щодо викладення обставин злочину і його змісту вказаною процесуальною нормою не передбачено.

З наведеного слідує, що формулювання обвинувачення - це юридичне виведення, засноване на викладених в описовій частині обвинувального акта фактичних обставинах справи, змістом якого повинні бути правові ознаки злочину, викладені мовою диспозиції норми кримінального закону, що застосовується до конкретної особи. При цьому виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора, оскільки виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

В обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, формулювання обвинувачення із зазначенням обставин, які, відповідно до частини 1 статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також правова кваліфікація дій обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Таким чином зміст формулювання обвинувачення як складової частини обвинувального акта, яке лише буде підлягати доведенню під час судового розгляду, в аспекті ст. 338 КПК України не завжди може бути остаточним на момент його надходження до суду, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення.

Слід також зазначити, що під час підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

В обвинувальному акті, слідчим викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та сформульовано обвинувачення, яке прокурор, затвердивши обвинувальний акт, вважає доведеним, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право, але не зобов`язаний, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну його невідповідність вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відомості, які містяться в обвинувальному акті по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, свідчать про офіційне доведення до відома обвинуваченого компетентним органом твердження про вчинення ним відповідного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, що є необхідним для підготовки належного захисту.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200450000841 від 02 вересня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1