Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 р. справа № 2а-26285/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: <година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретаріКобець О.А.
представника позивачаСулімової С.О.,
представника відповідача-1Беспалової О.В.,
представника відповідача-2Вертела М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 612240 грн., -
В С Т А Н О В И В:
17.11.2010 ТОВ «Армлит-Донбасс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 612240 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у м. Харцизьку була проведена у серпні 2009р. планова виїзна перевірка ТОВ «Армлит-Донбасс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 03.08.2009 № 1962/23-2/31649644. Перевіркою було встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника по деклараціям з ПДВ у розмірі 315395 грн. За наслідками перевірки ДПІ у м. Харцизьку прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000112330/0 від 17.08.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 315395 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 157697,50 грн., і № 0000102330/0 від 17.08.2009, яким було визначено податкове зобовязання у розмірі 14975 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7487,50 грн. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Харцизьку про визнання цих податкових повідомлень-рішень недійсними.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2009 у справі № 2а-15072/09/0570 позовні вимоги було задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 постанову суду першої інстанції було залишено без змін.
Крім того, протягом 2007-2009р.р. ДПІ у м. Харцизьку здійснила ряд невиїзних документальних перевірок та виїзних позапланових перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ (акти від 19.12.2007 № 4097-23/4-31649644, від 05.05.2008 № 882-23-4-31649644, від 14.04.2009 № 942/23-3/31649644), якими було встановлено неправомірність визначення позивачем суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету, у загальному розмірі 116685 грн. За наслідками проведених перевірок були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000282340/0 від 19.12.2007, № 0000062340/0 від 05.05.2008, № 0000062330/0 від 16.04.2009, які у подальшому були визнані недійсними постановами Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 у справі № 2-а-3148/08, від 27.11.2008 у справі № 2-а- 11488/08, від 01.07.2009 у справі № 2-а-7171/09/0570. Постанови суду першої інстанції були залишені без змін відповідними ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду.
Посилаючись на п.п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вказує, що він має усі законні підстави для отримання відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 426514 грн.
Однак, не зважаючи на рішення суду та приписи Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом не надані відповідні висновки до органу державного казначейства, у звязку із чим зазначена сума податку на додану вартість залишається не відшкодована, чим спричиняються збитки підприємству.
Просив стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетну заборгованість по податку на додану вартість в сумі 612240 грн. (а.с. 3-5).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Також представник позивача заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, зазначивши в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду оскарження до суду прийнятих податкових повідомлень-рішень, неможливість своєчасно отримати копії ухвал Донецького апеляційного адміністративного суду, а також внесення 30.07.2010 змін до КАС України, якими суттєво були зменшені строки звернення до адміністративного суду, які позивач не мав можливість передбачити.
Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову, в яких вказала, що постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, на даний час оскаржені у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. На даний час справи Вищим адміністративним судом України ще не розглянуті. Оскільки п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобовязання, визначене контролюючим органом, у випадку його оскарження до суду, вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, то у даному випадку немає підстав для здійснення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ (а.с. 64). Також представник відповідача надала письмові заперечення щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, в яких вказала, що вказані в позовних вимогах суми на відшкодування. Були оскаржені позивачем та скасовані судами у 2008, 2009р.р. та у травні 2010р. Після винесення рішення судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції вважаються такими, що набрали законної сили. Позивач про такі обставини не міг не знати, отже, у позивача відсутні поважні причини звернення до суду із вказаним позовом (а.с. 63). Просила суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області надав суду письмові заперечення проти позову, у яких вказав, що згідно п. 4 Наказу ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001, відшкодування податку на додану вартість із державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Пунктом 5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого сумісним наказом ДПА України, Мінфіну та ДКУ від 03.08.2004 № 451/501/132 (далі за текстом Порядок взаємодії), ДПА повинна надати Державному казначейству України реєстри субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. Пунктом 7 Порядку взаємодії передбачено, що Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками регіональних податкових органів.
Станом на 06.12.2010 до органів Державного казначейства висновки та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не надходили, у звязку з чим не можливо було відшкодувати заборгованість.
Просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 65-66).
У подальшому в судове засідання представник відповідача ГУ ДКУ і Донецькій області не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин, та враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності представника відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» зареєстровано в якості юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 19.09.2001, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Харцизьку Донецької області, є платником податку на додану вартість, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31649644 (а.с. 6-8).
Відповідач 1 - Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Судом встановлено, що позивачем за серпень, грудень 2007р.. січень, березень-вересень 2008р. до податкового органу були надані податкові декларації з податку на додану вартість, в яких ним було заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.
За наслідками проведених податковим органом перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вказаних вище податкових періодах ДПІ у м. Харцизьку Донецької області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість:
- від 19.12.2007 № 0000282340/0 - по декларації за серпень 2007р. на 34212 грн. (а.с. 11);
- від 05.05.2008 № 0000062340/0 - по декларації за грудень 2007р. на суму 28370 грн. (а.с. 12);
- від 16.04.2009 № 0000062330/0 по декларації за липень 2008р. на суму 54103 грн. (а.с. 13);
- від 17.08.2009 № 0000112330/0 по деклараціям за січень 2008р. на суму 70000 грн., за квітень 2008р. на суму 38167 грн., за травень 2008р. на суму 2849 грн., за червень 2008р. на суму 588 грн., за липень 2008р. на суму 42781 грн., за серпень 2008р. на суму 111406 грн., за вересень 2008р. на суму 17884 грн., за березень 2008р. на суму 31720 грн.
Загальна сума зменшення бюджетного відшкодування за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями становить 432080 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» зазначені вище податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Донецького окружного адміністративного суду (справи №№ 2-а-3148/08, 2-а-11488/08, 2а-7171/09/0570, 2а-15072/09/0570).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 у справі № 2-а-3148/08 були задоволені позовні вимоги ТОВ «Армлит-Донбас», внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.12.2007 № 0000282340/0 (а.с. 16-17). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 залишена без змін (а.с. 18-20).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2008 у справі № 2-а-11488/08 були задоволені позовні вимоги ТОВ «Армлит-Донбас», внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 05.05.2008 № 0000062340/0 (а.с. 21-23). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009 апеляційна скарга ДПІ у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2008 залишена без розгляду (а.с. 24).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2009 у справі № 2а-7171/09/0570 були задоволені позовні вимоги ТОВ «Армлит-Донбас», внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.04.2009 № 0000062330/0 (а.с. 25-26). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2008 залишена без змін (а.с. 27-28).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2009 у справі № 2а-15072/09/0570 були задоволені позовні вимоги ТОВ «Армлит-Донбас», внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.08.2009 № 0000112330/0. Також, вказаною постановою було визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.08.2008 № 0000102330/0, яким було донараховано позивачу податкове зобовязання з ПДВ на суму 22462,50 грн., у т.ч. штрафні (фінансові) санкції 7487,50 грн., та частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.08.2010 № 0000702320/0 на суму визначеного податковим органом податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 87500 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 43750 грн. (а.с. 29-32). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2009 залишена без змін (а.с. 33-34).
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Отже, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 у справі № 2-а-3148/08, від 27.11.2008 у справі № 2-а-11488/08, від 01.07.2009 у справі № 2а-7171/09/0570, від 09.11.2009 у справі № 2а-15072/09/0570 є такими, що набрали законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.
Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Отже, суд вважає встановленими обставини щодо необґрунтованості зменшення ТОВ «Армлит-Донбас» відповідачем-1 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 432080 грн., заявлену у деклараціях за серпень, грудень 2007р. січень, березень-вересень 2008р. Тобто, є підтвердженим право позивача на отримання вказаної суми бюджетного відшкодування.
Разом із тим, вказана сума податку на додану вартість з бюджету відшкодована позивачу не була, у звязку із чим позивач 17.11.2010 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI, який набрав чинності 30.07.2010, були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо встановлення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до вказаних змін, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Статтею 99 Кодексу у попередній редакції передбачалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Отже, на момент розгляду Донецьким апеляційним адміністративним судом справ з приводу підтвердження права позивача на одержання бюджетного відшкодування ПДВ діяли положення ст. 99 КАС України у попередній редакції.
Позивач не міг передбачити такі зміни у законодавстві.
Крім того, відповідач-1 у своїх письмових запереченнях проти позову вказав, що оскаржив ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду у касаційному порядку. Касаційні скарги на даний час не розглянуті. Зазначене свідчить про те, що позивач мав право звернутися до суду із даним позовом після розгляду справ у касаційному порядку, однак зробив це раніше після перегляду постанов Донецького окружного адміністративного суду в апеляційному порядку, тобто після набрання ними законної сили.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивачу слід поновити строк звернення до суду.
Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у звязку з надмірною сплатою є саме відємне значення за результатами звітного періоду. Відємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.
Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем були дотримані вказані вимоги Закону, оскільки він подав до податкового органу податкові декларації за серпень, грудень 2007р. січень, березень-вересень 2008р., у яких зазначив суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, додавши до декларацій заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як встановлено судом вище, за наслідками проведених перевірок платника податку податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.12.2007 № 0000282340/0, від 05.05.2008 № 0000062340/0, від 16.04.2009 № 0000062330/0, від 17.08.2009 № 0000112330/0, якими було зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування позивачем у деклараціях за серпень, грудень 2007р. січень, березень-вересень 2008р. на загальну суму 432080 грн.
У відповідності до п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як встановлено судом вище, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2008 у справі № 2-а-3148/08, від 27.11.2008 у справі № 2-а-11488/08, від 01.07.2009 у справі № 2а-7171/09/0570, від 09.11.2009 у справі № 2а-15072/09/0570 набрали законної сили згідно з ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009, 15.04.2009, 28.10.2009, 27.05.2010 відповідно, що свідчить про закінчення процедури судового оскарження у даному випадку.
Однак, відповідачем 1 у порушення п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не було надано органу державного казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвал Донецького апеляційного адміністративного суду, висновків із зазначенням сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача-1 на п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки зазначена норма Закону стосується узгодження саме податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом, а не узгодження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Також суд вважає необґрунтованою позицію відповідача стосовно відсутності підстав для надання висновків до органу державного казначейства у звязку із тим, що Вищим адміністративним судом України вказані адміністративні справи на даний час не розглянуті у касаційному порядку. З цього приводу суд зазначає, що КАС України не ставить у залежність момент набрання рішенням суду законної сили від розгляду справи у касаційному порядку. Крім того, суду не надано відомостей, що Вищим адміністративним судом України зупинялося виконання оскаржуваних у касаційному порядку рішень суду попередніх інстанцій відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України.
Таким чином, відповідно до наведених вище положень п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, був зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що відповідачем-1 зроблено не було.
В порядку п.п. 7.7.6 п.7.7. ст. 7 «Про податок на додану вартість» органи держказначейства зобовязані на підставі отриманого висновку податкового органу надати позивачу зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання зазначеного висновку.
У звязку із ненаданням висновків Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області, органом Державного казначейства суми податку на додану вартість позивачу залишилась не відшкодовані.
Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.
Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; п. 4.3 передбачено, що на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.
Згідно з п. 6.1. Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю; п. 6.2 Порядку передбачено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідач Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області не вчинило дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 432080 грн.
Разом із тим, у позовній заяві позивач визначив суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 612240 грн.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що вказану суму позивач визначив шляхом складання сум зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ по податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2007 № 0000282340/0, від 05.05.2008 № 0000062340/0, від 16.04.2009 № 0000062330/0, від 17.08.2009 № 0000112330/0, а також суми штрафних (фінансових) санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 17.08.2009 № 0000112330/0 у розмірі 157697,50 грн. (а.с. 14) і суми визначеного позивачу податкового зобовязання з ПДВ податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2009 № 0000102330/0 у розмірі 22462,50 грн., у т.ч. за основним платежем 14975 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7487,50 грн. (а.с. 15).
Тобто, до складу суми бюджетного відшкодування позивач відніс суми податкового зобовязання та штрафних санкцій, визначених контролюючим органом, які з огляду на зазначені вище приписи п. 1.8 ст. 1 , п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Отже, суд відмовляє ТОВ «Армлит-Донбасс» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 180160 грн. (157697,50 грн. + 22462,50 грн.).
Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1200,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» строк звернення до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 612240 грн.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 612240 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (ЄДРПОУ 31649644, адреса: 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Огарьова, б. 67, р/р 26005230040000 в ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 432080 (чотириста тридцять дві тисячі вісімдесят) гривень 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (ЄДРПОУ 31649644, адреса: 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Огарьова, б. 67, р/р 26005230040000 в ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 20 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 14 грудня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 20 грудня 2010 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.
Судове рішення № 13337501, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 14.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-26285/10/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: