Рішення № 13334642, 29.10.2010, Залізничний районний суд м. Сімферополя

№2-5005/2010р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Корогодіної О.Е.

при секретарі Богачові М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з Обмеженою відповідальністю Фірма «ІДАЛІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАН», ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з Обмеженою відповідальністю Фірма «ІДАЛІЯ» звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАН», ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, мотивуючи позовні вимоги тим, що 05 липня 2010 року із листа Міністерства юстиції України вих.. № 479-0-2-10-3 від 02 липня 2010 року, їм стало відомо, що 04 грудня 2009 року директором ТОВ «СЕВАН» Єременко Олександром Леонідовичем біло видано нотаріально посвідчену довіреність на право представництва інтересів ТОВ «СЕВАН» на імя громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, останнє місцеперебування якого, як відомо позивачу, АДРЕСА_3. Ознайомившись із змістом вказаної довіреності, вважають, що вона видана всупереч вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню недійсною з моменту її видачі, що підтверджується наступним. По перше, неприпустимим порушенням при видачі оспорю ванної довіреності є те, що даною довіреністю ТОВ «СЕВАН» в особі директора уповноважує ОСОБА_2 правом «брати участь у загальних зборах учасників Товариства з правом голосу та підписувати рішення таких загальних зборів, в тому числі підписувати документи про внесення змін до установчих документів Товариства». Таке положення даної довіреності категорично протирічить приписам Цивільного кодексу України та статуту ТОВ «СЕВАН», адже вчинення вказаних у довіреності дій є виключно компетенцією Зборів Учасників ТОВ «СЕВАН» (п. 8.1.11. Статуту ТОВ «СЕВАН»). Натомість у даній довіреності ТОВ «СЕВАН» наділяє ОСОБА_2 правом вчиняти будь-які дії від імені засновників (учасників) товариства. По друге, в лютому 2010 року слідчим управлінням ГУ МВС України в Харківський області порушено кримінальну справу № 59100063 за ознаками злочину передбаченого частиною 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, щодо шахрайства з майном ТОВ Фірма «ІДАЛІЯ». В ході розслідування даної кримінальної справи слідчими органами було встановлено місцезнаходження ОСОБА_2, а також допитано останнього з приводу його правовідносин з ТОВ «СЕВАН». У відповідь на поставлені питання ОСОБА_2 пояснив, що ніколи не мав жодних взаємовідносин з ТОВ «СЕВАН» ні з засновниками чи посадовими особами ТОВ «СЕВАН», жодних довіреностей не надавав та не отримував, на території України останні раз був у 2000 році. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що в 2007 році втратив документи, в тому числі і паспорт громадянина Російської Федерації, і звертався з відповідною заявою до правоохоронних органів за місцем проживання. Зазначені обставини підтверджуються також листом Слідчого комітету при Міністерстві внутрішніх справ Російської Федерації вих.. № 241/ск-4 від 26.05.2010р. Статтею 237 ЦК України чітко передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Статтею 244 ЦК України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі може здійснюватись за довіреністю. Довіреність це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Тобто однією з обовязкових умов дійсності довіреності є поінформованість Представника про видачу довіреності, про обсяг наданих йому прав та повноважень, про строк чинності довіреності. В іншому випадку довіреність не може вважатись такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України оскільки Представник нічого не знає про надання йому довіреності. Згідно зі змістом ст.. ст.. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу та іншим законам України. Відповідно до ст.. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України. При цьому, частина перша статті 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а в частині другій цієї ж статті визначено, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. На підставі викладеного вище вважають, що нотаріально посвідчена довіреність від 04 грудня 2009 року видана ТОВ «СЕВАН» ОСОБА_2 на право представництва інтересів Товариства не відповідає вимогам частини першої та другої статті 203 ЦК України, адже обсяг наданих представнику повноважень значною мірою перевищує обсяг повноважень посадової особи, що видала таку довіреність, а наявними доказами підтверджується відсутність згоди Представника на надання йому такої довіреності. Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним. Приписами ст.. 113 ЦПК України передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, предявляються за місцем проживання або місцезнаходження одного з відповідачів за вибором позивача. Відповідно до п. 10 ст. 110 ЦПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть предявлятись за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Враховуючи зазначене, а також те, що вказану довіреність було використано з метою незаконного вилучення із власності позивача нерухомого майна, просять суд визнати недійсним з моменту вчинення правочин, а саме довіреність видану 04 грудня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВАН» (код ЄДРПОУ 32947952, місцезнаходження: АДРЕСА_3) на право представництва інтересів ТОВ «СЕВАН» на імя громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою Російська Федерація, АДРЕСА_2, витрати покласти на відповідача.

Представник позивача Товариства з Обмеженою відповідальністю Фірма «ІДАЛІЯ» до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму клопотанні до суду прохав справу розглянути в його відсутність, та задовольнити позов в повному обсязі, з мотивів викладених в позовної заяві.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАН», відповідач ОСОБА_2, та третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3, до судового засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, про можливість розгляду справи у відсутність відповідачів, які про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак до судового засідання зявились, та вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовим розглядом встановлено, що 05 липня 2010 року із листа Міністерства юстиції України вих.. № 479-0-2-10-3 від 02 липня 2010 року, їм стало відомо, що 04 грудня 2009 року директором ТОВ «СЕВАН» Єременко Олександром Леонідовичем біло видано нотаріально посвідчену довіреність на право представництва інтересів ТОВ «СЕВАН» на імя громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, останнє місцеперебування якого, як відомо позивачу, АДРЕСА_3.

Ознайомившись із змістом вказаної довіреності, вважають, що вона видана всупереч вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню недійсною з моменту її видачі, що підтверджується наступним.

По перше, неприпустимим порушенням при видачі оспорю ванної довіреності є те, що даною довіреністю ТОВ «СЕВАН» в особі директора уповноважує ОСОБА_2 правом «брати участь у загальних зборах учасників Товариства з правом голосу та підписувати рішення таких загальних зборів, в тому числі підписувати документи про внесення змін до установчих документів Товариства».

Таке положення даної довіреності категорично протирічить приписам Цивільного кодексу України та статуту ТОВ «СЕВАН», адже вчинення вказаних у довіреності дій є виключно компетенцією Зборів Учасників ТОВ «СЕВАН» (п. 8.1.11. Статуту ТОВ «СЕВАН»). Натомість у даній довіреності ТОВ «СЕВАН» наділяє ОСОБА_2 правом вчиняти будь-які дії від імені засновників (учасників) товариства.

По друге, в лютому 2010 року слідчим управлінням ГУ МВС України в Харківський області порушено кримінальну справу № 59100063 за ознаками злочину передбаченого частиною 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, щодо шахрайства з майном ТОВ Фірма «ІДАЛІЯ». В ході розслідування даної кримінальної справи слідчими органами було встановлено місцезнаходження ОСОБА_2, а також допитано останнього з приводу його правовідносин з ТОВ «СЕВАН». У відповідь на поставлені питання ОСОБА_2 пояснив, що ніколи не мав жодних взаємовідносин з ТОВ «СЕВАН» ні з засновниками чи посадовими особами ТОВ «СЕВАН», жодних довіреностей не надавав та не отримував, на території України останні раз був у 2000 році. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що в 2007 році втратив документи, в тому числі і паспорт громадянина Російської Федерації, і звертався з відповідною заявою до правоохоронних органів за місцем проживання.

Зазначені обставини підтверджуються також листом Слідчого комітету при Міністерстві внутрішніх справ Російської Фе5дерації вих.. № 241/ск-4 від 26.05.2010р.

Статтею 237 ЦК України чітко передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Статтею 244 ЦК України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі може здійснюватись за довіреністю.

Довіреність це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Тобто однією з обовязкових умов дійсності довіреності є поінформованість Представника про видачу довіреності, про обсяг наданих йому прав та повноважень, про строк чинності довіреності. В іншому випадку довіреність не може вважатись такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України оскільки Представник нічого не знає про надання йому довіреності.

Згідно зі змістом ст.. ст.. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу та іншим законам України.

Відповідно до ст.. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

При цьому, частина перша статті 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а в частині другій цієї ж статті визначено, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На підставі викладеного вище вважають, що нотаріально посвідчена довіреність від 04 грудня 2009 року видана ТОВ «СЕВАН» ОСОБА_2 на право представництва інтересів Товариства не відповідає вимогам частини першої та другої статті 203 ЦК України, адже обсяг наданих представнику повноважень значною мірою перевищує обсяг повноважень посадової особи, що видала таку довіреність, а наявними доказами підтверджується відсутність згоди Представника на надання йому такої довіреності.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Приписами ст.. 113 ЦПК України передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, предявляються за місцем проживання або місцезнаходження одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до п. 10 ст. 110 ЦПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть предявлятись за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Враховуючи зазначене, а також те, що вказану довіреність було використано з метою незаконного вилучення із власності позивача нерухомого майна, суд вважає, що вимоги про визнання недійсним з моменту вчинення правочину, а саме довіреність видану 04 грудня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВАН» (код ЄДРПОУ 32947952, місцезнаходження: АДРЕСА_3) на право представництва інтересів ТОВ «СЕВАН» на імя громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою Російська Федерація, АДРЕСА_2, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України витрати по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 3, 40, 55, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 100, 203, 215, 245 ЦК України, статтями 5, 50, 58 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним з моменту вчинення правочин, а саме довіреність видану 04 грудня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВАН» (код ЄДРПОУ 32947952, місцезнаходження: АДРЕСА_3) на право представництва інтересів ТОВ «СЕВАН» на імя громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою Російська Федерація, АДРЕСА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ІДАЛІЯ» сплачені судові витрати в сумі 45 гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: