Ухвала суду № 133365481, 16.01.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/146/26

1-кс/583/117/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка клопотання начальника СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за № 12026200460000034 від 12.01.2026 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Тростянецького району, с. Білка, українця, громадянина України, що має середню базову освіту, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 11.12.2024 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн;

- 08.05.2025 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт;

- стосовно якого 19.08.2025 ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження № 12025200540000152 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України,-

в с т а н о в и в:

16.01.2026 начальник СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026200460000034 від 12.01.2026 року стосовно ОСОБА_4 , який будучи раніше судимим, судимість якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не бажаючи ставати на шлях виправлення та перевиховання, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

12.01.2026, близько 06 год. 13 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про воєнний стан в Україні, в тому числі на території м. Охтирка Сумської області, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов до нежитлового приміщення, яке знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , перед входом до магазину «АТБ-маркет». У зазначеному приміщенні, до якого мається вільний вхід через незачинені двері, серед інших торгових об`єктів, в частині нежитлового приміщення площею 3 кв. м. розташований торговий кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_6 ».

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на крадіжку чужого майна із приміщення зазначеного торгового кіоску, 12.01.2026, приблизно о 07 год. 01 хв., ОСОБА_4 , керуючись корисливим умислом, таємно, скориставшись тим, що його дії не помічені будь-якими сторонніми особами, застосовуючи власну фізичну силу, відчинив двері торгового кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_6 », через які проник до торгового кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_6 », розташованого в частині нежитлового приміщення площею 3 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 4700 грн, належні фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 , після чого з викраденими грошовими коштами покинув торговий кіоск та нежитлове приміщення за зазначеною адресою та у подальшому розпорядився викраденими грошовими коштами за власним розсудом.

Таким чином, у діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

У порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 не затримувався.

Клопотання слідчий мотивує існуванням ризиків, передбачених п.п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає, що для запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, переховування чи знищення доказів своєї причетності до вчинення злочинів, які на даній стадії досудового розслідування ще не відшукані, а також вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення злочинів проти власності, зокрема крадіжки, у якій він підозрюється, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказане клопотання погоджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримала, просить суд його задовольнити, пояснила, що підозра стосовно ОСОБА_4 складена обґрунтовано та законно, оскільки є достатні докази його вини; існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.

Суд, заслухавши прокурора, з`ясувавши думку підозрюваного, розглянувши подане клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку.

12.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200460000034 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

15.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК). Необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", пункти 111 - 112 рішення від 01.03.2007; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 ст. 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з п. 3 Постанови ПВС України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року за № 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Врахування тяжкості злочину має раціональний зміст, оскільки тяжкість свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризики ухилення підозрюваного від слідства, суду (рішення ЄСПЛ «W проти Швейцарії»).

У справі «Москаленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Аналогічно у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазн ачено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд враховує, що у даному кримінальному провадженні наявні вагомі докази, на підставі яких суд дійшов висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (покази потерпілої, протоколи допиту свідків, огляду місця події), а також враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення: відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України підозрюваному ОСОБА_4 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Крім того, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд враховує те, що ОСОБА_4 судимий за злочини корисливої спрямованості, має не зняту і не погашену судимість, вчинив тяжкий корисливий злочин, працює неофіційно, має тимчасові заробітки, проте не має постійного джерела доходів, не має міцних соціальних зв`язків, має схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, стосовно ОСОБА_4 19.08.2025 ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження № 12025200540000152 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 42026202520000011 від 15.01.2026 року, ОСОБА_4 вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи та дрібну крадіжку, що свідчить про його схильність до вчинення корисливих злочинів проти власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Так як злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , не підпадає під перелік, визначений ч. 4 ст. 183 КПК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, необхідно визначити розмір застави відповідно до розміру, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Крім цього, необхідно зазначити перелік обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, переховування чи знищення доказів своєї причетності до вчинення злочинів, які на даній стадії досудового розслідування ще не відшукані, а також вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення злочинів проти власності, суд дійшов переконливого висновку про задоволення клопотання слідчого і застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за № 12026200460000034 від 12.01.2026 року стосовно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026200460000034 від 12.01.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Тростянецького району, с. Білка, українця, громадянина України, що має середню базову освіту, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто по 14 год. 46 хв. 16 березня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 год. 46 хв. 16 січня 2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 83200 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області згідно з наступними реквізитами:

«Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р UA558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава за кого прізвище, ім`я, по батькові, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави».

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до начальника СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_5 на першу вимогу;

2) не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до Охтирського РВП ГУНП у Сумській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши усно та письмово Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Контроль за виконанням ухвали стосовно ОСОБА_4 покласти на начальника СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_5 .

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1