Постанова № 13337273, 24.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

24.11.2010

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 р. Справа № 2а-920/10/0470

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області до Закритого акціонерного товариства «Завод Механік»про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

в с т а н о в и в :

19 січня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області, на виконання своїх владних повноважень, звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідач порушує норми Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування», своєчасно не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на його підприємстві та отримали пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «а», «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим, за грудень 2009 р. у нього виникла заборгованість за цими виплатами в сумі 7 963 грн. 40 коп., яка в добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення до суду.

В судове засідання сторони не з’явились.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, та про підтримання позовних вимог.

Відповідач надіслав письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що позивачем не доведено правильності наданого розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, невірно визначено трудовий стаж окремих осіб, а також у розрахунок включено 10 (із 16) осіб, які взагалі не працювали на підприємстві, оскільки Закрите акціонерне товариство «Завод Механік» не є правонаступником Державного підприємства заводу «Механік», та Орендного підприємства Нікопольського заводу «Механік». У зв’язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування»від 26.06.1997р. №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи і організації.

Відповідно до п.1 ст.2, п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»«б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХІІ, у розмірі 100%.

Таким чином, на відповідача покладено обов’язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими або важкими умовами праці за списком № 1 та за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663.

Згідно п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, та за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суми відшкодувань, відповідно до п. 6.4 Інструкції, визначаються відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6.7), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року, та протягом 10 днів - з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа, вносять до управління Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.9 Інструкції, несплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, зазначених в абз. 2 п. 6.1 Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач - Закрите акціонерне товариство «Завод Механік», своєчасно не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

На підставі довідок, виданих відповідачем, позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача в сумі 7963 грн. 40 коп.

Так, згідно розрахунків управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області за грудень 2009 року, розмір фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за списком №2 щодо пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також управління Пенсійного фонду в м. Нікополі щодо пенсіонерів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, складає 2316 грн. 40 коп.

Крім того, згідно розрахунків управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області та управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі Дніпропетровської області за грудень 2009 року, розмір фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за списком №1 громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 складає 5647 грн. 00 коп.

Таким чином, загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 за грудень складає 7963 грн. 40 коп.

Зазначені розрахунки за грудень 2009 року отримані уповноваженою особою відповідача 22.12.2009р., що підтверджується копією поштового повідомлення, долученого до матеріалів справи.

Заборгованість за вказаний період в установлені законодавством терміни відповідачем не була сплачена. У зв'язку з даними обставинами, у нього виникла прострочена заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій на вказану суму.

В порядку, встановленому п.5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -III від 21.12.2000p., відповідач нараховані йому органом Пенсійного фонду суми не оскаржував, тому вони вважаються узгодженими зобов'язаннями.

З цих підстав, суд не приймає до уваги посилання відповідача на неправильне визначення трудового стажу окремих осіб, зазначених у розрахунках.

Крім того, суд не приймає до уваги також посилання відповідача на те, що він не повинен відшкодовувати вказані витрати, оскільки не є правонаступником Державного підприємства заводу «Механік», та Орендного підприємства Нікопольського заводу «Механік», з огляду на наступне.

Факт правонаступництва вже встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а отже, цей факт не підлягає доведенню при розгляді інших справ.

Так, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у межах розгляду справи №22а-1570/08 за позовом прокурора м. Нікополя Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області до Закритого акціонерного товариства «Завод Механік»про стягнення 39009 грн. 64 коп. встановлено, що 27.09.1994р. між Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та організацією орендарів Нікопольського заводу «Механік»був укладений договір купівлі-продажу, предметом якого було державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства заводу «Механік».

У відповідності із статтями 9, 17 Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі прийняття членами трудового колективу рішення про укладення договору оренди особи, які бажають стати орендарями, створюють організацію орендарів. Організація орендарів набуває прав юридичної особи з дня її державної реєстрації. Створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, організації відповідно до договору оренди.

Отже, орендне підприємство завод «Механік»стало правонаступником державного підриємства Нікопольського заводу «Механік»у відповідності з приписами законодавства.

Акціонерне товариство закритого типу «Завод Механік»набуло статусу юридичної особи–після того, як Розпорядженням виконавчого комітету Нікопольської міської ради народних депутатів №66/1 від 20.02.1996р. відбулася державна реєстрація цього товариства та його статуту.

В статуті підприємства у редакції 1996 року зазначено, що воно створено шляхом перетворення Орендного підприємства Нікопольський завод «Механік»в закрите акціонерне товариство, а п. 1.1 статуту вказує, що воно є правонаступником Орендного підприємства заводу «Механік».

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, заперечення відповідача є необґрунтованими, та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись п.6 ст.128, ст.ст. 160-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод Механік»(код ЄДРПОУ 02969231) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області (р/р 256093011488, ВОБ 7898, МФО 306287, код ОКПС 21930536) фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2009 року за списками № 1 та № 2 в сумі 7963 грн. 40 коп. (сім тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні сорок копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було прийнято у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                              В.В. Чорна