Ухвала суду № 13340384, 14.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2590/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Білоцерківська районна аптека № 191»до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа Державна податкова адміністрація в Київській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року позивач Комунальне підприємство «Білоцерківська районна аптека №191»звернулися в суд з позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа Державна податкова адміністрація в Київській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Білоцерківська районна аптека № 191», зареєстроване Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 16.06.2000 року.

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2009 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області проведено перевірку господарської одиниці позивача - аптеки, яка розташована за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2-А, за наслідками якої складено акт перевірки від 27.07.2009 року № 2387/1000/23/05485108.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийнято рішення від 14.08.2009 року № 0001170235/2864 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13396,10 грн..

В результаті адміністративного оскарження спірного рішення, скаргу позивача залишено без задоволення.

Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно і законодавством України.

Відповідно до абзац)' 3 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно абзацу 15 статті 2 зазначеного Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек. товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповненні вручну.

Пунктом 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну сум) проведеної операції.

Правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що при проведенні позивачем розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій у фіскальних касових чеках, які ним видані протягом робочого дня, не вказано обов'язкового реквізиту, передбаченого пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму і зміст розрахункових документів, а саме: назви господарської одиниці позивача.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що відповідно до реєстраційного посвідчення № 1002000228 від 25.09.2003 року, назва господарської одиниці позивача - «аптека», в той час як касовий чек, який друкувався на реєстраторі розрахункових операцій, містив назву «Комунальне підприємство «Білоцерківська районна аптека № 19»з наступних підстав.

Абзацом 4 розділу 1 Положення про форму і зміст розрахункових документів встановлено, що господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції,

Відповідно до абзацу 5 розділу 1 зазначеного Положення, назва господарської одиниці - це назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Вірно зазначає суд першої інстанції, що реєстраційне посвідчення № 1002000228 від 25.09.2003 року, видане Державною податковою інспекцією у Білоцерківському районі Київської області не є дозволом на розміщення господарської одиниці у розумінні Положення про форму і зміст розрахункових документів.

З матеріалів справи вбачається, що Шкарівською сільською радою Київської області надано дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі - Комунального підприємства «Білоцерківська районна аптека № 191», який знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2-А, чим підтверджується назва господарської одиниці позивача - Комунальне підприємство «Білоцерківська районна аптека № 191».

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем дотримано законодавчо визначені умови проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа на повну суму проведеної операції із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, передбачених Положенням про форму і зміст розрахункових документів, зокрема, із зазначенням назви господарської одиниці - Комунальне підприємство «Білоцерківська районна аптека № 191».

Дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, про відсутність в діях позивача порушення порядку проведення розрахункових операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та видачі розрахункових документів встановленої форми на повну суму проведеної операції, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не підтверджено належними на допустимими доказами факту вчинення позивачем правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій прийнято податковим органом безпідставно.

Позиція податкового органу спростована позивачем в ході розгляду справи та не відповідає нормам матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 20.12.2010 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Кучма А.Ю.

Бєлова Л.В.