Рішення № 13339487, 06.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10                                                                                           Справа№ 31/192-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача:Дочірнього підприємства „ЛАНТ-ЖКВ” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод „Автонавантажувач”, м. Львів

про :стягнення 45 907,47 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію

                                                                                                    Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача:Свідрик Г.Р. - представник;

від відповідача:не з’явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів, надалі –позивач, до Дочірнього підприємства „ЛАНТ-ЖКВ” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод „Автонавантажувач”, м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення коштів в сумі 45907,47 грн., в тому числі 40109,67 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2856,58 грн. пені, 2292,97 грн. інфляційних нарахувань, 648,25 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою суду від 10.11.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06.12.2010 р.

В судове засідання 06.12.2010 р. прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, подав документи, що вимагались судом. Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань не представив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 06.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 13.12.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 05.05.2006 р. був укладений договір про постачання електричної енергії № 90459.

Згідно з п.п. 1, 2.3.3, 2.3.4 договору позивач (постачальник електричної енергії за договором) постачає електричну енергію відповідачу (споживачу електричної енергії за договором), а відповідач оплачує позивачу її вартість згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків»та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»та здійснює оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 7 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Однак, всупереч умовам договору, відповідач протягом липня 2008 року –вересня 2010 року свої зобов’язання належним чином не виконував, систематично не оплачував вартість спожитої електроенергії, в зв’язку з чим, станом на 01 жовтня 2010 р. заборгував позивачу 134812,05 грн. (в тому числі 94702,38 грн. згідно рішень Господарського суду Львівської області, наявних в матеріалах справи).

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як підтверджується матеріалами справи станом на дату оголошення рішення в даній справі заборгованість відповідача перед позивачем по договору про постачання електричної енергії становить 40109,67 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з цим позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача 2292,97 грн. інфляційних нарахувань та 648,25 грн. трьох відсотків річних підлягають до задоволення.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Умовами укладеного між сторонами цього спору договору, зокрема п. 4.2.1, передбачено відповідальність відповідача за неналежну оплату теплової енергії у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка згідно поданого позивачем розрахунку становить 2856,58 грн.

Проаналізувавши вказані вище норми законодавства та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нарахована відповідачеві пеня в розмірі 2856,58 грн.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав та доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів, задоволити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства „ЛАНТ-ЖКВ” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод „Автонавантажувач” (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 392а; код ЄДРІІОУ 30275752) на користь Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ 00131587) 40109,67 грн. основного боргу за спожиту електроенергію, 2856,58 грн. пені, 2292,97 грн. інфляційних нарахувань, 648,25 грн. трьох відсотків річних, 459,07 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Артимович В.М.