Ухвала суду № 13340276, 09.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5411/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Кучми А.Ю., Бистрик Г.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Ріпкинської районної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2010 року № 0000092330/0, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2010 року Ріпкинська районна спілка споживчих товариств звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2010 №0000092330/0 Державної податкової інспекції у Ріпкинському районні Чернігівської області, яким визначено податкове зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб на суму 22 500.00 грн., (у т.ч. за основним платежем - 15 000.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 500,00 грн.) за порушення ч. 3 ст. 1 Указу Президента від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами і доповненнями), відповідно винесеного на підставі Акту перевірки ДПІ у Ріпкинському районі від 02.03.2010 року № 82/23-104/01777050, як такого, що не відповідає діючому податковому законодавству.

Ріпкинська райспоживспілка свої вимоги обґрунтовує тим, що встановлення заниження сум єдиного податку до сплати в бюджет на загальну суму 15 000 грн., а саме у І кварталі 2007 року - в сумі 3 000 грн., та у II кварталі 2007 року - в сумі 12 000 грн. не відповідає дійсності, оскільки вся виручка, отримана від операцій продажу ними оподаткована. Зазначивши, що у 2007 році Ріпкинською райспоживспілкою було отримано від Чернігівської обласної спілки споживчих товариств та ТОВ «Господарник»поворотну фінансову допомогу в сумі 150 000 грн., згідно договорів, які передбачають обов'язкове її повернення, позивач наголошує на тому, що на момент проведення планової виїзної перевірки частина даної поворотної фінансової допомоги була повернута у сумі 62 000 грн. Також, станом на 01.10.2010 частина поворотної фінансової допомоги повернута у сумі 140 000 грн., а терміни повернення решти згідно угод ще не настали.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказану постанову і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції та заперечення на неї наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Ріпкинську райспоживспілку зареєстровано як юридичну особу, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 29.05.1992 року серії А00 № 372036 і взято на облік до ДПІ у Ріпкинському районі як платника податків.

Перевірка проводилась з 08.02.2010 року по 26.02.2010 рік, де було встановлено, що з 01.01.2007 року по 30.06.2008 рік Ріпкинська райспоживспілка, відповідно Указу Президента від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами і доповненнями), знаходилась на спрощеній системі оподаткування.

В ході проведення перевірки також встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, на розрахунковий рахунок Ріпкинської райспоживспілки надходили кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, в тому числі:

-відповідно до укладеного договору від 14.02.2007 року № 8 між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Волощака М. В., та Ріпкинською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Акименка М. В., щодо надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 30 000 грн. строком з 14.02.2007 року по 14.06.2007 рік отримано поворотну фінансову допомогу в розмірі 30 000 грн. (платіжне доручення від 15.02.2007 № 123);

-відповідно до укладеного договору від 20.04.2007 року № 34 між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Волощака М. В., та Ріпкинською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Акименка М. В., щодо надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 50 000 грн., строком з 20.04.2007 року по 20.10.2007 рік отримано поворотну фінансову допомогу в розмірі 50 000 грн. (платіжне доручення від 24.04.2007 № 345);

-відповідно до укладеного договору від 07.06.2007 року № 12 між товариством з обмеженою відповідальністю «Господарник»в особі директора Фєдік Олени Володимирівни, та Ріпкинською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Акименка М. В., щодо надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 50 000 грн. строком з 07.06.2007 року по 31.12.2007 рік отримано поворотну фінансову допомогу в розмірі 50 000 грн. (платіжне доручення від 07.06.2007 № 302);

-відповідно до укладеного договору від 19.06.2007 року № 37 між Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Волощака М. В., та Ріпкинською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Акименка М. В., щодо надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 20 000 грн. строком з 19.06.2007 року по 19.09.2007 рік отримано поворотну фінансову допомогу в розмірі 20 000 грн. (платіжне доручення від 20.06.2007 № 577).

За результатами перевірки складено Акт перевірки ДПІ у Ріпкинському районі від 02.03.2010 № 82/23-104/01777050, де в ч. 4 «Висновок», крім іншого зазначено, що перевіркою встановлені порушення ч. 3 ст. 1 Указу Президента від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами і доповненнями), а саме встановлено заниження сум єдиного податку до сплати в бюджет на загальну суму 15 000,00 грн., в тому числі: у І кварталі 2007 року на суму 3 000,00 грн.; у II кварталі 2007 року на суму 12 000,00 грн..

На підставі вищезазначеного висновку було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010 року № 0000092330/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 22 500 грн., у тому числі за основним платежем - 15 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -7 500 грн. відповідно.

Зазначене податкове повідомленням-рішенням було оскаржене в апеляційному порядку до ДПІ у Ріпкинському районі, Державної податкової адміністрації в Чернігівської області та Державної податкової адміністрації України, рішеннями яких (від 21.05.2010 №500/10/23-107, від 27.07.2010 року № 1303/10/25-020, від 04.10.2010 року № 10242/6/25-0215) скарги Ріпкинської райспоживспілки були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010 року № 0000092330/0 - без змін.

Досліджуючи підстави не включення суми поворотної фінансової допомоги до загальної суми виручки та позареалізаційних доходів, суд першої інстанції врахував норму ст. 1 Указу Президента від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами і доповненнями), де виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що у 2007 році Ріпкинською райспоживспілкою було отримано від Чернігівської обласної спілки споживчих товариств та ТОВ «Господарник»поворотну фінансову допомогу у сумі 150 000 грн. згідно вищезазначених договорів, які передбачали повернення цієї допомоги без нарахування відсотків та іншої винагороди, строк виконання яких ще не настав, та враховуючи факт повернення коштів у розмірі 62 000 грн. на момент перевірки та 78 000 грн. станом на 01.10.2010 рік.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність включення цих сум поворотної фінансової допомоги до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і оподаткування їх єдиним податком, з огляду на викладене.

Виходячи з приписів Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР) «Про оподаткування прибутку підприємств», Наказу ДПА України від 13.10.1998 року №477, Наказу Державної податкової адміністрації України від 28.02.2003 року № 98, колегія суддів зазначає, що при сплаті єдиного податку сума єдиного податку обчислюється із суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без врахування акцизного збору та відповідно без включення суми поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до статей 1, 4 Указу Президента від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», на порушення яких посилається відповідач чітко визначено базу оподаткування єдиним податком - це виручка від реалізації товарів, робіт, послуг, що надходить на розрахунковий рахунок, в касу підприємства . Наказ ДПА України № 477, яким затверджено порядок ведення книги обліку доходів і витрат, значно розширив базу оподаткування передбачену Указом, та навидь він не передбачає включення до зазначеної книги, як і до бази оподаткування єдиним податком поворотної фінансової допомоги.

Операції з надання фінансової допомоги не можуть розглядатися як операції з продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Зворотна фінансова допомога повинна бути повернена платником єдиного податку позикодавцю в повному обсязі, а тому вона не може вважатись ні доходом підприємства, ні виручкою від реалізації - така позиція підтримується Держкомпідприємництва в листі № 7489 від 28.10.2004 року.

Крім того, в листі № 6017 від 16.07.2008 року Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва підтверджує наявність різного трактування виручки податковою службою та Комітетом, що дає право на застосування конфлікту інтересів (п 4.4.1 ст. 4 ЗУ № 2181) і рішення повинно прийматися на користь платника податків.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 22 500 грн., (у т. ч. за основним платежем - 15 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 500 грн.) підлягає скасуванню.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає не доведеним потенційний обовязок Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області про правомірність своїх рішень та не спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Чернігівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 14 грудня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: