Постанова № 13340885, 21.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-10345/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собків Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу позивача Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 грудня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Кийархбуд-24», товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»про стягнення в дохід держави коштів в розмірі 584000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кийархбуд-24»/далі - відповідач 1/, товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»/ далі- відповідач -2/ про стягнення в дохід держави коштів в розмірі 584000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 грудня 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 грудня 2009 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову або ухвалу суду 1-ї інстанції та ухвалює нове рішення, якщо буде визнано, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд 1-ї інстанції вважає встановленими, недоведені висновки суду обставинам справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, судом 1-ої інстанції встановлено, що Відповідач 1 (ідентифікаційний код - 32454358), зареєстрований Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 24.03.2004 р. Відповідач 2 (ідентифікаційний код - 34961481), зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 13.03.2007 р. за №1334102000000218, взятий на облік державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області 03.04.2007 р. Згідно з довідками з Єдиного державного реєстру станом на,27.11.2009 р. статус відомостей про юридичні особи: Відповідача 1 - не підтверджено; Відповідача 2 - відсутність за місцем знаходження, в стані припинення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем була проведена виїзна позапланова перевірка Відповідача 1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт від 12.06.2009 р. №101/23-205/32454358. Перевіркою,зокрема, встановлено, що Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір субпідряду від 27.09.2007 р. №2301-6. Відповідачем 2 видано податкові накладні від 31.03.2008 року №310335 на суму 300000,00 грн. та від 27.06.2008 р. №270617 - на суму 284000,00 грн. Договір та первинні документи від імені Відповідача 2 підписані ОСОБА_3.

З договору субпідряду від 27.09.2007 р. №2301-06, вбачається що Відповідач 2 зобов'язувався на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк закінчені будівельні роботи: виконання будівельно-монтажних робіт житлового корпусу (3-10 поверхи) по вул. Госпітальній, 12 у м. Києві. Договір підписаний директорами Відповідача 1 Недужим М.І. та Відповідача 2 ОСОБА_3. Датою завершення робіт, як зазначено у договорі, є дата прийняття їх замовником. У матеріалах справи відсутній додаток до договору, який є невід'ємною його частиною, і в якому вказувалась ціна цього договору, а також інформація про фактичне виконання цих робіт, їх прийняття замовником.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з рішенням суду 1-ої інстанції щодо відмови повністю у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний правочин укладено з метою завідомо суперечною інтересам Держави та суспільства при наявності умислу у однієї із сторін правочину, а саме ТОВ «Кийархбуд-24», в звязку з чим повинен бути визнаним недійсним на підставі ст.207 ГК України.

Згідно інформації отриманої від УПМ ДПА в Київській області листом №4372/7/26-40/2339 від 06.05.2009р. - Управлінням Департаменту фінансових розслідувань Комітету державного контролю Республіки Білорусь Брестської області на запит ГУПМ ДПА України отримано інформацію, що громадянин ОСОБА_3, зареєстрував підприємство TOB «Сьомий Буд Трест»(код 34961481) за винагороду, відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, фінансово-господарські документи як директор не складав та не підписував, нікого на це не уповноважував, не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність TOB «Сьомий Буд Трест»з метою отримання прибутку. Де знаходиться печатка та фінансово-господарські документи зазначеного підприємства ОСОБА_3 не відомо.

Згідно бази даних АІС ОР на ТОВ «Сьомий Буд Трест»протягом 2007-2008р. працювала лише 1 особа, основні засоби, в тому числі транспортні засоби на підприємстві не обліковуються.

Згідно податкових розрахунків комунального податку за 4 квартал 2007р., 1, 2, 3, та 4 квартал 2008р. кількісний склад працівників за базовий податковий період становить 1 працівник.

Таким чином, фінансово-госпрдарська діяльність ТОВ «Сьомий Буд Трест»здійснювалася без участі та відома юридично уповноваженої особи - директора (власника) підприємства гр. ОСОБА_3 Діяльністю ТОВ «Сьомий Буд Трест»займалися особи, які не мають до вказаного підприємства ніякого відношення, що свідчить про протиправний характер діяльності та наявні ознаки фіктивності.

Правочин між ТОВ "Кийархбуд-24" та ТОВ «Сьомий Буд Трест»порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на незаконе заволодіння майном (коштами) держави. Правочини укладалися з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, зокрема ПДВ, відносячи відповідачем суми ДПВ до податкового кредиту, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, такі правочини відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемними.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, «підприємництво»- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим, ст. 49 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У відповідності із Законами України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-Х11 від 16.07.1999р, "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №' 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) первинні бухгалтерські документи (договори, видаткові, податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Визначена особа наділена виключним правом на складання та підписання документів від імені юридичної особи.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 року за №15, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів, так і шляхом приховування об'єктів оподаткування та іншими способами.

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за №168/97- ВР (із змінами та доповненнями), передбачено, що право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2|.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, Відповідач 1 зобовязаний був перевіряти повноваження свого контрагента TOB «Сьомий Буд Трест», так і цікавитися фінансово-господарською діяльністю свого контрагента.

Частиною 2 статті 215 Цивщьного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, вищенаведене та додані до позовної заяви копії документів свідчать про те, що спірне господарське зобовязання між TOB "Кийархбуд-24" та TOB «Сьомий Буд Трест»було вчинено з метою, яка не переслідувала за мету створення взаємних прав та обов'язків, а натомість метою було ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, зокрема ПДВ шляхом віднесення сум до податкового кредиту, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, та одночасно є таким що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним відповідно до ч. 1 ст. 203. ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 грудня 2009 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 грудня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кийархбуд-24»суми ПДВ за нікчемними правочинами укладеними між товариствами протягом липня-вересня 2008 року у сумі 584000,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кийархбуд-24»в дохід держави суми ПДВ за нікчемними правочинами укладеними між товариствами протягом липня-вересня 2008 року у сумі 584000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 22 грудня 2010 року.