Рішення № 133400035, 19.01.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/12074/25

Провадження №2/524/565/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року до суду в системі «Електронний суд» звернулося ТОВ «Цикл Фінанс» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказували, що 04 жовтня 2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2016551834 відповідно до якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 4919,92 грн. зі строком кредитування 12 місяців, та кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору) на строк три роки (з правом пролонгації), цільове призначення: придбання товарів. Процентна ставка фіксована у розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,01% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 27,17% річних.

На умовах кредитного договору відповідач придбав зазначений товар, що засвідчив своїм підписом у видатковій накладній.

ОСОБА_1 бла ознайомлена зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» та погодилася, що анкета-заява разом з правилами користування карткою, тарифами, графіком платежів та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача, вбачається, що АТ «ОТП Банк» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника як це передбачено умовами кредитного договору.

Таким чином, АТ «ОТП Банк» виконав всі передбаченні умови договору та надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі. Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання і у передбачений договором строк кредитні кошти банку не повернула.

18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №18/08/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

На дату звернення позивача до суду борг за кредитним договором становить 14305,03 грн., яка складається з: 10227,34 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4077,69 грн. заборгованості за процентами, яку просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою судді від 30 вересня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі, залучено сторін, третю особу, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані доказі у їх сукупності, встановив наступне.

04.10.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2016551834.

Згідно з п. 1.2. договору банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах: сума кредиту 4919,92 грн. зі строком кредитування 12 місяців, кінцева дата повернення кредиту 04 жовтня 2018 року, цільове призначення: придбання товарів. Процентна ставка фіксована у розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,01% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 27,17% річних.

Додатком №1 до кредитного договору визначено графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором.

Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав їй кредит в розмірі 4919,92 грн.

18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу № 18/08/21, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 ..

Відповідно до Акту прийму-передачі прав вимоги за договором № 18/08/21 від 18.08.2021 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №1 від 18.08.2021 року у кількості 9499, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей.

За розрахунком заборгованості позивача, відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 14305,03 грн., яка складається з: 10227,34 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4077,69 грн. заборгованості за процентами, яку просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1статті 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено: стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитних договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим кредитні договори, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ними, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договорів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що АТ «ОТП Банк» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань за кредитним договором № 2016551834 від 04.10.2017 року.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що первісний кредитор АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, зобов`язання належним чином за договором не виконала, повернення грошових коштів відповідно до умов кредитного договору та графіку погашення заборгованості не здійснювала, в результаті чого виникла заборгованість.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій та з розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем вбачається, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором в розмірі 14305,03 грн., яка складається з: 10227,34 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4077,69 грн. заборгованості за процентами, яку просив стягнути з відповідача на їх користь.

Відповідачем не надано до суду альтернативного розрахунку заборгованості.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, на даний час заборгованість не погашена, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., суд приходить до наступного.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025 року, укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В., копію детального опису робіт до договору про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025 року вартістю 3000,00 грн., копію додаткової угоди № 2016551834 від 25.08.2025 року до договору про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025 року, копію Акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 25.08.2025 року на суму 3000,00 грн., копію ордеру адвоката Кеню Д.В., копію посвідчення адвоката, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило. При вирішенні питання стягнення витрат на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 3000,00 грн.

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Цикл Фінанс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2016551834 від 04.10.2017 року в розмірі 14305,03 грн., яка складається з: 10227,34 грн. заборгованості по тілу кредиту, 4077,69 грн. заборгованості за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Позивач: ТОВ «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ: 43453613, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. № 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Третя особа: АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ: 21685166, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. № 43.

Повний текст рішення суду виготовлено 19 січня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: