Рішення № 13333417, 21.12.2010, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №2-1977/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 грудня 2010 року м.Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гречко Ю.В.

при секретарі Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 27 листопада 1999 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час шлюб розірвано. Відповідач у вихованні сина участі не приймає, матеріальну допомогу на утримання сина надає, але не у повному обсязі, який передбачений чинним законодавством України. Дитина навчається у школі, що в свою чергу призводить до неодноразових витрат, у звязку з чим позивачка не має змоги одна належним чином утримувати дитину. Стягнень за виконавчими документами з відповідача не здійснюється. Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідач надіслав на адресу суду письмову заяву, якою уповноважив вести справу в суді свою матір ОСОБА_4, оскільки він знаходиться на проживанні в Російській Федерації і працевлаштовується. Позовні вимоги визнає частково і згоден сплачувати на дитину аліменти в розмірі ј частини його заробітку. У вихованні сина не приймає участі з березня 2010 року, оскільки виїхав з України, але спілкується з сином по телефону та щомісячно пересилає позивачці грошові кошти. Просить також врахувати, що за жовтень та листопад 2010 року відповідач також надіслав позивачці грошові кошти, тому просить стягувати з нього аліменти не з часу звернення позивачкою до суду.

У відкритому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просить їх задовольнити. Також зазначила, що на даний час дитина проживає разом з її батьками, оскільки вона сама не має змоги її утримувати. Відповідач дійсно спілкується з дитиною по телефону та пересилає на утримання дитини грошові кошти, але позивачка бажає отримувати з нього аліменти за судовим рішенням. Дитина хворіє і потребує додаткових витрат, тому їй не вистачає отриманої допомоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в розмірі ј частини заробітку відповідача. Також зазначила, що її син відповідач по справі щомісячно пересилає позивачці грошові кошти на утримання дитини, позовні вимоги в зазначеному розмірі є необґрунтованими. Дитина на даний час проживає у батьків позивачки, а не з нею.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Копією свідоцтва про одруження підтверджується факт укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, шлюб укладений 27 листопада 1999 року. Шлюбне прізвище позивачки „ОСОБА_1”.

01 лютого 2002 року у сторін народився син ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

28 квітня 2009 року шлюб між сторонами розірвано, що вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу.

В підтвердження позовних вимог позивачка надала суду копію довідки ЖЕК-2, згідно якої дитина на даний час дійсно проживає разом з нею, хоча в судовому засіданні було встановлено, що дитина фактично мешкає у батьків позивачки.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства” зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібюностей, поважати гідність дитини, госувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.6 ст.12 зазначеного Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоровя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обовязків відповідно до закону.

Судом встановлено, що відповідач дійсно є батьком дитини, проживає окремо і згідно вище перелічених вимог законодавства зобовязаний брати участь в утриманні дитини.

У ч.1 ст.61 ЦПК України зазначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Позивачка не заперечувала той факт, що відповідач спілкується з дитиною по телефону і щомісячно висилає їй гроші на утримання дитини, тобто надає їй матеріальну допомогу на її утримання, але цих грошей їй не вистачає.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем надані суду квитанції про розмір надісланих на адресу позивачки грошових коштів на утримання дитини у 2008 2010 роках, з яких вбачається, що відповідач надсилав кошти у розмірі, що перевищує 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Як зазначив відповідач, на даний час він не працевлаштований, на стягнення з нього аліментів погоджується, але у розмірі ј частини всіх видів його заробітку.

Відповідачка у судовому засіданні зазначила, що цих коштів їй не вистачає, але в підтвердження цього факту не надала суду жодного доказу та доказів розміру витрачених на дитину грошових коштів за місяць, тому цей факт суд вважає недоведеним і рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також відповідач на сьогоднішній день не працює і працевлаштовується в Російській Федерації, тому позивачкою не доведено факт того, що у разі стягнення з відповідача 1/4 частини його заробітку, їй зазначених коштів не буде вистачати, оскільки розмір отриманого в майбутнього заробітку відповідача на сьогоднішній день невідомий.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою частково.

Посилання представника відповідача на стягнення аліментів не з часу звернення позивачки до суду не підлягають задоволенню, оскільки ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову і іншого часу, з якого можливо стягувати аліменти, законом не визначено.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат, вони підлягають стягненню з відповідача на користь держави у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.180, ч.3 ст.181, ст.182, ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України, ст.ст.10, 60, 61, 88, 209, 212, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Дніпропетровської області м.Синельникове, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 01 лютого 2020 року включно.

Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь УДК у м.Синельникове ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 23929833, р/р: 31410537700034, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22090100, державне мито в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь УДК у м.Синельникове ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 23929833, р/р: 31215259700034, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22050000, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий: Ю.В. Гречко