Ухвала суду № 13340662, 16.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5940/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Глущенко Я.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, в якому просили визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2008 року №0008382305, видане на підставі Акту перевірки №0948/26/54/23/30407788 від 13.10.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги позивач аргументує тим, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

До суду апеляційної інстанції сторони не зявились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обовязковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів протиправності оскаржуваного рішення, в той час, як відповідач довів правомірність його дій та законність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З вказаними висновками Окружного адміністративного суду м. Києва погоджується і суд апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.10.2008 року працівниками Державної податкової адміністрації у Автономній республіці Крим було проведено перевірку щодо дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4, що належить Сімферопольській філії ТОВ «Дніпро-Вікторія». За результатами перевірки складено Акт №0948/26/54/23/30407788 від 13.10.2008 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».

На підставі виявлених порушень ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято спірне рішення про застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія»штрафних (фінансових) санкцій від 24.10.2008 року №0008382305 у розмірі 4420,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність у сфері грального бізнесу. Неможливість обліку розрахункової операції одночасно з її здійсненням пояснюється неоснащенням гральних автоматів запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю).

Відповідно до вимог пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік кількості та вартості.

Таким чином, гральні автомати, які використовуються суб'єктами підприємницької діяльності для надання послуг у сфері грального бізнесу належать до реєстраторів розрахункових операцій (автоматів з продажу товарів (послуг).

Згідно зі статтею 12 вказаного Закону, на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315, передбачено, що Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів рахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України №803 від 07 червня 2006 року у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07 лютого 2002 року «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31 грудня 2006 року.

Таким чином з 01 січня 2007 року суб'єкти господарювання, які надають послуги у сфері грального бізнесу на гральних автоматах мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал», суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему. Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеного Наказу Державної податкової адміністрації України, яким до Державного реєстру розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал».

Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»були встановлені податковим органом під час проведення перевірки 13.10.2008 року, тобто після набрання чинності вищезазначеного Наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430.

Суб'єкти господарювання, відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Оскільки позивачем не були виконані вимоги пункту 1 статті 3 Закону, відповідач правомірно застосував до нього штраф у розмірі 250,00 грн.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяЮ.В. Сауляк

СуддіТ.Р. Вівдиченко

Я.Б. Глущенко