Постанова № 13337143, 17.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2010 р.Справа №2а-11020/10/8/0170 (17:52) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Юніон"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання дій ДПІ в м.Сімферополі АРК, оформлені письмовим повідомленням № 31657/10/15-2 від 20.07.2010р. про невизнання податкової декларації по податку на додану вартість ТОВ "Стронг Юніон" за червень 2010 року протиправними; про зобов'язання ДПІ в м

за участю представників сторін:

від позивача: Переваруха Ігор Олександрович, наказ № 15-К від 09.04.2010р.; рішення від 09.04.2010р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Стронг Юніон»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання дій ДПІ в м.Сімферополі АРК, оформлених письмовим повідомленням № 31657/10/15-2 від 20.07.2010р. про невизнання податкової декларації по податку на додану вартість ТОВ «Стронг Юніон»за червень 2010 року протиправними; про зобовязання ДПІ в м.Сімферополі АРК прийняти вказану декларацію по ПДВ за червень 2010 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.10.2010р. відкрите провадження по адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 17.11.2010р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати протиправною бездіяльністю ДПІ в м.Сімферополі щодо не проведення по картці особового рахунку податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року та зобовязати ДПІ в м.Сімферополі провести в картці особового рахунку з ПДВ ТОВ «Стронг Юніон»податкову декларацію за червень 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана ТОВ «Стронг Юніон»податкова звітність декларація з ПДВ за червень 2010р. відповідає вимогам п.п. 4.1.2, п.4.ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Разом з тим, повідомлення ДПІ в м. Сімферополі щодо неприйняття податкової декларації, у звязку з тим, що підприємство віднесено до «категорії ризику»із пропозиціями подати нову податкову декларацію по ПДВ не передбачені законодавчими й нормативними актами України і є неправомірними.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, наведених у письмових запереченнях. Так, відповідач, зокрема, зазначив, що податкова звітність з ПДВ ТОВ «Стронг Юніон»за червень 2010р. не була визнана такою в рамках проведення операції “Бюджет” з метою виконання протоколу засідання при Прем'єр-міністрі України Азарові М.Я. від 03.04.2010р. та постанови координаційної наради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. відносно підняття ефективності контрольно - перевірочної роботи, виявлення і руйнування схем ухилення та мінімізації податкових зобов'язань, а також на виконання Наказу ДПА України від 09.04.2010 № 236 «Про введення в дію операції «Бюджет», робочою групою з відпрацювання проблемних питань щодо виявлення і припинення протиправної діяльності суб'єктів господарювання та ліквідації міжрегіональних схем ухилення від оподаткування, зокрема притягнення до відповідальності організаторів та виконавців кримінальних схем із створення та діяльності вигодоформуючих та виготранспортуючих суб'єктів господарювання; стягнення у дохід держави недоотриманих з підприємств -вигодонабувачів сум податкових зобов'язань, з метою недопущення використання зказаної категорії платників у якості «інструментів»мінімізації сплати податків підприємствами - вигодонабувачами, забезпечення прийому декларацій зазначеної категорії платників з належним реагуванням на будь-які випадки, що можуть свідчити про задіяння вказаного СГД в схемах мінімізації підприємств - вигодонабувачів, було прийняте рішення в рамках проведення операції «Бюджет»про невизнання декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. ТОВ «Стронг Юніон»як податкової декларації. Таким чином, з огляду на вищенаведене ДПІ в м. Сімферополь декларація з податку на прибуток за червень 2010р. ТОВ «Стронг Юніон»не визнана як податкова декларація та позивача віднесено до групи «підприємств категорії ризику», у зв'язку із тим, що позивач з 2008р. декларує від'ємне значення обєкту оподаткування; на протязі 2010р. декларує в податковій звітності з податку на додану вартість 26 рядок.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 22.09.2004р., ідентифікаційний код 33186961, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ Головного управління статистики в АРК № 233612 від 29.04.2010р. (а.с.25-26).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 05.05.2010р. №1477/29-0 ТОВ «Стронг Юніон» перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі з 04.10.2004р. за № 147-ГР (а.с.67).

Згідно свідоцтва №100275066 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №390009 ТОВ «Стронг Юніон» зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.66).

Згідно договору № 531 від 19.09.2008р. про визнання електронних документів, між ДПІ в м.Сімферополі та ТОВ «Стронг Юніон» був укладений договір, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням елктроного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.22-24).

Так, судом встановлено, що ТОВ «Стронг Юніон» 19.07.2010р. засобами електронної пошти була подана податкова декларація з податку на додану вартість із додатками за червень 2010 рік, за вх.№9002737607 від 19.07.2010р. (а.с.7-18).

Повідомленням №31657/10/15-2 від 20.07.10р. ДПІ в м. Сімферополі повідомила ТОВ «Стронг Юніон», що згідно п.3.2 Регламенту взаємодії між структурними підрозділами органів ДПА в АРК відносно відпрацювання підприємств при проведенні операції “Бюджет”, ТОВ «Стронг Юніон» віднесено до категорії ризику і у звязку з недопущенням використання вказаної категорії платників в якості інструментів мінімізації сплати податків підприємствами-вигодонабувачами ДПІ в м.Сімферополі повідомила, що надана податкова декларація з ПДВ за червень 2010р. (вх. № НОМЕР_1 від 19.07.2010р.) не визнана як податкова звітність за рішенням робочої групи в рамках проведення операції “Бюджет” та позивачу по справі було запропоновано надати нову декларацію з ПДВ за червень 2010р. (а.с. 6).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Стронг Юніон» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема письмових заперечень відповідача по справі, ДПІ в м.Сімферополі, привласнюючи статус поданій позивачем декларації з ПДВ за червень 2010р. “не визнана як податкова декларація”, керувався протоколом засідання за участю Премєр-міністра України Азарова М.Я. від 03.04.2010р. та постановою координаційної наради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. стосовно підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем ухилення та мінімізації податкових зобовязань, а також на виконання наказу ДПА України від 09.04.2010р. №236 “Про введення в дію операції “Бюджет”.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що привласнення статусу “не визнана як податкова звітність” призвело до невідображення її показників у картці особового рахунку з ПДВ платника податків позивача у справі, що підтверджується даними картки особового рахунку позивача з ПДВ та не заперечується відповідачем по суті.

Оцінюючи правомірність вказаних дій відповідача, як субєкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням неооьбхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено Законом України "Про податок на додану вартість". З прийняттям вказаного Закону та в силу повноважень, передбачених ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ДПА України починаючи з 1997 року було затверджено форму податкової декларації з ПДВ та Порядок її заповнення і подання наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.97 р. за N 250/2054.

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, передбачено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Також підстави для невизання податкової декларації вказані також у Наказі № 827 від 31.12.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», а саме:

- у ній не зазначено обовязкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

- її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

- не скріплено печаткою платника податків;

- відсутні обовязкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

- неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншої рідиною, потерті);

- наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

- подана ксерокопія звітних документів;

- звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ;

А також у п.4.6. ст.4 у разі визначення підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб неправомірності подання податкової звітності платником податків на підставах, не передбачених пунктом 4.5, а саме:

- випадків подання платниками податку на додану вартість поаткової звітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника;

- випадків подання платниками податкової звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування;

-випадків подвоєння поданої податкової звітності з вини субєкта господарювання.

Таким чином, в разі неподання до органу державної податкової служби додатків до податкової декларації з податку на додану вартість така податкова декларація вважається невизнаною як податкова декларація, про що повідомляється платника податків із зазначенням підстав її неприйняття. Отже, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Право же привласнювати декларації статус “не визнана як податкова звітність” з підстав інших, ніж встановлено законом, чинним податковим законодавством України не передбачено.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вимоги Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", з метою покращення контролю при справлянні податку на додану вартість, досягнення прозорості у податковій звітності, виявлення на стадії подання звітності тих платників податків, які уникають від належної та повної сплати податку на додану вартість, підвищення ефективності та скорочення термінів перевірки та забезпечення своєчасного відшкодування ПДВ з бюджету з дотриманням повноважень, наданих п.3 ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державною податковою адміністрацією України було розроблено та внесено наказом N 159 зміни до форми податкової декларації з ПДВ та Порядку її подання, затверджених наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166.

Також, з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість Кабінетом Міністрів України прийняте розпорядження від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", яким, зокрема, було зобов'язано внести за погодженням з Мінфіном, відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку її заповнення і подання.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", з метою забезпечення своєчасного і повного відшкодування податку на додану вартість, скорочення термінів проведення та кількості документальних перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", з урахуванням змін і доповнень, внесених Законом України від 28.12.2007 N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прийнято наказ Державної податкової адміністрації України "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" від 17.03.2008 р. N 159, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 р. за N224/14915.

Таким чином, ДПА України постійно здійснюється удосконалення форм та порядку подання податкової звітності в тому числі і податкової декларації з ПДВ. Вказані обставини свідчать, що ДПА України є розробником форми декларації по ПДВ, Порядку її заповнення та подання, й, відповідно, безпосередньо має повноваження і для подальшого удосконалення даної форми декларації та порядку її подання.

Підпунктом 7.2.8 пунктом 7.2 статтею 7 Законом України "Про податок на додану вартість" визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Пунктом 10.6 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Проаналізувавши положення Закону України "Про податок на додану вартість", суд встановив, що безпосередньо цим законом форму та порядок заповнення декларації з податку на додану вартість не встановлено. Вищевказана норма (пп. 7.2.8 Закону України N168/97-ВР) є відсильною до інших законів, тому при визначенні правомірності положень наказу ДПА України, яким затверджено форму та порядок подання декларації з ПДВ, потрібно розглядати в сукупності норми законодавчих актів, які передбачають та встановлюють таку форму чи порядок або визначають компетенцію органу, який наділений правом встановлювати таку форму і порядок заповнення декларації.

Разом з тим, суд зауважує, що приписами п.п. 4.1.2. Закону 2181-ІІІ чітко встановлено випадки, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Тобто Законом встановлено вичерпний перелік обставин, за яких податкова декларація може бути не визнана такою контролюючим органом: 1 - коли в ній не зазначено обовязкових реквізитів, або 2 - її не підписано відповідними посадовими особами, або 3 - не скріплено печаткою.

Отже суд вважає, що з боку відповідача є неприпустимим виходити за коло передбачених законом підстав при наданні оцінки поданій декларації шляхом довільного тлумачення поняття “обовязкові реквізити”, виходячи з того, що безпосередньо самим законом такі реквізити не визначено.

Разом з тим, слід зауважити, що сама податкова служба обовязкові реквізити визначила, в п. 4.4. “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”затверджених Наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008р. таким чином:

“У цьому контексті під обовязковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України” або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період”.

Отже, зважаючи на постійний процес вдосконалення та змінення форм податкової звітності з боку ОДПС, визначення її органами переліку обовязкових реквізитів своїми наказами, неприпустимо змінювати перелік таких реквізитів або зміняти перелік підстав, за якими податкові декларації можуть бути не визнані як податковий звіт у кожному окремому випадку, не спираючись на норми діючого законодавства.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено, відтак обґрунтованості позовних вимог відповідачем не спростовано.

Суд зазначає, що наслідком подачі податкової звітності платником податків з урахуванням її відповідності всім обовязковим вимогам до такої звітності, належного підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків є відображення в картці особового рахунку відповідних податкових зобовязань, задекларованих у поданій звітності.

Як вже зазначено судом приписами п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено обовязок контролюючого органу прийняти податкову декларацію.

В розумінні цієї норми законодавець має на увазі дії щодо прийняття органом ДПС податкової декларації як документу в письмовій або електронній формі, а не дії щодо прийняття податкової декларації саме як податкової звітності.

Закон України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. не містить вимог чи обовязку органу ДПС вчиняти дії по прийняттю податкової декларації саме як податкової звітності, оскільки відповідач, прийнявши податкову декларацію, що відповідає всім вимогам закону (відповідність всім обовязковим вимогам, належне підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків), повинен відобразити її показники в картці особового рахунку платника податків, однак враховуючи, що позивачем оскаржується відмова ДПІ в м. Сімферополі у вигляді повідомлення з невизнання декларації ТОВ «Стронг Юніон» як податкового звіту, яка викладена у повідомленні відповідача № 31657/10/15-2 від 20.07.2010р., яку суд розцінює як рішення субєкта владних повноважень.

Не визнаючи надану позивачем податкову звітність за червень 2010р. з ПДВ відповідач спирався на протокол засідання Премєр - міністра України Азарова М. Я. від 03.04.2010р. та постанову координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. стосовно підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, виявлення та знищення схем ухилення та мінімізації податкових зобовязань, а також на наказ ДПА України від 09.04.2010р. №236 “Про введення в дію операції “Бюджет”, у звязку з чим суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, як вбачаться з наказу ДПА України від 09.04.2010р. №236 “Про введення в дію операції “Бюджет”, він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” є обовязковим, а отже, він не містить ознак підзаконного нормативно-правового акту та не може бути застосований судом при вирішенні даного спору.

Крім того, жодний із зазначених у письмових запереченнях відповідача документів, зокрема, протокол засідання Премєр - міністра України Азарова М. Я. від 03.04.2010р., постанова координаційної наради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р., а також на наказ ДПА України від 09.04.2010р. №236 “Про введення в дію операції “Бюджет”, не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не може бути визнана податковою звітністю декларація платника податку з податку на додану вартість.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, тому позов має бути задоволений, суд визнає протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим по непроведенню в картці особового рахунку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» за червень 2010р. та зобовязує Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим провести в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» податкову декларацію за червень 2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи, судом 17.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 22.11.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим по непроведенню в картці особового рахунку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» за червень 2010р.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим провести в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» податкову декларацію за червень 2010р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг Юніон» (ЄДРПОУ 22278184; 95022, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 19, банківські реквізити невідомі) 3,40грн. судового збору.

5. Встановити Державній податковій інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі для подання суду звіту про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.