Постанова № 13337606, 07.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 р. справа № 2а-24419/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Лексусс - 1»

до Державної податкової інспекції у м. Сніжне

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення

за участю представників сторін

від позивача: Савка С.В. за дов.

від відповідача: Могила Д.В. за дов.

ВСТАНОВИВ

Позивач, приватне підприємство «Лексусс - 1» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.10.10 № 0000462342/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 95 786 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 38 314 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним правомірно включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними. Наполягає на повному виконанні договору про постачання дизельного палива від 1 червня 2010 року на загальну суму 574717,17 гривень, у тому числі ПДВ у розмірі 95 786 гривень та підтвердження його виконання усіма необхідними документами з огляду на вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме видатковими накладними від 04.06.10 № рн-0406024, від 10.06.10 № рн-1006028, від 15.06.10 № рн-1506024 та податковими накладними від 04.06.10 № 4060000024, від 10.06.10 № 10060000028, від 15. 06.10 № 150600000024, а також платіжними дорученнями про повну сплату за отримане дизельне паливо.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення та вважає, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму у розмірі 95786,20 грн. за податковими накладними, не підтвердженими товарно-транспортними накладними. Також в підтвердження правомірності виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ надав акт про неможливість проведення перевірки ПП «ВКФ «Лугсервіс», який є постачальником дизельного пального на адресу позивача, у звязку з чим податковим органом здійснений висновок про нікчемність усіх договорів з контрагентами зазначеного підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Лексусс - 1» (позивач) є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34686228.

Державною податковою інспекцією у м. Сніжне (відповідач) була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010 р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 24.09.10 № 690/23-34686228, в якому було встановлене порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яке оскаржується у межах цієї адміністративній справі.

5 жовтня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000462342/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 95 786 гривень основний платіж та 38 314 гривень штрафні санкції.

Спірне податкове повідомлення рішення прийнято згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення податкових зобовязань податку на додану вартість.

Пунктом 4 висновків акту перевірки передбачено, що позивач в порушення вищенаведених норм занизив податок на додану вартість на суму 95 786 гривень за червень 2010 року. На думку податкового органу, при формуванні податкового кредиту червня 2010 року позивачем порушені приписи підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивач безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2010 року за податковими накладними від 04.06.10 № 4060000024, від 10.06.10 № 10060000028, від 15. 06.10 № 150600000024, складеними приватним підприємством «ВКФ «Лугсервіс», у звязку з тим, що ці податкові накладні не підтверджені товарно-транспортними накладними (стор. акту перевірки 34).

За наслідками зазначеного порушення донарахований податок за червень 2010 року у сумі 95 786 гривень.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом досліджено договір від 1 червня 2010 року, укладений між ПП «ВКФ «Лугсервіс» та ПП «Лексусс 1» про постачання товару, найменування та кількість якого сторони погоджують відповідно до накладних. За наслідками здійснення господарських операцій постачальник приватне підприємство«ВКФ «Лугсервіс» склало і видало, а позивач як покупець прийняв податкові накладні:

-від 04.06.10 № 4060000024. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 133421,17 грн., у тому числі вартість товару 111184,31 грн., податок на додану вартість 22236,86 грн.;

-від 10.06.10 № 10060000028. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 166656 грн., у тому числі вартість товару 138880 грн., податок на додану вартість 27776 грн.;

-від 15.06.10 № 150600000024. Загальна сума за зазначеною податковою накладною складає 274640 грн., у тому числі вартість товару 228866,67 грн., податок на додану вартість 45773,33 грн.

Вартість отриманого товару (дизельного пального) була повністю сплачена позивачем згідно з платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.

Отримання товару за зазначеними податковими накладними підтверджується видатковими накладними від 04.06.10 № рн-0406024, від 10.06.10 № рн-1006028, від 15.06.10 № рн-1506024.

Судом встановлено, що спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках (картка рахунку 631 долучена до матеріалів справи).

Суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення.

Позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 95 786 гривень включені до складу податкового кредиту за червень 2010 року згідно декларації з податку на додану вартість (копія долучена до матеріалів справи), про що також зазначено у додатку 5 до декларації з ПДВ з контрагентом ПП «ВКФ «Лугсервіс».

Відповідачем з посиланням на наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, яким затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, та у звязку з відсутність у позивача товарно-транспортних накладних зроблено висновок про відсутність доказів транспортування та отримання товару позивачем за договором від 01.06.10. Як наслідок відсутності товарно-транспортних накладних, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ПП «ВКФ «Лугсервіс» у звязку з тим, що ці податкові накладні не підтверджені товарно-транспортними накладними. Під час судового розгляду справи відповідач в підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення надав акт про неможливість проведення перевірки ПП «ВКФ «Лугсервіс» у звязку з незнаходженням за юридичною адресою та висновком про нікчемність правочинів, укладених цим підприємством з усіма його контрагентами за квітень червень 2010 року.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість”, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Долучені до матеріалів справи податкові накладні, платіжні доручення, підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за спірний період червень 2010 року відповідно до норм Закону України “Про податок на додану вартість”. Суд зазначає, що норми даного Закону не передбачають також такої підстави для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту як відсутність товарно-транспортних накладних та у звязку з наявністю висновку іншого податкового органу про нікчемність правочинів.

Суд зазначає, що відповідно до умов договору від 01.06.10 про постачання товару продавець ПП «ВКФ «Лугсервіс» поставляє товар на адресу покупця позивача на умовах СРТ «до складу покупця» (п. 3.3 договору). Таким чином, позивач не здійснював доставку товару та витрати по такій доставці.

Не приймається судом до уваги як доказ правомірності дій відповідача по виключенню суми з податкового кредиту з податку на додану акт про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «ВКФ «Лугсервіс» з питань підтвердження отриманих від платників податків ПП «Лексусс 1» за червень 2010 року від 07.09.10 № 1723/23-709/36901576, складений Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області з огляду на те, що цей документ фактично не є перевіркою господарської діяльності ПП «ВКФ «Лугсервіс» по взаємовідносинам з позивачем. Зазначений акт складений на підставі даних, зазначених в інформаційних базах податкової інспекції вибірковим методом, документи господарської діяльності ПП «ВКФ «Лугсервіс» по взаємовідносинам з позивачем податковим органом не досліджувались. Висновок про наявні ознаки нікчемних угод взагалі з усіма контрагентами зроблений на підставі надання останньої податкової звітності ПП «ВКФ «Лугсервіс», наявності (відсутності) основних фондів та відсутності за юридичною адресою ПП «ВКФ «Лугсервіс». Дані обставини не мають відношення до правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивача.

Доводів, які б спростовували надані первинні документи податковий орган під час розгляду справи не надав.

Суд критично оцінює надану детальну інформацію по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 року, оскільки не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість можливі порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом.

Враховуючи наведене, донарахування податку на додану вартість за червень 2010 року у сумі 95 786 гривень є безпідставним.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 163, 165 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного підприємства «Лексусс - 1» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 05.10.10 № 0000462342/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 95 786 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 38 314 грн. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 05.10.10 № 0000462342/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 95 786 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 38 314 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Лексусс - 1» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 13 грудня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Савченко С. В.