Рішення № 133341875, 16.01.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1669/25

Провадження №2/443/85/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 січня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить:

стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 98 400,00 грн, з яких сума кредиту 12 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 57 360,00 грн, нараховані позивачем проценти за 121 календарний день 29 040,00 грн;

сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн;

у порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І =((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»;

роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 28.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4016140 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 12 000 грн, строк кредиту 360 днів: з 28.09.2023 року по 22.09.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Підписуючи договір, позичальник погоджувався на укладання договору саме такого змісту. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку. 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») набуло право грошової вимоги до Відповідача, тобто до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4016140 від 28.09.2023, загальна сума заборгованості склала 69 360 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту 12 000 грн, заборгованості за процентами 57 360 грн. У межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.05.2024 по 22.09.2024 (121 календарний день) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 29 040 грн. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором №4016140 від 28.09.2023 в загальній сумі 98 400 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 12 000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 57 360 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 121 календарний день 29 040 грн. Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому інфляційні втрати і 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України і статті 230 ГК України. Як передбачено частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Відповідач подала до суду заперечення на позовну заяву (а.с.107-108), в обґрунтування якого покликаючись на те, що сума боргу є необґрунтованою та завищеною. Не надано доказів укладення кредитного договору. Можливий пропуск строку позовної давності. Звертає увагу на її майновий стан, оскільки вона є матір`ю трьох малолітніх дітей і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, не працевлаштована. Її дохід становить 3 505,00 грн. У разі задоволення позову, просить зменшити розміри штрафів, пені, процентів та інших нарахувань та судових витрат

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності та незаперечення проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак у поданому запереченні на позовну заяву заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності та відмову у задоволенні позову.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.85-86).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.101-102).

Ухвалою судового засідання від 24.11.2025 витребувано докази з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відкладено розгляд справи (а.с.110-111).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 15.01.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з договором №4016140 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28.09.2023, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), сторони узгодили такі умови:

укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства (п.1.1 Договору);

на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає 12 000,00 грн. (п.1.2 Договору);

строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. (п.1.3 Договору);

стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.1.4.1. Договору);

знижена процентна ставка становить 1,40% в день та застосовується на таких умовах. Якщо Клієнт до 28.10.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (п.1.4.2. Договору);

сторонами у договорі також передбачено порядок та умови надання кредиту (розділ 2), порядок обчислення (нарахування) процентів. порядок зміни процентів (розділ 3), порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів (розділ 4).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , її реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, місце проживання, додаткові контактні дані (номер мобільних телефонів, електронна адреса, реквізити належного Клієнту платіжного засобу, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором К948 (а.с.87-96).

Згідно з Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4016140 від 28.09.2023, загальна вартість кредиту 96 240,00 грн, сума кредиту за договором 12 000 грн, проценти за користування кредитом 84 240. Додаток підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К948 28.09.2023 (а.с.79).

У паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) наявна інформація та контактні дані кредитодавця ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»; інформація та контактні дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформації щодо встановленої пені, штрафів, процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, інші платежі; інші важливі правові аспекти. У паспорті наявні підпис кредитодавця та підпис споживача (а.с.66-68).

Відповідно до довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» від 31.05.2024 та інформація АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.11.2025 успішно перераховано 28.09.2023 кошти у сумі 12 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 (а.с.80, 118-119)

За змістом договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (Фактор) та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт), Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору) (а.с.58-62).

Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 5647, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №5052023 від 05.05.2023, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Божників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей, що підтверджується Актом прийому передачі Реєстру Боржників (а.с.63).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4016140 на загальну суму заборгованості 69 360,00 грн, з яких 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 57 360,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.81).

З розрахунків заборгованості за договором №4016140 від 28.09.2023 встановлено, що станом на 24.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 69 360,00 грн, а за період з 25.05.2024 по 22.09.2024 донараховано 29 040,00 грн (а.с.71-77).

ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейменовано на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с.49-50).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 28.09.2023 між ТОВ «ФК «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №4016140 в електронній формі (далі Кредитний договір), згідно з яким Товариство надало клієнту позику у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до Договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024, право вимоги за вказаними вище Кредитним договором перейшло від первісного кредитора ТОВ «ФК «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до нового кредитора ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»).

ОСОБА_1 за Кредитним договором нарахована заборгованість в сумі 98 400 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 12 000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 57 360 грн та нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 121 календарних днів 29 040 грн.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Із копії наявного у матеріалах справи Кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши останньому персональні дані, а саме: ПІБ, дані паспорта, місце проживання, номери телефону, електронну пошту, реквізити платіжного засобу необхідні для укладення Кредитного договору та формування одноразового ідентифікатора.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету зазначений Кредитний договір не був би укладений.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Кредитний договір укладений в електронній формі саме з ОСОБА_1 , шляхом підписання останньою його за допомогою одноразового ідентифікатора..

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності Кредитного договору і такий недійсним не визнано.

Наведені вище обставини спростовують аргументи відповідача щодо не укладення Кредитного договору.

Кредитодавець належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, зокрема перерахувавши позичальнику ОСОБА_1 передбачену у цьому договорі суму кредиту, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» від 31.05.2024 та інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.11.2025.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором порушила, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем як Новим кредитором.

Підстав вважати, що нарахована сума заборгованості не узгоджується з умовами зазначеного Кредитного договору та розрахована неправильно суд не вбачає. Розмір заборгованості за Кредитним договором стороною відповідача належними та допустимими доказами не спростовано, своїх розрахунків, відмінних від наявних у матеріалах справи, не наведено.

Доводи відповідача про зменшення розміру штрафів, пені, процентів та інших нарахувань як явно неспівмірних є безпідставними, виходячи з того, що стаття 551 ЦК України регулює виключно питання зменшення неустойки (штрафу, пені) та не поширюється на проценти за користування кредитом, які є платою за користування грошовими коштами, а не мірою відповідальності. При цьому у спірних правовідносинах штрафні санкції та пеня взагалі не нараховувалися, а отже відсутні підстави для застосування статті 551 ЦК України.

Аргументи відповідача щодо можливого спливу строку позовної давності суд вважає безпідставними, так як на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду діяла норма Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме пункт 19, відповідно до якої у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Тобто, законодавець продовжив строк позовної давності на строк дії воєнного стану. 04.09.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності шляхом відкладення), яким виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Таким чином, з 04.09.2025 строк позовної давності продовжив свою дію. Зважаючи на викладені обставини, на час звернення позивача до суду, а саме 01.10.2025, строк позовної давності не сплив.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити повністю.

Щодо заявленого стороною позивача клопотання про застосування приписів частин 10, 11 статті 265 ЦПК України до обрахування і стягнення інфляційних втрат і 3% річних, суд зауважує, що відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді інфляційних втрат та процентів річних, передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не підлягає застосуванню у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування з огляду на приписи пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є спеціальною нормою, що регулює правові наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану, та має пріоритет у застосуванні над загальними положеннями статті 625 ЦК України.

За таких правових умов суд позбавлений можливості застосовувати механізм, передбачений частинами 10, 11 статті 265 ЦПК України, зокрема зазначати у рішенні нарахування відповідних сум на майбутній період або визначати порядок їх обчислення органом примусового виконання.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір у сумі 2 422,40 грн підлягає покладенню на відповідача в повному обсязі.

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.56-57), заявкою на виконання доручення від 25.08.2025 до Договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.83-84), актом №10392 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.09.2025 до Договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.78).

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом враховано норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх реальність і необхідність, не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, майновий стан відповідача не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 3 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ідентифікаційний код юридичної особи 44559822) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №4016140 від 28.09.2023 у сумі 98 400 (дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у сумі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн, а всього 5 422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 16 січня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів