Рішення № 133345562, 15.01.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 Справа № 914/3070/25

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря Перейми Х.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ», м.Львів

про: стягнення 2 192 373,30 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гнатушок І.Т. представник;

від відповідача: не з`явились.

Хід справи.

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ» про стягнення 2 192 373,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.11.2025.

30.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх.№28884/25 від 30.10.2025) про відкладення судового засідання у зв`язку з відпусткою уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 03.11.2025 підготовче засідання відкладено на 17.11.2025.

Ухвалою суду від 17.11.2025 підготовче засідання відкладено на 01.12.2025.

Ухвалою суду від 01.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2025.

Процесуальні документи суду направлялись позивачу в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд», а відповідачу - засобами поштового зв`язку на його юридичну адресу, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками про доставку електронного листа та списками розсилки. В свою чергу від відповідача поштова кореспонденція поверталась до суду не врученою.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що замовник ТОВ «СВ» (відповідач) не сплатив до місцевого бюджету кошти пайової участі за будівництво будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового, обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові, внаслідок чого без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які повинен був заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись до Господарського суду Львівської області за захистом свого порушеного права із даною позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, в якій просить стягнути на його користь з ТОВ «СВ» 2 192 373,30 грн., з яких 1 214 306,26 грн. основний борг, 822 070,27 грн. інфляційні втрати, 155 996,77 грн. 3% річних, а також 32 855,60 грн. сплаченого судового збору.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Львівською міською радою проаналізовано стан дотримання містобудівного законодавства, зокрема щодо повноти та своєчасності сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та за результатами проведеного аналізу останньою було встановлено, що всупереч вимогам Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№ 132-ІХ, набрав чинності 17.10.2019), ухвали Львівської міської ради № 6098 від 26.12.2019 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року», а саме п. 2, замовником ТОВ «СВ» було проведено будівництво будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового, обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І.Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові та не сплачено до місцевого бюджету кошти пайової участі.

Рішенням № 403 від 13.04.2018 Львівської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «СВ» будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового, обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б» за результатами розгляду звернення ТОВ «СВ» від 05.04.2018 № 05/04/18-01 (зареєстроване у Львівській міській раді 05.04.2018 за № 2-9742/АП-2401), містобудівний розрахунок будівництва будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового (офіси), обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І. Мазепи вул. І. Миколайчука, 25-А, 25-Б затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ» будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового, обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б. Доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «СВ» отримати у встановленому порядку технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об`єкта; розробити у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт, робочий проект та провести його експертизу згідно з законодавством України; звернутися в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові для отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

21.02.2019 Державною інспекцією архітектури та містобудування України зареєстровано дозвіл на будівельні роботи, який згідно проекту будівництва іменується «Будівництво будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового, обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові».

02.08.2019 Державною інспекцією архітектури та містобудування України зареєстровано повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи.

Згідно з Сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ123210401290, виданого Інспекцією ДАБК та зареєстрованого в ЄДЕССБ 13.04.2021 прийнято в експлуатацію об`єкт, найменування якого «Будівництво будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового, обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові» (ТзОВ «СВ», ЄДРПОУ: 23889186). Загальна площа приміщень у будинку становить 4348,3 кв.м.

Зі змісту зазначеного сертифікату вбачається, що датою початку будівництва є 31.01.2019, датою завершення будівництва є 26.02.2021, строком введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію є 13.04.2021.

Відповідно до п. 3 ст. 1 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» передбачено обов`язок замовника будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

ТОВ «СВ» не зверталось до департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, як уповноваженого органу на проведення розрахунків розміру пайових внесків, із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва «Будівництво будинку змішаного використання з розміщенням об`єктів ділового, обслуговуючого та комерційного призначення, підземним гаражем та квартирами у верхніх поверхах на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25-А, 25-Б у м. Львові» та не подавало документи, що підтверджують вартість будівництва даного об`єкту, техніко-економічні показники об`єкта.

У зв`язку із викладеним позивач, керуючись Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ, провів розрахунок пайового внеску у розмірі 2 відсотків вартості будівництва об`єкта, що становить 1 214 306,26 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметом позовних вимог є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону, плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

На момент виникнення спірних правовідносин статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було виключено з 01.01.2020 (Закон № 132-IX).

Закон № 132-IX врегулював відповідні правовідносини у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» та установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (підпункт 1 частини 2);

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 частини 2);

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 частини 2).

При цьому господарський суд зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що у випадку, якщо замовниками зазначених об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Наведене свідчить про те, що норми абзаців першого та другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21 та від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.

Як було встановлено судом вище, будівництво відповідачем було розпочато 31.01.2019 та станом на 01.01.2020 об`єкт не був введений в експлуатацію, оскільки згідно із Сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ123210401290 будівництво було закінчено 26.02.2021, а введено в експлуатацію - 13.04.2021.

Таким чином, враховуючи, що виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта розпочалося до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», відповідач зобов`язаний був у період з початку будівельних робіт і до 01.01.2020 звернутися до позивача із заявою про укладення договору про пайову участь, до якої додати документи, що підтверджують кошторисну вартість будівництва об`єкта та очікувати від останнього відповідного розрахунку та примірника договору.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.

Натомість відповідач як замовник будівництва до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь не звертався, відповідно такий договір між сторонами не укладений, та, як наслідок, грошові кошти до місцевого бюджету відповідачем не сплачені, що свідчить про порушення ТОВ «СВ» норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов`язкової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту, яка на момент початку побудови об`єкта і до 01.01.2020 була чинною.

При цьому, враховуючи, що у цій справі будівництво об`єкта розпочате у 2019 році, абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначив обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Разом з тим всупереч зазначеним вимогам законодавства щодо містобудівної діяльності відповідач до департаменту протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва не звертався.

Верховний Суд у постановах від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 19.02.2025 у справі № 903/468/24, від 20.05.2025 у справі № 915/476/24.

Невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов`язку щодо сплати пайової участі у зв`язку з будівництвом об`єкта надає право на стягнення цих коштів відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Отже, господарський суд зазначає, що замовник будівництва (відповідач) зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Господарський суд, з огляду на вимоги ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми проведених нарахувань, не виходячи при цьому за межі позовних вимог.

Ухвалою Львівської міської ради № 6098 від 26.12.2019 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м. Львова протягом 2020 року» встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у м. Львові перераховують до міського бюджету м. Львова кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Львова (пп. 2.1 п. 2).

Розмір пайової участі становить: для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (пп. 2.2 пункту 2 ухвали).

Порядок розрахунку пайової участі щодо об`єкта будівництва є таким: замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до департаменту економічного розвитку із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками; до заяви про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, замовник будівництва додає такі завірені замовником копії документів: для нежитлового будівництва копію документа, що дає право на виконання будівельних робіт та зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта містобудування, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, затверджений замовником; для житлового будівництва копію документа, що дає право на виконання будівельних робіт та документа, що відображає техніко-економічні показники об`єкта (пп. 2.3 пункту 2 ухвали.)

Департамент економічного розвитку протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (п. 2.4 ухвали).

Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (п. 2.6-2.8 ухвали).

При прийнятті вищевказаної ухвали, втратила чинність ухвала Львівської міської ради від 03.04.2008 №1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова» (із змінами внесеними ухвалою ЛМР від 09.07.2009 № 2779 «Про внесення змін до ухвали міськради від 03.04.2008 № 1697»).

Позивачем здійснено розрахунок виходячи з 4348,3 кв.м. загальної площі квартир у будинку згідно з інформацією, зазначеною замовником будівництва в Сертифікаті.

На дату введення об`єкта в експлуатацію показник опосередкованої вартості спорудження житла для Львівської області встановлено 13963,00 грн./кв.м., який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 20.05.2021 № 119 (розраховані станом на 01.04.2021).

Тобто величина пайового внеску складає: 13963,00 грн. х 4348,3 кв.м. х 0,02 = 1 214 306,26 грн.

Станом на день прийняття рішення суду, належних доказів в спростування вищенаведених обставин надано не було, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак вимога в частині про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 214 306,26 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості пайової участі не виконав у встановлений законом строк, то відповідно він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Враховуючи те, що відповідачем не були виконані зобов`язання зі сплати коштів пайової участі, суд вважає, що позивач правомірно нарахував 3% річних та інфляційні втрати.

Як вже було зазначено судом вище, відповідач повинен був здійснити пайовий внесок до прийняття спірного об`єкта будівництва в експлуатацію - до 13.04.2021 включно. Тобто з 14.04.2021 у відповідача почалось прострочення виконання зобов`язання.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу за період з 14.04.2021 по 24.07.2025 інфляційні втрати в сумі 822 070,27 грн. та 3 % річних в сумі 155 996,77 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення «Ліга:Закон» суд визнає його методологічно та арифметично вірним, а також таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 2 192 373,30 грн., з яких 1 214 306,26 грн. основний борг, 822 070,27 грн. - інфляційні втрати та 155 996,77 грн. - 3 % річних є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ» (код ЄДРПОУ 23889186; 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, 11) на користь Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896; 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1) кошти в 2 192 373,30 грн., з яких 1 214 306,26 грн. основний борг, 822 070,27 грн. - інфляційні втрати та 155 996,77 грн. - 3 % річних, а також судовий збір в сумі 32 855,60 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.01.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.