Рішення № 13339194, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р.                     Справа № 34/257                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь

до відповідача: Прокуратури Донецької області, м. Маріуполь

про стягнення 75527,56грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Савченко А.О. (за довіреністю)

від відповідача – Кравцов В.І (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь до Прокуратури Донецької області, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 75527,56грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №2 від 01.10.2007р. відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 75527,56грн.

Відповідач в заяві від 14.12.2010р. позов КП „Маріупольтепломережа” про стягнення заборгованості в сумі 75527,56грн. визнає у повному обсязі.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Прокуратурою Донецької області 01 жовтня 2007року укладено договір №2 про відпущення теплової енергії, за умовами якого Постачальник подає теплову енергію до об’єктів Споживача, які перелічені в Додатку до договору.

Відповідно до п. 5.1. договору Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 25 числа місяця протягом всього опалювального періоду. Тариф за опалення разом із ПДВ складає 3768,95грн.

Згідно із п. 7.1. договір укладено строком на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від даного договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

До укладеного договору сторонами було підписано Додаток №1 – дислокацію відповідно до якої сторони зазначили приміщення в які постачається теплова енергія, а саме прокуратура за адресою: вул. Університетська, 6, площею 2129,7кв.м. та гараж за адресою: вул. Університетська, 6, площею 231,8кв.м.

Між тими ж сторонами було підписано Додаткову угоду №2 від 25.12.2009р. відповідно до якої сторони внесли зміни в п. 5.1. договору та виклали його в наступній редакції: Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради відповідно до виставлених рахунків, в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду. Тариф за опалення складає 667,56грн за 1 Гкал у тому числі ПДВ.

До укладеної додаткової угоди сторонами було підписано дислокацію відповідно до якої сторони зазначили приміщення в які постачається теплова, а саме прокуратура за адресою: вул. Університетська, 6, площею 2129,7кв.м. та гараж за адресою: вул. Університетська, 6, площею 2361,50кв.м.

Факт підключення опалення до об’єкту споживача підтверджується актом підключення опалення від 16.10.2009р.

За надані послуги теплопостачання відповідно до договору №2 від 01.10.2007р. позивачем були виставлені до оплати рахунки-фактури за надані послуги теплопостачання №11-101001/03 від 18.11.2009р. на суму 59290,41грн., №12-101001/03 від 15.12.2009р. на суму 16237,15грн. Всього на загальну суму 75527,56грн. Як доказ направлення рахунків на адресу відповідача позивачем надано реєстри поштових відправлень.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. відповідно до якого відповідач підтвердив, наявність заборгованості станом на 01.11.2010р. у розмірі 75527,56грн. (а.с.17).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №2 від 01.10.2007р. на відпуск теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 75527,56грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу відповідач підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2010р. та в заяві від 14.12.2010р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 75527,56грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь до Прокуратури Донецької області, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 75527,56грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Прокуратури Донецької області (87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р/р 26003480234000 у філіалі ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованості в сумі 75527,56грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 755,28грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя