Ухвала суду № 133325099, 14.01.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21628/25

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

14 січня 2026 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Старий Львів" про визнання протиправною бездіяльність, -

в с т а н о в и в :

30.10.2025 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 04055896), Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (вул. Ференца Ліста, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ 20847537), ЛКП Старий Львів (вул. Сербська, 15, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 20782401) (мовою оригіналу) з вимогами:

1. Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації, яка полягає у невжитті заходів щодо охорони, збереження та утримання будинку 1846 року пам`ятки архітектури за адресою: м. Львів, вул. Руська, 3.

2. Визнати незаконним і таким, що порушує права співвласників, договір управління від 2019 р., укладений без відома та згоди більшості співвласників будинку.

3. Зобов`язати Львівську міську раду(балансоутримувача): провести технічне обстеження будинку, скласти акт технічного стану, o розробити проєкт протиаварійних робіт, передбачити фінансування у міському бюджеті на 2026 рік для забезпечення збереження пам`ятки.

4. Зобов`язати ЛКП Старий Львів надати суду всі копії документів і договорів, укладених від імені співвласників без їх згоди.

5. Стягнути з відповідачів судові витрати….

Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 24.11.2025 року заяву позивача від 20.11.2025 року про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року заяву позивача від 20.11.2025 року про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, - залишено без задоволення.

Ухвало суду від 11.12.2025 року (суддя Чаплик І.Д.), у задоволенні заяви позивача про відвід судді Карп`як О.О. в адміністративній справі №380/21628/25 - відмовлено.

Ухвалою суду від 02.01.2026 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у режимі відеоконференції, - відмовлено.

Ухвалою суду від 02.01.2026 року у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовлено.

09.01.2026 позивач подала до суду дві заяви:

- про відвід судді Карп`як О.О. від розгляду цієї справи;

- про забезпечення позову.

Ухвалою від 12.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Карп`як О.О., по справі № 380/21628/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП Старий Львів про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - визнано необґрунтованою. Передано матеріали справи №380/21658/25 для вирішення питання про відвід судді Карп`як О.О., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду (суддя Братичак У.В.) від 13.01.2026 у задоволенні заяви позивача про відвід судді Карп`як О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства Старий Львів про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Матеріали справи повернуто судді згідно акта 14.01.2026.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач просить забезпечити адміністративний позов у справі №380/21628/25 шляхом:

заборони Львівській міській раді, Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради та ЛКП «Старий Львів» вчиняти будь-які дії з реалізації, виконання або продовження дії «договору управління» від 2019 року щодо будинку за адресою: м. Львів, вул. Руська, 3 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

заборони укладати будь-які нові договори, пов`язані з управлінням, утриманням, виконанням робіт або розпорядженням коштами щодо зазначеного будинку без згоди співвласників до вирішення справи по суті.

Заява обґрунтована тим, що будинок є об`єктом культурної спадщини, розташованим у зоні UNESCO, перебуває у незадовільному технічному стані, а дії та бездіяльність відповідачів створюють реальну загрозу подальшого погіршення його стану та завдання непоправної шкоди. Вказує, що у даній справі існує очевидна небезпека того, що до ухвалення рішення по суті: відповідачі або ЛКП «Старий Львів» продовжать виконання та реалізацію спірного «договору управління»; можуть бути вчинені дії щодо будинку без згоди співвласників (укладення договорів, проведення робіт, розпорядження коштами); подальша бездіяльність щодо протиаварійних заходів призведе до фізичного руйнування пам`ятки, що матиме незворотний характер. Таким чином, ефективний судовий захист без вжиття заходів забезпечення позову є ілюзорним. Запитувані заходи забезпечення позову: не вирішують справу по суті; є тимчасовими; спрямовані виключно на збереження існуючого стану речей (status quo); відповідають принципу співмірності, передбаченому ч. 2 ст. 151 КАС України.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та долучені до неї докази, суд зазначає наступне.

Згідно ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

3. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Отже, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч.1 ст.151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 цього Кодексу.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Заявником - позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Позивач у заяві вказує про можливе існування очевидної небезпеки того, що до ухвалення рішення по суті відповідачі або ЛКП «Старий Львів» продовжать виконання та реалізацію спірного «договору управління»; можуть бути вчинені дії щодо будинку без згоди співвласників (укладення договорів, проведення робіт, розпорядження коштами); подальша бездіяльність щодо протиаварійних заходів призведе до фізичного руйнування пам`ятки, що матиме незворотний характер.

На думку суду, заявник не довів існування та впливу на позивача обставин, виходячи з яких заявник просить вжити заходи забезпечення позову. Недоведеність таких обставин є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки обов`язковою передумовою для співставлення інтересів сторін є встановлення реальності впливу або можливості впливу на такі інтереси спірних правовідносин, в той час як в цій справі наразі відсутні жодні докази на підтвердження настання обставин, про які вказував заявник. Вжиття заходів забезпечення позову на основі одних лише тверджень є невиправданим та порушує правову визначеність у відповідних правовідносинах.

Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 17.09.2025 у справі № 300/3663/25.

Таким чином, зазначені заявником мотиви вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованими та такими, що не свідчать про можливість настання негативних наслідків для позивача та ймовірність виникнення складнощів під час виконання рішення суду.

Отже, вказані доводи заявника не приймаються судом до уваги, оскільки не свідчать в чому полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи зазначене, суд робить висновок, що немає підстав, які визначені ч. 2 ст. 150 КАС України підтверджених належними доказами, тому заява позивача про забезпечення позову не може бути задоволена.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі №380/21628/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 14.01.2026 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна