Постанова № 13337498, 14.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. справа № 2а-26569/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

представника позивачаМорозової Т.В.,

представника відповідача-1 Костиркіної Г.В.,

представника відповідачів-2,3Вертела М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірною відмови Східної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, вираженої у Картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010, визнання недійсною Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010, визнання недійсним Рішення Східної митниці про визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000441/2 від 19.05.2010 до ВМД № 700030001/2010/000987 від 19.05.2010 за резервним методом, стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів у розмірі 22182,07 грн., -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2010 ТОВ «Арсенал» звернулося до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірною відмови Східної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, вираженої у Картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010, визнання недійсною Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010, визнання недійсним Рішення Східної митниці про визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000441/2 від 19.05.2010 до ВМД № 700030001/2010/000987 від 19.05.2010 за резервним методом, стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів у розмірі 22182,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним як Покупцем та компанією «Baramist Limited», Великобританія, як Продавцем, 25.01.2008 було укладено Контракт № 808 на поставку цинку металевого марки ЦО, ЦОА або ЦВ у чушках. 26.04.2010 між сторонами Контракту було підписано Додаток № 69/1, відповідно до якого Продавець зобовязався на умовах DDU м. Горлівка (згідно Інкотермс) продати, а Покупець прийняти у власність та сплатити за цинк металевий у чушках марки ЦВ, ЦВО, ЦОА (ДСТУ 3640-94) загальною кількістю 250 тонн, за ціною, що розраховується як середньоарифметичне значення офіційних цін на цинк на LME (cash seller & settlement) за 5 ринкових днів LME, починаючи з дати,наступної після дати постановки штемпеля станції відправлення на залізничній накладній на поставляємо партію товару + премія (115,20 доларів США) та відображається у рахунках, виставлених Продавцем на адресу Покупця. Відповідно даних офіційних цін на цинк на LME (Лондонській біржі металів) середньоарифметична ціна за 5 ринкових днів (28.04.2010, 29.04.2010, 30.04.2010, 04.05.2010, 05.05.2010) склала 2216,4 доларів США за 1 тону.

На виконання умов Контракту та Додатку № 69/1 до нього, Продавець 26.04.2010 виставив рахунок-фактуру (інвойс) № 95, згідно з яким кількість /нетто/ склала 64,074 тонн, ціна за 1 тонну 2331,60 USD, загальна вартість 149394,94 доларів США.

Таким чином, на виконання умов Контракту № 808 від 25.01.2008 Продавець передав у власність ТОВ «Арсенал» товар цинк металевий у чушках марки ЦВ (ДСТУ 3640-94) у кількості 64,074 тонн, ціною за 1 тонну 2331,60 USD, загальною вартістю 149394,94 USD, що в національній валюті складає 1184089,35 грн. (за курсом 1 USD/UAH = 7,9259), який було надано 19.05.2010 Східній митниці для проведення митного оформлення за вантажною митною декларацією (ВМД) № 700030001/2010/000987. Ціна товару була визначена позивачем за методом № 1 «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються» відповідно до ст. 266 Митного кодексу України (далі за текстом МК України).

20.05.2010 Східною митницею було прийнято спірну Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010, із зазначенням підстав прийняття ст.ст. 81, 86, 90, 260, 262, 264, 265 МК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339. У Картці відмови відповідач вказав на необхідність подання нової ВМД згідно вимог Рішення про визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000441/2 від 19.05.2010, прийнятого Відділом контролю митної вартості товарів Східної митниці, відповідно до якого вартість товару було визначено за методом № 6 «резервним методом».

Позивач вважає необґрунтованим визначення Східною митницею митної вартості товару за методом № 6, оскільки це суперечить положенням ст.ст. 259, 260, 264, 266, 273 МК України, параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ) 1994р.

Позивачем у відповідності до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (далі за текстом Порядок № 1766), для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару надав разом із ВМД необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом № 1, а саме: облікову картку № 70003/2/08/00320 від 12.03.2010, з/д накладну № Ж 0384952 від 27.04.2010, товаро-супроводжувальний документ № 568 від 27.04.2010 (пакувальний лист та сертифікат якості на товар), рахунок-фактуру (інвойс) № 95 від 08.05.2010, контракт № 808 від 25.01.2008, додаток № 62 від 21.12.2009, додаток № 66 від 24.02.2010, додаток № 69/1 від 26.04.2010, довідку Костянтинівської ОДПІ від 23.04.2010, експортну декларацію країни походження товару № 51416/27040/0000255 від 27.04.2010. Однак, посадовою особою Східної митниці у графі ВМД «Для відміток митниці» зробила запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару. Зазначені додаткові документи неможливо було надати у 10-денний строк, як це вимагала Східна митниця, бо їх надання не передбачено умовами Контракту та потребує додаткового узгодження з Продавцем.

З метою недопущення простою залізничних вагонів, порушення зобовязань перед третіми особами за прострочення поставки цинку металевого у чушках, позивач був вимушений подати нову ВМД № 700030001/2010/000996 від 20.05.2010 з коригуванням митної вартості товару відповідно до вказаного вище Рішення про визначення митної вартості товару. Згідно Рішення про визначення митної вартості товару, вартість товару склала 163388,70 USD або 1294969,82 грн. з урахуванням вартості за одиницю товару 2,55 USD. Тобто, вартість товару була необґрунтовано збільшена на 110910,34 грн. Тобто, позивачем було необґрунтовано сплачено податок на додану вартість у сумі 22182,07 грн., яка відповідно до приписів ст. 50 Бюджетного кодексу України підлягає поверненню з Державного бюджету.

Крім того, Східною митницею не було прийнято до уваги, що позивач відповідно до п. 11 Порядку № 1766 подав за власним бажанням копію рахунку-фактури № 100011547 від 27.04.2010, в якому вказана вартість за одиницю товару безпосередньо виробником товару ТОВ «КАЗЦИНК», а саме 2,075 USD.

Вважає, що ним було надано Східній митниці усі необхідні документи, які підтверджують визначення митної вартості товару за методом № 1 «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються». Східною митницею не було обґрунтовано застосування методу № 6 «резервного методу», не надано доказів послідовного застосування інших методів та недоцільності їх застосування, а також не надано документальних підтверджень про розрахунок митної вартості товару.

Просив позов задовольнити (а.с. 4-9).

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Східної митниці у судовому засіданні надала письмові заперечення проти позову, у яких вказала, що відповідно до ст.ст. 11, 265 Митного кодексу України, Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.1998р. № 339 Східною митницею був здійснений контроль за правильністю визначення митної вартості товару, що підлягав митному оформленню. Після розгляду пакетів документів, поданих до митного оформлення, було встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товару в порівнянні з вартістю аналогічних товарів, що ввозяться в України, значно нижча за даними бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків».

Відповідно до ст. 88 МК України декларант зобовязаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи, серед яких договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту), відповідна бухгалтерська документація, ліцензійний чи авторський договір (контракт) тощо. На виконання вказаних вимог митницею було запропоновано позивачеві надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості. Декларантом позивача було зроблено запис на декларації митної вартості: «Ознайомлений. Вищевказані документи надати не маємо можливості». Таким чином, декларант позивача фактично відмовився від надання додаткових документів.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу обєктивного джерела інформації, а саме товаросупровідних документів на ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів, імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, а також необхідної інформації для визначення митної вартості за методом визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості, тобто за неможливістю застосувати попередні методи визначення митної вартості митницею було здійснено коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ.

У звязку з неможливістю завершення митного оформлення, оскільки позивач не подав додаткові документи, згідно з п. 11 Порядку, п. 4 Положення про ВМД, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997р., ст. 86 Митного кодексу України, Наказом Держмитслужби України «Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України» від 12.12.2005р. № 1227, Східною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу подати нову ВМД з урахуванням митної оцінки згідно з рішенням про визначення митної вартості.

Представник Східної митниці зазначає, що не було можливим визначити митну вартість за першими пяти методами відповідно до ст.ст. 267-273 МК України.

Також представник відповідача посилався на Оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008р. № 720/100/13-08, який направлявся адміністративним судам для врахування під час розгляду справ, яким наголошено, що митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів, а декларант зобовязаний такі документи надавати. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачів Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал» зареєстроване як юридична особа 30.09.1999 виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 291678 (а.с. 38). Підприємство включене до ЄДРПОУ за № 30544334, здійснює, у тому числі, діяльність з оптової торгівлі чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується Довідкою серії АБ № 031062, виданою Управлінням статистики у м. Костянтинівці від 12.03.2009 (а.с. 37). Позивач здійснює діяльність відповідно до статуту, затвердженого у новій редакції загальними зборами учасників ТОВ «Арсенал» 20.02.2009, протоколом № 23 (а.с. 32-35).

Відповідач Східна митниця є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008, включена до ЄДРПОУ за № 35793589, є органом державної влади. Отже, Східна митниця є субєктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні встановлено, що 25.01.2008 між Компанією «Baramist Limited» як Продавцем, Великобританія, та позивачем як Покупцем укладено Контракт № 808, відповідно до п.п. 1.1, 1,2, 1,3 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити на умовах даного Контракту цинк металевий у чушках марки Ц0, Ц0А або ЦВ (ДСТУ 3640-94). Цинк поставляється окремими партіями на умовах DAF російсько-український кордон. Умови поставки, кількість і асортимент кожної партії визначається у спеціальних додатках до цього Контракту, які являються його невідємною частиною. Загальна кількість поставляємого цинку складає 5000 тн і уточнюється складанням кількості цинку, вказаного у спеціальних додатках до контракту, по яких здійснюються поставки (а.с. 10-11).

26.04.2010 між сторонами Контракту було укладено Додаток № 69/1, згідно з яким визначено умови поставки DDU - м. Горлівка, вантажовідправник ТОО «Казцинк», Республіка Казахстан, вантажоотримувач ТОВ «Арсенал», Україна, найменування та асортимент товару цинк металевий у чушках марки ЦВ, ЦВ0, Ц0А ДСТУ 3640-67 походження Казахстан у кількості 250 тонн (+/- толеранс 5%), ціна розраховується як середньоарифметичне значення офіціальних цін на цинк на LME (cash seller & settlement) за 5 ринкових днів LME + 115,20 доларів США (а.с. 14).

Вказаний товар був поставлений на митну територію України.

Декларантом позивача 19.05.2010 було подано до Східної митниці вантажну митну декларацію форми МД-2 № 700030001/2010/000987 (а.с. 22), у якій зазначено товар цинк нелегований, металевий марки ЦВ у чушках, вміст цинку: партія № 400Р, 402Р 99,995%, кількість цинку 64074 кг, кількість чушок 3024 шт., ДСТУ 3640-94, торгівельна марка відсутня, виробник ТОО «Казцинк», Казахстан, 56 пакетів, стягнуті металевою стрічкою; ціна товару вказана у графі 42 ВМД 1184089,35 грн. Також, позивач подав Декларацію митної вартості № 700030001/2010/000987 форми ДМВ-1, у якій вказав заявлену митну вартість товару 1184089,35 грн. або 149394,94 доларів США.

До декларацій декларант додав такі документи: облікову картку № 70003/2/08/00320 від 12.03.2010, з/д накладну № Ж 0384952 від 27.04.2010, товаро-супровідний документ № 568 від 27.04.2010 (пакувальний лист та сертифікат якості на товар), рахунок-фактуру (інвойс) № 95 від 08.05.2010, контракт № 808 від 25.01.2008, додаток № 62 від 21.12.2009, додаток № 66 від 24.02.2010, додаток № 69/1 від 26.04.2010, довідку Костянтинівської ОДПІ від 23.04.2010, експортну декларацію країни походження товару № 51416/27040/0000255 від 27.04.2010 (а.с. 10-14, 26-31).

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, вантажна митна декларація письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Як встановлено п.п. 3, 5 Порядку № 1766, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості. Для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Східною митницею було запропоновано надати позивачу наступні документи: договір з третіми особами, що повязані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту), відповідну бухгалтерську документацію, ліцензійний чи авторський договір, каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару, калькуляцію фірми-виробника товару, копію ВМД країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем копія ВМД, оформленої в попередній експорту митний режим, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, відомості про якісні характеристики товару, інформацію зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, сертифікат про походження товару. Відповідний запис про надання додаткових документів було зроблено посадовою особою Східної митниці у Декларації митної вартості № 700030001/2010/000987 від 19.05.2010.

Представником позивача на зворотному боці Декларації митної вартості 12.05.2010 зроблено відмітку про неможливість надання документів, що вимагаються Східною митницею.

19.05.2010 Відділом контролю митної вартості Східної митниці прийнято Рішення № 700000006/2010/000414/2 про визначення митної вартості товарів до митної декларації № 700030001/2010/000987, яким була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення із застосуванням методу № 6, передбаченого ст. 265 Митного кодексу України та визначена у доларах США 163388,70 (а.с. 24).

20.05.2010 Східною митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 із зазначенням причини відмови положення ст.ст. 81, 86, 90, 260, 262, 264, 265 МК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339. У Картці також зазначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України подання нової ВМД згідно вимог рішення про визначення митної вартості товару від 19.05.2010 № 700000006/2010/000414/2, оформленого відділом контролю митної вартості товарів Східної митниці (а.с. 23).

Позивач подав нову ВМД № 700030001/2010/000996 від 20.05.2010 та Декларацію митної вартості № 700030001/2010/000996 від 20.05.2010 відповідно до вказаних вище вимог.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України „Про Єдиний митний тариф”, у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Згідно зі ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Східною митницею було встановлено невідповідність заявленої ТОВ «Арсенал» митної вартості товару дійсній вартості цього товару, внаслідок чого митний орган визначив митну вартість товару за шостим методом (резервним).

Суд вважає такі дії Східної митниці правомірними, а прийняті Картку відмови та Рішення про визначення митної вартості товару обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як вбачається з документів, що подавалися декларантом позивача до митного оформлення, вони не містили повну, достовірну та документально підтверджену інформацію щодо заявленої митної вартості товару.

Так, позивачем надано залізничну накладну № Ж0384952, згідно з якою вантаж експортується по контракту с «Balkan Minerals» d.o.o. № 50-16/2010-9 від 08.02.2010 для фірми «Бараміст Лімітед» по контракту № 808 від 25.01.2008 (а.с. 27).

Згідно з рахунком-фактурою № 10011547 від 27.04.2010 товар відвантажувався ТОО «Казцинк», Казахстан, вантажоотримувачу ТОВ «Арсенал», Україна. Покупцем товару зазначено фірму «Balkan Minerals» d.o.o., Сербія. Як договір поставки вказано контракт № 50-16/2010-9 від 08.02.2010. Вартість товару вказана 132953,55 доларів США (а.с. 31).

У експортній ВМД міститься інформація про відправлення 248692 кг цинку (а.с. 30).

Зазначене свідчить про наявність договорів із третіми особами, що повязані з Контрактом, за яким здійснювалася поставка цинку, у тому числі договору перевезення, витрати по якому включаються до митної вартості товару відповідно до ст. 267 МК України.

Крім того, за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів складала 2,33 доларів США за 1 кг, що є вищою, ніж заявлено позивачем. Натомість, надані митниці відомості про офіційні ціни на цинк на Лондонській біржі металів не містили необхідних реквізитів, а також посилання на джерело зазначеної інформації, у звязку із чим митницею вказана інформація не була прийнята до уваги.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи не були достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Згідно з п. 14 Порядку № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

В матеріалах справи відсутні достовірні відомості, щодо надання таких документів декларантом.

При цьому застосування Східною митницею другого - пятого методів визначення митної вартості було неможливим, оскільки відсутня інформація щодо ціни угод на ідентичні товари за 90 днів до ввезення, відсутня інформація щодо ціни угод на подібні товари за 90 днів до ввезення, не представлені документи щодо більшості сум понесених витрат та не представлені документи щодо вартості матеріалів та сум прибутку експортера.

Отже, Східною митницею правомірно було застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості.

У відповідності до п. 6.6 Порядку здійснення митного контролю, й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.

Під час судового розгляду було встановлено наявність підстав для відмови у митному оформленні товару. Крім того, відповідач довів перед судом правомірність такої відмови, обґрунтував свою позицію відповідними доказами, тобто виконав обовязок, покладеного на нього ч. 2 ст. 71 КАС України.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що є правомірними дії Східної митниці, які мають наслідком прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010 та рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000441/2 від 19.05.2010 до ВМД № 700030001/2010/000987 від 19.05.2010, у звязку із чим відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання неправомірною відмови Східної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, вираженої у Картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010, визнання недійсною Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00026 від 20.05.2010, визнання недійсним Рішення Східної митниці про визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000441/2 від 19.05.2010 до ВМД № 700030001/2010/000987 від 19.05.2010 за резервним методом, стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених коштів у розмірі 22182,07 грн. відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 14 грудня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 20 грудня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.