Ухвала суду № 133345555, 12.01.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

12.01.2026 Справа № 914/3038/25

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому попередньому засіданні матеріали

заяви: Акціонерного товариства «Універсал Банк», м. Київ,про:грошові вимоги в розмірі 36 694,75 грн,до боржника:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).За участю представників:боржника:Цимбал А. А.,керуючого реструктуризацією:Бігдана О. А.ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3038/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 ; попереднє засідання призначено на 12.01.2026 об 11:00 год.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 11.11.2025.

31 грудня 2025 року до суду від АТ «Універсал Банк» надійшла заява про грошові вимоги до боржника у розмірі 36 694,75 грн. Така заява прийнята до розгляду ухвалою суду від 05.01.2026.

08 та 09 січня 2026 року до суду від боржника та керуючого реструктуризацією відповідно надійшли повідомлення про розгляд вимог АТ «Універсал Банк».

12 січня 2026 року АТ «Універсал Банк» подано письмові пояснення.

12 січня 2026 року судом постановлено ухвалу за результатами попереднього засідання.

У зв`язку з тим, що вимоги АТ «Універсал Банк» заявлені поза межами строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ, то такі відповідно до абз. 3 ч. 6 згаданої статті, розглядаються після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання.

У засіданні 12.01.2026 судом заслухано заперечення адвокатки боржника та керуючого реструктуризацією проти визнання вимог АТ «Універсал Банк».

Розглянувши заяву АТ «Універсал Банк» суд встановив таке.

28 серпня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 (клієнт) укладено публічний Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до договору про надання банківських послуг, за змістом якої ОСОБА_1 просив відкрити йому поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» та встановити кредитний ліміт.

У пункті 2 Анкети-заяви ОСОБА_1 погодився, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

У пункті 5 Анкети-заяви передбачено, що невід`ємною частиною такої є Запевнення клієнта.

Підписуючи цю Анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами Договору, підтвердив укладення Договору та зобов`язався виконувати його.

Також, у пункті 10 Запевнення ОСОБА_1 погодився з тим, що Банк має право здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «Універсал Банк» без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед Банком, що випливають з умов Договору та буд-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком.

АТ «Універсал Банк» на підставі Анкети-заяви боржника відкрило банківський рахунок, що підтверджується банківською випискою.

Кредитор вказує, що боржник допустив прострочення повернення чергових частин кредитних коштів за укладеним договором внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 36 694,75 грн.

Боржник та керуючий реструктуризацією відхиляють заявлені вимоги, зазначаючи, що банком надано Анкету-заяву до договору, але не надано самого договору про надання банківських послуг; Анкета-заява не відповідає вимогам законодавства до договорів споживчого кредиту, оскільки не містить дати її підписання, суми кредитного ліміту, інформації про строк кредитування, інформації про реальну процентну ставку та про орієнтовну вартість кредиту; подане банком Запевнення також не містить умов кредитування; банком не подано Умов і правил обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуги щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів, з якими нібито ознайомлений та погодився ОСОБА_1 . Крім того, банком списано з рахунку 10 030,53 грн відсотків за користування кредитом, однак, як вже зазначалось, боржник не погоджував будь-які нарахування відсотків. На переконання боржника та керуючого реструктуризацією такі кошти повинні були зараховані на погашення тіла кредиту.

Також, боржник та керуючий реструктуризацією зазначають, що розрахунок заборгованості не містить суми кредиту та дати його отримання, у розрахунку відсутні такі обов`язкові реквізити як дані про особу, що його склала, у розрахунку не відображено в повному обсязі надходження власних коштів, у жодних доказах, наданих кредитором не зазначена інформація про збільшення/зменшення кредитного ліміту, а також про те, чи ініціював такі зміни сам боржник.

Крім того боржник та керуючий реструктуризацією вказують, що поданий банком документ під назвою «Рух коштів по картці» не може ототожнюватись з випискою по рахунку, оскільки не містить обов`язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - не домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В Анкеті-заяві ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому особистим ключем. ОСОБА_1 визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Наведене свідчить про належне укладення договору, в тому числі погодження Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Монобанк, таблицею обчислення вартості кредиту, тарифами і паспортом споживчого кредиту.

Таким чином, після підписання Анкети - заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти ОСОБА_1 , а у ОСОБА_1 зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами, та повернути кредит.

Із руху по картці ОСОБА_1 вбачається, що АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надано боржнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_1 активно користувався банківськими послугами АТ «Універсал Банк», проте своєчасно у повному та визначеному розмірі кошти не повернув, за наслідком чого має заборгованість перед банком.

Враховуючи викладене, суд встановив, що кредитором правомірно та обґрунтовано заявлено до визнання заборгованість у розмірі 36 694,75 грн.

Щодо заперечень боржника та керуючого реструктуризацією проти визнання вимог АТ «Універсал Банк», суд зазначає таке.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідний правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, боржником не спростовано власне волевиявлення щодо укладення договору та його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерськй облік та фінансову звітність в Україні», Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд звертає увагу, що усі долучені АТ «Універсал Банк» документи подані через ЄСІТС та скріплені електронним цифровим підписом, Довідка про рух коштів по картці містить реквізити обох сторін, інформацію щодо сум встановленого кредитного ліміту, дату та час кожної фінансової операції, її значення, деталі операції та залишок після її проведення.

Розрахунок заборгованості містить відомості про нарахування відсотків за ставкою 37,2% річних, що відповідає узгодженому боржником розміру відсотків (3,1% на місяць х 12).

Виписка про рух коштів по картці містить посилання на номер рахунку, який співпадає з п. 2 Анкети-заяви, підписаної ОСОБА_1 , записи щодо неодноразового підвищення кредитного ліміту, проведення платежів ОСОБА_1 , погашення процентів, використання кредитного ліміту в сумі 38 000,00 грн.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".

Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Боржником не надано альтернативного розрахунку суми основного боргу або відсотків за період користування кредитними коштами, не спростовано здійснення визначених у Довідці про рух коштів по картці платежів, яка співпадає з відомостями Анкети-заяви щодо номеру рахунку, особистих даних боржника. Тим більше, суд зазначає, що боржником вказано у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність про наявність заборгованості перед АТ «Універсал Банк» за договором, визнання вимог за яким є предметом даної заяви.

Таким чином, долучені до заяви про визнання грошових вимог докази перебувають у арифметичному та логічному взаємозв`язку, не спростовані боржником, тому є більш вірогідними порівняно із доказами боржника і керуючого реструктуризацією та змістом заперечень про вимог поданої заяви.

Згідно з частиною 2 статті 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Враховуючи вказане, вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 у розмірі 4 844,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, а вимоги у розмірі - 36 694,75 грн підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 64 КУзПБ, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Грошові вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23; ідентифікаційний код 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати у розмірі 41 539,55 грн, з яких:

- 4 844,80 грн підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 36 694,75 грн підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.

2. Керуючому реструктуризацією Бігдану О. А., внести вимоги АТ «Універсал Банк» до реєстру визнаних судом вимог кредиторів ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені КУзПБ та ГПК України.

Повна ухвала складена 16.01.2026.

Суддя Трускавецький В.П.