Рішення № 133345565, 07.01.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 Справа № 914/3133/25

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Леомарк», с.Наконечне, Львівська область

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ЕКСІМ», м.Львів

про:стягнення 48 962,99 грн.

Представники сторін: не викликалися.

Обставини розгляду справи.

08.10.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Леомарк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ЕКСІМ» про стягнення 48 962,99 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач ухвалу суду від 13.10.2025 про відкриття провадження у справі №914/3133/25 отримав 24.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ЕКСІМ».

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази, що викладені в позовній заяві, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у період з 19.09.2022 по 03.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Леомарк» здійснювало оплатне постачання товарів (засобів кріплення) Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ЕКСІМ» (відповідачу), що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи. Загальна сума поставок становила 89 934,07 грн. Водночас відповідач виконав свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару частково, сплативши 40 971,08 грн. Сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 48 962,99 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений законом строк не подав, заперечень проти позовних вимог не заявив, письмових доказів на їх спростування до матеріалів справи не долучив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

У період з 19.09.2022 по 03.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Леомарк» (позивач) здійснювало оплатне постачання товарів (засобів кріплення) Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ЕКСІМ» (відповідачу).

Станом на 01.07.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 23 471,08 грн.

За період з 01.07.2024 по 03.10.2024 позивачем додатково було здійснено поставку товару на загальну суму 66 462,99 грн, що підтверджується видатковими накладними: №18456 від 23.07.2024 на суму 9305,42 грн; №18983 від 30.07.2024 на суму 10 567,68 грн; №20139 від 08.08.2024 на суму 876,10 грн; №20295 від 09.08.2024 на суму 10 530,00 грн; №22434 від 02.09.2024 на суму 17 941,91 грн; №25026 на суму 756,00 грн; №25027 на суму 1475,02; №25031 на суму 13 389,60 грн; №25102 від 26.09.2024 на суму 424,08 грн; №25870 від 03.10.2024 на суму 1 197,18 грн.

Як ствердив позивач, відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар у розмірі 40 971,08 грн.

Таким чином, з врахуванням попередньої заборгованості та часткової сплати відповідачем за постановлений товар, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 48 962,99 грн.

Позивач отримав від відповідача лист-гарантію оплати про строки погашення заборгованості: до 31.03.2025 30 000,00 грн; до 04.04.2025 18 962,99 грн, а згодом ще один лист-гарантію про повне погашення заборгованості до 12.05.2025. Проте вказане зобов`язання зі сторони відповідача не було виконане.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов`язання щодо передачі товару виконав у повному обсязі, факт поставки товару у період з 01.07.2024 по 03.10.2024 підтверджується видатковими накладними: №18456 від 23.07.2024 на суму 9305,42 грн; №18983 від 30.07.2024 на суму 10 567,68 грн; №20139 від 08.08.2024 на суму 876,10 грн; №20295 від 09.08.2024 на суму 10 530,00 грн; №22434 від 02.09.2024 на суму 17 941,91 грн; №25026 на суму 756,00 грн; №25027 на суму 1475,02; №25031 на суму 13 389,60 грн; №25102 від 26.09.2024 на суму 424,08 грн; №25870 від 03.10.2024 на суму 1 197,18 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками.

Частинами першою, другою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Відповідачем, з огляду на підписання ним видаткових накладних, не спростовано факт поставки товару. Перебіг строку виконання відповідачем грошового зобов`язання починається з моменту прийняття товару.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, з врахуванням попередньої заборгованості та часткової сплати відповідачем за поставлений товар, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 48 962,99 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку що позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 48 962,99 грн є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом становлено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1758 від 25.09.2025, який відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ЕКСІМ» (79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 223В; ідентифікаційний код 40698765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леомарк» (81032, Львівська обл., Яворівський р-н., с. Наконечне Перше, вул. М. Лисенка, буд. 17; ідентифікаційний код 23266835) 48 962,99 грн основного боргу, 3028,00 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.01.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.