Рішення № 133325239, 14.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29546/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонсьікй області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області) за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ) у якому, просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 22.08.1964 р.н., пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) з 30.07.2025 року

- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми стягнення за один місяць.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідачів.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що до 1999 року проживав в Україні, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. 30.07.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1), до якої додав повний пакет документів. За результатами розгляду вказаної заяви рішенням від 08.08.2025 №046050025697, оформленим листом від 11.08.2025 р. №9374/03-16, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонської області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1) у зв`язку із відсутністю паспорту громадянина України; документу про реєстрацію на території України. Позивач вважає вказане рішення відповідача незаконним, звернувся до суду з даним позовом.

02.05.2025 року судом зареєстровано від відповідача відзив на позов, яким заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що рішенням № 046050025697 від 08 серпня 2025 Головним управлінням було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону, у зв`язку з відсутністю паспорту громадянина України та документу про реєстрацію на території України, що свідчить про недотримання позивачем вимог ст. 44 Закону № 1058 в частині надання необхідного пакету документів, що визначають право на цей вид пенсії, а також Порядку № 22-1. Так, в заяві про призначення пенсії позивачем в графі адреса зазначено: задеклароване/ зареєстроване місце проживання- Ізраїль; фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 . Відповідно до наданого паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 16.09.2019, ОСОБА_1 має постійне місце проживання в Ізраїлі з 11.10.2019 року. При цьому, позивач при поданні заяви про призначення пенсії на пільгових умовах не надав паспорт громадянина України, а також не надав жодних документів для підтвердження місця проживання (реєстрації) на території України відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено вимоги Порядку 22- 1. Однак, відповідач звертає увагу, що в заяві про призначення пенсії ОСОБА_1 зазначив адресу фактичного місця проживання - АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 4.10 Порядку № 22 - 1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії. Тобто, у разі задоволення позовних вимог в частині призначення пенсії ОСОБА_1 перебуватиме на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що є третьою особою у даній справі.

Третя особа не скористалась правом на подання пояснень.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , який виданий 16.09.2019 р. органом 2ІSR.

В 1999 році позивач виїхав на постійне проживання до Ізраїлю.

При цьому, на час виїзду за кордон на постійне проживання позивач не досяг пенсійного віку, за призначенням пенсії до державних органів України не звертався і пенсія йому не призначалась.

30.07.2025 р. у зв`язку з досягненням пенсійного віку позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1), до якої додав повний пакет документів, зокрема:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 ;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків.

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням від 08.08.2025 №046050025697, оформленим листом від 11.08.2025 р. №9374/03- 16, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114, у зв`язку з відсутністю паспорту громадянина України та документу про реєстрацію на території України.

Дане рішення вмотивовано тим, що проведеним аналізом наданих документів встановлено, заявник звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону, в заяві про призначення пенсії зазначено в графі адреса: задеклароване/ зареєстроване місце проживання- Ізраїль, фактичне місце проживання АДРЕСА_1 . Відповідно до наданого паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 16.09.2019, постійне проживання в Ізраїлі з 11.10.2019. Заявником не надано паспорт громадянина України та місце проживання (реєстрації) не підтверджено у встановленому законодавством порядку. Страховий стаж склав 20 років 03 дні, при цьому з урахуванням стажу за Списком №1 (13 років) становить 33 років 03 дні (зараховано всі періоди). Пільговий стаж особи за Списком №1 становить 13 років 08 місяців 20 днів, в тому числі навчання за фахом 06 місяців 01 день.

Наразі сформована відмовна пенсійна справа ОСОБА_1 №046050025697 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Не погодившись з даним рішенням відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частинами 1, 2 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), зокрема, -

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок ( перший частини ч.1 ст. 24 Закону № 1058-IV);

- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. ( перший частини ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV);

- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. ( абзац перший частини 4 ст. 24 Закону № 1058-IV);

- особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.( частина перша статті 26 Закону № 1058-ІV).

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. ( частина перша ст. 44 Закону № 1058-IV);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. ( частина третя статті 44 Закону № 1058-IV);

- пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. ( абзац другий пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV);

- документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. ( частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У пункті 7 Порядку № 22-1 міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 30 Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку № 22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку № 22-1).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43 Порядку № 22-1).

VI. Оцінка та висновок суду.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначені йому пенсії за віком за відсутності паспорту громадянина України та документу про реєстрації на території України.

Як установлено судом, звертаючись до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком від 30.07.2025р. ОСОБА_1 надав перелік документів, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 .

Зі змісту оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 08.08.2025 №046050025697 вбачається, що нормативно-правовою підставою відмови позивачу у призначенні позивачу пенсії за віком є не дотримання ним вимог ст. 44 Закону № 1058-ІV, пункту 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1, якими передбачено, що під час подання заяв, зокрема про призначення пенсії, особою пред`являється, паспорт громадянина України. В заяві особою зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України від 05.11.2021№1871-IX Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.

Вирішуючи дані спірні правовідносини з урахуванням висновків ГУ ПФУ в оскаржуваному позивачем рішенні, висловленої позиції позивача та наявних у справі документів, суд вказує про таке.

Відповідно до встановлених судом обставин, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , який виданий 16.09.2019 р. органом 2ІSR. В 1999 році позивач виїхав на постійне проживання до Ізраїлю.

Відповідно до положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Суд зазначає, що згідно ч.ч. 1, 3 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Тобто, однією з умов, які передбачають наявність у особи права на отримання пенсії є її належність до громадянства України.

Водночас, належність позивача до громадянства України підтверджено паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України.

Отже, виходячи із правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, право громадянина на призначення йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні.

На підставі викладеного, суд вважає, що звертаючись до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії, особа повинна пред`явити, зокрема, паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу. При цьому, таким документом може бути, у тому числі, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Із матеріалів справи судом встановлено, що при зверненні до пенсійного органу позивач надав в якості документа, що посвідчував особу копію паспорта для виїзду за кордон.

Суд дослідив копію паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон та встановив, що цей документ дійсний до 16.09.2029р.

Відповідно до ч. 1 розділу V Перехідні положення Закону № 5492-VI документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

Таким чином, на дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії, поданою 30.07.2025р., паспорт громадянина України для виїзду за кордон, в якості документа, що посвідчував особу ОСОБА_1 , був дійсним.

Всупереч вищевикладеному, відмову в призначенні пенсії позивачу обґрунтовано саме відсутністю документа, що засвідчує його особу та підтверджує місце проживання (реєстрації) позивача на території України.

Суд вважає, що за змістом ст.ст. 8, 46 Конституції України відсутність самого лише паспорта громадянина України (внутрішнього) за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон і не спростування факту належності заявника до громадянства України не може бути визнане у розумінні закону достатньою підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії громадянину України.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постановах Верховного Суду України від 19.05.2015 р. по справі № 21-168а15, від 06.10.2015 р. по справі № 608/1189/14-а, постановах Верховного Суду від 20.09.2018 р. по справі № 754/3047/17, від 27.03.2018 р. по справі № 569/6114/17.

Щодо місця проживання (реєстрації) позивача, зокрема, пункт 2.9 Порядку № 22-1, яким передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік), суд вважає за необхідне зазначити, що позивач чітко вказав, що не проживає в Україні, місце його проживання Ізраїль, що підтверджується відповідними документами. В разі необхідності зазначення безпосереднього місця проживання в Ізраїлі таке питання може бути вирішено між сторонами шляхом листування.

Отже, вимоги, зазначені в пункті 2.9 Порядку № 22-1 не стають на перешкоді позивачу, щодо реалізації її права на пенсійне забезпечення.

Згідно з п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України. Відповідно до п. 2 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.02.2007 року № 719-У, паспорт громадянина України для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетину ним державного кордону України та перебування за кордоном.

Таким чином, громадянство України підтверджується як паспортом громадянина України та і паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Виходячи з викладеного спростовуються доводи відповідача, що позивачем не підтверджено громадянство України. Для призначення пенсії в Україні особа повинна бути громадянином України, водночас відповідачем не спростовано, що позивач є громадянином України та відповідачем не доведено, що позивач не є громадянином України.

Отже, висновок відповідача про не підтвердження позивачем громадянства України є помилковим та таким, що негативно впливає на реалізацію позивачем його конституційного права на соціальний захист, зокрема поновлення пенсії.

При цьому, відсутність законодавчо визначеного порядку подання громадянами України заяв про призначення пенсії у випадку постійного проживання за межами України, не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, що встановлене Конституцією України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1) з підстав ненадання ним доказів місця реєстрації на території України, та паспорту громадянина України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) з 30.07.2025 року.

Стосовно дати призначення пенсії суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, незважаючи на досягнення позивачем пенсійного віку, пенсія в даному випадку повинна призначатися з 30.07.2025 року - тобто з дня звернення із відповідною заявою.

Суд приймає до уваги, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 08.08.2025 №046050025697, то проведеним аналізом наданих документів встановлено, що страховий стаж позивача склав 20 років 03 дні, при цьому з урахуванням стажу за Списком №1 (13 років) становить - 33 років 03 дні (зараховано всі періоди). Пільговий стаж особи за Списком №1 становить 13 років 08 місяців 20 днів, в тому числі навчання за фахом 06 місяців 01 день.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон), пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За таких обставин уповноважений орган перевірив дотримання інших умов для призначення пенсії, зокрема, питання щодо наявності у позивача трудового стажу, що є обов`язковою умовою для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а відтак суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідача обов`язок призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) з 30.07.2025 року.

Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Так у відповідності до п. 1 ч. 1. ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення, у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

З аналізу вищевикладеного випливає, що негайно виконуються рішення про присудження пенсії або інших періодичних платежів у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір.

Проте заявлені позивачем вимоги є вимогами немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід відмовити позивачу у зверненні рішення суду до негайного виконання

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.8 ст.139 КАС України)

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн., що підтверджується платіжним документом, який міститься в матеріалах цієї справи.

Оскільки спір виник внаслідок рішення та бездіяльності відповідача, визнаних за результатом розгляду даної справи протиправними, тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 14, 74-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонсьікй області (вул.Валентини Крицак, буд.6, м.Херсон, 73036, ЄДРПОУ 21295057) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро 49094, ЄДРПОУ 21910427) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 08.08.2025 №046050025697, щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1) ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1) з 30.07.2025 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім грн.96 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна