Постанова № 13339913, 30.12.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.12.2010 р. справа №17/124

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Акулової Н.В.

Гези Т.Д.

Приходько І.В.

за участю

представників сторін:

від позивача:

Ключнікова С.І., довіреність № б/н від 30.08.2010р.

від відповідача:

Нікітін В.В., довіреність № 23-д від 18.02.2010р.

Волощук О.В., довіреність№ 31-д від 24.03.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

на рішення

господарського суду

Луганської області

від

20.09.2010року

у справі

№17/124 /суддя Лісовицький Є.А./

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

до

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

про

стягнення 4395749 грн. 14 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ про стягнення 11379516,60грн. /арк. справи 2-3, том1/.

У відповідності з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №21/1805 від 30.06.2010року зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 4395749 грн. 14 коп./арк. справи 134,том6/.

Рішенням від 20.09.2010року господарський суд Луганської області /суддя Лісовицький Є.А./ позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 1241045 грн. 54 коп. боргу, в решті позовні вимоги залишив без задоволення.

Рішення мотивоване тим, що за період з 01.08.2008року по 31.05.2009 року між позивачем та відповідачем не існувало договірних відносин за наявним у справі розрахунком ціни позову за період з 01.08.2008 року по 31.05.2009 року позивачем заявлено до стягнення 11379516 грн. 00 коп. боргу за послуги водопостачання та водовідведення на підставі ст. 1212 ЦК України, де нарахування вартості фактично спожитих послуг з водовідведення 30% від обсягів спожитої води, що передбачено п. 5.2 договору який укладений сторонами лише з 21.07.2009року; позивачем не доведено споживаня послуг водовідведення на суму 3154703 грн. 60 коп.; відповідачем визнано частково сума заборгованості у розмірі 1241045 грн. 54 коп., при визнанні якої відповідач керувався показниками лічильників, що ведуть облік води, направленої на підживлення систем теплопостачання; предметом спору по даній справі фактично є стягнення вартості майна, набутого без достатньої правової підстави, на данні правовідносини не може розповсюджуватись дія договору; позов задовольняється частково в сумі визнання відповідачем заборгованості основного боргу; решті вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2010року у справі №17/124 та прийняти нове рішення,яким задовольнити позовні вимоги повністю посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права./арк. справи 44-47, том8/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що застосування п.5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України не може бути застосований у даному випадку, оскільки відповідач не довів, що у складі продукції, яку він відпускає, є вода, яка згодом не потрапляє до каналізації; факт надходження від відповідача від виробничих потреб відповідача до системи водовідведення у розмірі 30% від спожитої води є встановленим.

Представник Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ вважає рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2010року у справі №17/124 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки фактичний обсяг показників з водовідведення відображено у показниках лічильників, які обліковують обсяги води, що направляється для підживлення систем теплопостачання.; для підтримання безперервного теплопостачання кількість теплоносія, що перебуває в замкнутій гідравлічній системі, має бути талою, обсяги води, що спрямовуються на підживлення такої замкнутої системи прямо характеризує обсяги страт мережної води, ця вода не зливається в каналізацію; застосуванню підлягає п.5.30 вказаних Правил.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з’явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.08.2008року по 31.05.2009року між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" не існувало договірних відносин, зокрема, судом розглядався спір щодо встановлення договірних відносин з водопостачання та водовідведення між сторонами.

А саме, постановою Луганського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 у справі №7/200пд рішення господарського суду Луганської області від 16.03.2009року у справі №7/200пд частково скасовано, прийнято нове рішення, щодо викладення пунктів договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2009 по справі №7/200пд касаційні скарги Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" залишено без задоволення, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 у справі №7/200пд залишено без змін.

Предмет позовних вимог - стягнення з відповідача на користь позивача суми 4395749грн. 14 коп. /з урахуванням заяви №21/1805 від 30.06.2010року про зменшення розміру позовних вимог/ на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто, ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України припускає можливість виникнення двох зобов’язань з безпідставного збагачення: перший вид –зобов’язання, що виникли внаслідок безпідставного придбання; другий вид –зобов’язання, що виникли внаслідок безпідставного збереження /несплата комунальних послуг, якими фактично скористався набувач при відсутності договору/.

У даному випадку має місце несплата комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, якими при відсутності договору фактично скористався набувач –відповідач.

Як вбачається з письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, які отримані судом апеляційної інстанції 21.12.2010року, у спірний період - з 01.08.2008року по 31.05.2009року відповідачу надано послуг на суму 15249950,76грн.

Факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення підтверджується належними доказами у справі, а саме, відповідними груп-рахунками за вказані періоди про кількість поданої води та прийнятих стоків.

Факт отримання послуг відповідачем не заперечується.

Дані рахунки відповідач приймав та частково їх сплачував, заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення складає за період з 01.08.2008року по 31.05.2009року 4395749, 14 грн., у тому числі за воду 2 292272,02грн. та стічні води –2103477,12грн./див. письмові пояснення позивача, що отримані судом апеляційної інстанції 21.12.2010року/.

При цьому розрахунок кількості стічних вод здійснено позивачем виходячи з п.5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України –у розмірі 30% від виробничих потреб.

Відповідно до п.5.29 Правил, у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: за допомогою засобів обліку на водозаборах; за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; на підставі витрат води на технологічні потреби; на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

При цьому, п.5.29 Правил визначено, що метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Сторони не заперечують, що у відповідача відсутні засоби обліку стічних вод.

Таким чином, право обрати метод визначення кількості стічних вод належить виробнику, яким у даному випадку є позивач у справі, і такий метод обрано відповідно до норм, які регулюють спірні відносини і є обов’язковими для сторін у справі.

Оскільки право обрати метод визначення кількості стічних вод належить позивачу, такий метод обрано відповідно до норм, які регулюють спірні відносини, він є обов’язковий для сторін у справі.

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", м. Луганськ заперечує проти розрахунку кількості стічних вод, що здійснено позивачем, посилаючись на те, що застосуванню підлягає п.п.5.30 Правил, згідно якого у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції, але дане твердження не є доцільним виходячи з наступного.

Відповідач надає послуги з централізованого теплопостачання, що, за змістом ст.1 Закону України "Про теплопостачання", полягає у виробництві, транспортування та постачанні теплової енергії споживачам. Під час такої діяльності відповідач використовує воду як теплоносій.

Згідно ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплоносієм є рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках.

Технологічний процес централізованого опалення –це закритий процес циркуляції води в замкненому циклі.

Отже, вода яка використовується як теплоносій в процесі теплопостачання не входить до складу продукту, який виробляє відповідач, - теплової енергії, оскільки не споживається кінцевими споживачами на відміну від теплової енергії, а є лише речовиною за допомогою якої здійснюється транспортування теплової енергії до споживача.

Таким чином, не можна вважати, що вона входить до складу продукції відповідача.

Посилання Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ на лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №7/13-6004 від 16.06.2010року не є доцільним, оскільки даний лист виданий на запит іншого підприємства Комунального підприємства «Стаханівтеплозабезпечення»та не має відношення до відповідача.

Відповідно, оскільки належними доказами у справі не доведено, що вода входить до складу продукції відповідача, відповідач невірно застосував п.5.30 Правил при розрахуванні кількості стічних вод, що скинуті у спірний період.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми 4395749грн. 14 коп.

Внаслідок вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в сумі 1241045грн.54 коп., які визнані відповідачем як заборгованість за воду.

З урахуванням вищевикладеного,апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ слід задовольнити, як обґрунтовану, рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2010року у справі №17/124 скасувати у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, позовні вимоги задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 4395749 грн. 14коп.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання позову та апеляційної скарги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2010року у справі №17/124 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м.Луганськ до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ про стягнення 4395749 грн. 14 коп. задовольнити.

Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"/ м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”/ м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідентифікаційний код 35554719/ 4395749 грн. 14 коп. боргу, 25500грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 12 750грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Головуючий Н.В.Акулова

Судді Т.Д.Геза

І.В.Приходько

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС