Постанова № 13337232, 15.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.11.2010

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. Справа № 2а-8761/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Камінського О.М. Халаіма А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення штрафу, - ВСТАНОВИВ: 15 липня 2010 року Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», в якому позивач просить: - відновити строк Національному банку України на подання позовної заяви, як такий, що пропущений з поважних причин. - стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь Державного бюджету України 340, 00 гривень, відповідно до Постанови Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 03 березня 2009 року № 1463.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою за невиконання функції агента валютного контролю в частині інформування податкового органу про неподання клієнтом Печерської філії документів, які потрібні банку для з'ясування стану та термінів здійснення розрахунків в іноземній валюті, за порушення вимог пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», пунктів 6.1., 7.1., 7.7. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Україні 28 травня 1999 року за № 338/3631 (далі -Інструкція № 136), закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» було притягнуте до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340, 00 гривень. Штраф в добровільному порядку відповідачем не сплачено, а тому має бути стягнутий в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що в адресу банку не надходили рішення суду на отримання інформації податковим органом, письмові вимоги від Державної податкової інспекції з питань валютного контролю, у Банка взагалі не було достатніх законодавчих підстав для направлення до податкового органу повідомлення про порушення термінів розрахунків по клієнтам, зазначеним у постанові від 03.03.2009 року №1463. Отже, в діях відповідача відсутні ознаки порушення вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, що виключає відповідальність, передбачену статтею 16 вищевказаного Декрету та настання наслідків, передбачених абзацом третім пункту 2.5 розділу 2 «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49 (із змінами та доповненнями). Також представник відповідача зазначив, що позивачем було пропущено строк для звернення до адміністративного суду, що відповідно до ст. 100 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконуючий обов'язки начальника Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області 03 березня 2009 року прийняв Постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 1463.

Постановою за невиконання функції агента валютного контролю в частині інформування податкового органу про неподання клієнтом Печерської філії документів, які потрібні банку для з'ясування стану та термінів здійснення розрахунків в іноземній валюті, порушення вимог пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», пунктів 6.1., 7.1., 7.7. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Україні 28 травня 1999 року за № 338/3631 (далі -Інструкція № 136), Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» було притягнуте до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340, 00 гривень.

20 квітня 2010 року Національним банком України було погоджено, а 23 квітня 2010 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», номер запису 12241050047006727.

Відповідно до абзаців п'ятого, шостого пункту 1.1. статті 1 Статуту у зв'язку із зміною типу Банку, змінено найменування Банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

Отже, публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Не погоджуючись з Постановою відповідач, відповідно до Положення про Апеляційну комісію Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2007 року № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2007 року за № 995/14262, звернувся до неї із зверненням про скасування Постанови.

Рішенням Апеляційної комісії Національного банку України від 26 квітня 2010 року № 2/2010 відповідачу відмовлено у задоволенні апеляційного звернення про скасування Постанови, про що позивач повідомив відповідача електронною поштою листом № 18 - 323/1987 від 27.04.2010 року, з вимогою сплати штраф, накладений згідно з оскаржуваною Постановою, до Державного бюджету України в 5 - денний строк з дня отримання листа.

Відповідно до пункту 14 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679 -XIV «Про Національний банк України» позивач здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679 - XIV «Про Національний банк України» (далі - Закон - 679), першого речення абзацу девятого пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» санкції, передбачені абзацом п'ятим цього пункту, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Відповідно до першого речення пункту 5.1. глави 5 Інструкції № 136 банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 2.5. глави 2 (в редакції, яка діяла на час скоєння правопорушення) Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Україні 04 квітня 2000 року за № 209/4430 (далі - Положення № 49) нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині порушення строків інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, яке становить від 11 до 30 днів тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Постанові вказано, що за наслідками перевірки Печерської філії відповідача позивачем 05.02.2009 було складено протокол порушення валютного законодавства, яким встановлено не надіслання Печерською філією Відповідача інформації до податкового органу за місцем реєстрації клієнта Печерської філії Відповідача ТОВ «Апріорі Сервіс» (код ЄДРПОУ 32847180). про неподання останнім документів, необхідних для з'ясування стану розрахунків за експортними операціями здійсненими з перевищенням встановлених чинним законодавством України строків, за Договором на надання експедиторських послуг від 01.01.2008 № 1/А укладеного з фірмою «APOSTERIORI s.r.o» (Чеська республіка).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3.5. глави 3 Положення № 49 у разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.

Таким чином, Національний банк України та його територіальні управління виступають як суб'єкти владних повноважень, зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із зазначених правових відносин та реалізують владні управлінські функції, а право на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.

Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строк звернення до адміністративного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на час звернення позивача до адміністративного суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В листі позивача № 18 - 323/1987 від 27.04.2010 вказано, що Рішенням Апеляційної комісії Національного банку України від 26 квітня 2010 року № 2/2010 відповідачу відмовлено в задоволенні апеляційного звернення про скасування Постанови.

Відповідно до пункту 6 статті 15, статті 56 Закону № 679 Правління Національного банку України видає нормативно - правові акти Національного банку України, які є обов'язковими.

Положенням про Апеляційну комісію Національного банку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 09.08.2007 р. № 291 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.08.2007 р. за № 995/14262 (далі -Положення №291), передбачено порядок оскарження банками до Апеляційної комісії Національного банку України розпоряджень Національного банку України щодо застосування до них заходів впливу. Отже, Положенням № 291 встановлено досудовий порядок вирішення спору.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.7. глави 2 Положення №291 подання апеляційного звернення на час його розгляду зупиняє подання Національним банком позову до суду про стягнення штрафу за розпорядженням, що оскаржуються.

Таким чином, суд вважає, що річний строк звернення до адміністративного суду має починатися з дня винесення Рішення Апеляційною комісією Національного банку України від 26 квітня 2010 року № 2/2010, тобто з 26 квітня 2010 року.

Суд не приймає доводів представника відповідача, так як Постанова Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області про притягнення до відповідальності відповідача за порушення валютного законодавства від 03 березня 2009 року № 1463 є чинною, а тому підлягає виконанню.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь Державного бюджету України 340,00 гривень (триста сорок гривень 00 коп.), відповідно до Постанови Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 03 березня 2009 року № 1463 (одержувач: ГУДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 23928791, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, номер рахунку 31119105700002, код банку 805012, код бюджетної класифікації 21081000, символ 105).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили

15 листопада 2010 року.

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник