Ухвала суду № 133376534, 16.01.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1556/24

Провадження № 1-кп/188/120/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

об`єднане кримінальне провадження

№ 12024041380000345, № 12024046380000058

обвинувачений:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом в посаді солдата резерву ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

представник потерпілих ОСОБА_6

в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. На сьогоднішній день вказані ризики не зникли і не зменшились, отже продовжують існувати, в зв`язку з чим прокурор просить задовольнити клопотання, яке мотивоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Крім того, обвинувачений може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України та переховуватися від суду, оскільки після вчинення злочину покинув місце злочину, отже, вказана поведінка свідчить про наміри уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджує актуальність ризику переховування від суду. До того ж, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків. Крім того, існує ризик впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений має доступ до їх анкетних даних і може незаконно впливати на свідків та потерпілих шляхом погроз з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчинення злочину. Також обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а також навички останнього поводження з вогнепальною зброєю як військовослужбовця та доступ під час виконання службових обов`язків до вогнепальної зброї та бойових припасів, в тому числі до не облікованих, свідчить про підвищену небезпеку останнього.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і бґрунтував.

Захисник ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання прокурора, просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, зазначила , що в зв`язку з відсутністю інтернету, електроенергії суд лише продовжує обвинуваченому запобіжний захід, хоча на сьогодні він досить довго утримується на гауптвахті, що по практиці Європейського суду є суттєвим порушенням прав обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, підтримав правову позицію захисника, просить звільнити його з під варти. ОСОБА_3 зазначив, що обвинувачення необґрунтоване, він не визнає себе винуватим. .

Представник потерпілих, підтримав клопотання прокурора зазначивши, що потерпілі перебувають у страху перед обвинуваченим і страхи є обґрунтованими.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Наявність ризиків прокурором обґрунтовано, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні двох кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Суд вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу бере до уваги, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.

Наявні ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України є обґрунтованими.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Свідки не допитані, крім того, після нанесення легких тілесних ушкоджень, обвинувачений вчинив проти потерпілих хуліганські дії із застосуванням бойової гранати.

Враховуючи спільну з потерпілими позицію представника потерпілих, зважаючи на те, що є ознаки того, що ОСОБА_3 має ознаки самовільного залишення військової частини, ризики передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України є обґрунтованими .

ОСОБА_3 не має сталих соціальних зв`язків, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з правом внесення застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховує, що максимальний розмір застави може бути визначений у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб але вважає можливим зменшити її до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183-184, 194, 615, 369, 372, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 12:00 год. 16.01.2026 року до 12:00 год. 15.03.2026 року в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 з правом внесення застави.

Зменшити заставу , достатню для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків відповідно до п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України і визначити у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 199680 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію цієї ухвали направити обвинуваченому, захиснику прокурорам та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1