Рішення № 13339150, 21.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2010

Справа №2-18/4975-2010

За позовом – Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м. Київ (вул. Комінтерну, 30, м. Київ, 01032)

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод», м. Євпаторія ( Роздольненське шосе, 2, м. Євпаторія, 97402).

Про стягнення 106 121,91 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Булгакова А.С. – ю/к, довіреність від 20.08.2010 р.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», м. Київ – позивач звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод», м. Євпаторія, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кредитку заборгованість за кредитним договором у розмірі 106121,91 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 625, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 23.10.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № Т08062007К15/07-54 строком до 22.10.2011 р., згідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 169500,00 грн. Відповідач зобов’язався сплачувати проценти щомісячно до 05 числа за попередній місяць, але зобов’язання належним чином не виконував, у зв’язку з чим за ним склалася заборгованість у розмірі 106121,91 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

10.12.2010 р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд продовжив строк розгляду справи.

21.12.2010 року представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача поточну заборгованість у сумі 52977,00 грн., прострочену заборгованість у сумі 35310,00 грн., заборгованість по процентам у сумі 17589,25 грн., пеню у сумі 245,66 грн.

Суд приймає таку заяву до свого розгляду.

Відповідач у судове засідання п’ять разів не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористався, а не його обов’язок, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (банк) та Відкритим акціонерним товариством «Євпаторійський рибзавод» (позичальник) був укладений кредитний договір № Т08062007К15/07-54.

Відповідно до п.п. 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” (в новій редакції) Відкрите акціонерне товариство “Сведбанк” змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство “Сведбанк”, яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ВАТ "Сведбанк”, який в свою чергу виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях АКБ "ТАС-Комерцбанк".

Відповідно до п.1.1 договору № Т08062007К15/07-54 банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що надається у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у договорі, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що розмір кредиту складає 169500,00 грн. Розмір кредиту змінюється відповідно до графіку, наведеного у додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.3 договору строк користування кредитом: з моменту фактичної видачі кредиту відповідно до умов договору по 22 жовтня 2011 року включно.

Згідно з п.1.4 договору плата за користування кредитом у вигляді процентів (процентна ставка) становить 18% річних, а згідно з додатковою угодою № 1 від 09.10.2008 року – 22,50%.

Згідно з п.1.5 договору цільове призначення кредиту: придбання автотранспорту за договором купівлі-продажу № КД-01190 від 04.10.2007 року.

Відповідно до п.2.2 договору кредит використовується на цілі, вказані в п.1.5 договору на умовах строковості, платності, повернення, цільового характеру використання та забезпеченості.

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку за призначенням на користь ТОВ «Кримський автомобільний дім» в оплату за автотранспорт, визначений у пункті 1.5 договору, на підставі заяви позичальника та договору купівлі-продажу автотранспорту.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У виконання умов договору, кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 169500,00 грн., шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок ТОВ «Кримський автомобільний дім», що підтверджується меморіальним ордером № 1820736/1220 від 24.10.2007 року (а.с. 39 т. 1).

Пункт 3.1 договору кредиту передбачає, що позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом щомісячно, у сумах та строки, що визначені в Додатку №1 до договору кредиту, що є невід'ємною частиною договору кредиту.

Проте відповідач порушення пункту 3.1 договору від 11.10.2007 року та Додатку №1 до договору кредиту (а.с. 48 т. 1) своєчасно та у повному обсязі не сплачував кошти по кредиту.

Відповідно до п. 7.1 договору кредиту, у випадку порушення позичальником строків платежів, встановленим договором кредиту, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому цим пунктом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, за відповідачем рахується поточна заборгованість у сумі 52977,00 грн. та прострочена заборгованість за період з жовтня 2009 року по липень 2010 року у сумі 35310,00 грн., а загалом рахується заборгованість у сумі 88287,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 88287,00 грн., а саме: 52977,00 грн. поточної заборгованості та 35310,00 грн. простроченої заборгованості. в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 88287,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів (процентна ставка) становить 18% річних, а згідно з додатковою угодою № 1 від 09.10.2008 року – 22,50%.

Відповідно до п. 3.4 договору кредиту проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісячно, в період з “01” по “05” число кожного місяця, за попередній місяць.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладанні кредитного договору зобов’язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Дослідивши у судовому засіданні розрахунок процентів, наданий позивачем у судовому засіданні 21.12.2010 року, суд погоджується з ним.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, з відповідача підлягають стягненню проценти у сумі 17589,25 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з п.5.1 договору при невиконанні зобов’язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією та/або по сплаті процентів та/або комісій у строки, встановлені договором, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується за кожний день прострочки та сплачується у національній валюті України. При цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню у сумі 245,66 грн.

Дослідивши у судовому засіданні детальний розрахунок суми пені, якій надійшов на адресу суду 15.12.2010 року від позивача, судом встановлено, що сума пені у розмірі 243,75 грн. заявлена позивачем за межами строку позовної давності у зв’язку з чим задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення пені лише у сумі 01,91 грн. за період з 07.12.2009 року по 08.12.2009 року, щодо стягнення пені у сумі 243,75 грн. за період з 01.08.2009 року по 05.10.2009 року (а позов поданий до суду 11.10.2010 року), то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині у зв’язку з пропущенням строку позовної давності для звернення до суду з позовом щодо стягнення пені у вказаній сумі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

21.12.2010 року у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.12.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Прийняти до свого розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 21.12.2010 року.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод», м. Євпаторія ( Роздольненське шосе, 2, м. Євпаторія, 97402; код ЄДПРОУ 20663004) на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ (01030, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, ЄДРПОУ 19356840, МФО 300164) поточну заборгованість у сумі 52977,00 грн., прострочену заборгованість у сумі 35310,00 грн., заборгованість по процентам у сумі 17589,25 грн., пеню у сумі 01,91 грн., 1058,78 грн. державного мита та 235,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У частині стягнення пені у сумі 243,75 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.