Ухвала суду № 13340655, 16.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-767/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І

Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Глущенко Я.Б.,

при секретаріКочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське»Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Христинівського району, який діє в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське»Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук про стягнення 298586,90 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року прокурор Христинівського району Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське»Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук, в якому просив стягнути з відповідача борг по несплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 298586,90 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково в сумі 2091,74 грн. Свої вимоги відповідач аргументує тим, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП «Дослідне господарство «Христинівське»Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук зареєстроване як юридична особа з 06.03.2000 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Працівниками ДПІ у Христинівському районі Черкаської області було проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої складено відповідний Акт від 05.06.2009 року №40/23-01/00495800.

Під час проведення перевірки працівниками ДПІ у Христинівському районі Черкаської області встановлено, що відповідач не перерахував до бюджету нараховані суми податку з доходів фізичних осіб в сумі 298586,90 грн.

Виявлення вказаних порушень і стало підставою для звернення до суду із зазначеним вище позовом.

Задовольняючи адміністративний позов прокурора Христинівського району Черкаської області, який діяв в інтересах держави в особі ДПІ у Христинівському районі Черкаської області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечував факту наявності у нього заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка також підтверджується наявними у справі доказами.

З вказаними висновками Черкаського окружного адміністративного суду погоджується і суд апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, ДП «Дослідне господарство «Христинівське»Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук є платником податків та податковим агентом в розумінні п. 1.15. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV, а тому зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам , відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Статтею 8 п.п. 8.1.1. п.8.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

В силу пп. 8.1.2 ст. 8 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) єдиним платіжним документом.

Таким чином, за вказаною нормою податковий агент утримує та перераховує податок лише у разі, коли проводить нарахування доходів; при нарахуванні доходів у податкового агента виникає заборгованість перед одержувачем доходів; нараховані доходи є джерелом для утримання податку з такого доходу; при виплаті такого доходу у податкового агента виникає зобов'язання щодо перерахунку до бюджету утриманого за рахунок доходу податку. Тобто, податок утримується від суми такого доходу та за рахунок такого доходу при його нарахуванні.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, про стягнення якої звернувся позивач до суду, є кредиторською заборгованістю.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем протягом періоду, який перевірявся, було нараховано оподатковуваний дохід його працівникам. Однак, у звязку з важким фінансовим становищем підприємства, сплата невідшкодованих до державного бюджету сум податку з доходів фізичних осіб проводилась у зменшеному розмірі.

Зазначені факти відображались відповідачем в його запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

Аналізуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.

У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли щодо стягнення кредиторської заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб, яка не є податковим зобовязанням відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що Кодексом адміністративного судочинства не передбачено спеціальних строків для предявлення такого адміністративного позову, а відповідно застосуванню підлягає річний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністра тивного судочинства України, певних процесуальних дій.

Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивачем у справі виступає прокурор Христинівського району Черкаської області, якому про порушення інтересів держави стало відомо тільки у 2010 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не було пропущено річний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що частина існуючої у нього заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 106017,66 грн. не повинна включатись до суми, що підлягає стягненню за оскаржуваним судовим рішенням, оскільки вказана сума була списана як безнадійний податковий борг, з огляду на таке.

Відповідно Рішення №7523/9/24 від 01.10.2007 року про списання безнадійного податкового боргу Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області податкове зобовязання в сумі 106017,66 грн. на підставі Ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.12.2004 року №05/2337 списано як безнадійний податковий борг. Однак, відповідного змісту вказаного Рішення, зазначена сума заборгованості виникла станом на 15.04.2003 року, тобто раніше періоду, який перевірявся податковою згідно Акту від 05.06.2009 року №40/23-01/00495800, а тому вказана сума заборгованості не увійшла до складу заборгованості, що була предметом стягнення у суді першої інстанції під час розгляду даної справи.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі відповідач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське»Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяЮ.В. Сауляк

СуддіТ.Р. Вівдиченко

Я.Б. Глущенко

(Повний текст Ухвали складено 21.12.2010 року.)