Ухвала суду № 13332026, 22.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-10823/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.,

секретар Євтушевський В.М.,

за участю:

представників позивача –Боброва В.В., Іванціва Ю.С.,

представника відповідача –Іщука К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 25 липня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року

у справі № 15а/121-2239

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії «Гірничодобувна промисловість»в особі Полупанівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії «Гірничодобувна промисловість»

до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «Гірничодобувна промисловість»в особі Полупанівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії «Гірничодобувна промисловість»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області (далі –відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області № 0002682301/0 від 23 жовтня 2006 року, № 0002662301/0 від 23 жовтня 2006 року, № 0002672301/0 від 23 жовтня 2006 року, № 0002702301/2 від 07 березня 2007 року, № 0002692301/2 від 07 березня 2007 року.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 25 липня 2007 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області № 0002682301/0 від 23 жовтня 2006 року, № 0002662301/0 від 23 жовтня 2006 року, № 0002672301/0 від 23 жовтня 2006 року, №0002702301/2 від 07 березня 2007 року, № 0002692301/2 від 07 березня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»в особі Полупанівської філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»3,40 грн. сплаченого державного мита.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року постанову Господарського суду Тернопільської області від 25 липня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Тернопільської області від 25 липня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області проведено виїзну планову перевірку Полупанівської філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 вересня 2003 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 940/23/26427581 від 11 жовтня 2006 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податку на додану вартість в сумі 52525,42 грн.; пункту 3 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по екології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики від 30 грудня 1997 року № 207/472/51/157, пункту 4 Порядку справляння плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету України від 12 вересня 1997 року № 1014, яке полягало у заниженні плати за користування надрами для видобутку корисних копалин на 88793,00 грн.; пункту 3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року № 105/309, яке полягало у заниженні збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету на 13408,35 грн.

23 жовтня 2006 року на підставі акта перевірки ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002662301/0, яким на підставі пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Полупанівській філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість у розмірі 78788,13 грн., у тому числі 52525,42 грн. –за основним платежем, 26262,71 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями; повідомлення-рішення № 0002682301/0, яким на підставі пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Полупанівській філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у розмірі 19760,46 грн., у тому числі 13408,35 грн. –за основним платежем, 6352,11 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями; повідомлення-рішення № 0002672301/0, яким на підставі пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Полупанівській філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: платежі за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 130863,30 грн., у тому числі 88793,00 грн. –за основним платежем, 42070,30 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення –без змін. Разом з цим, рішенням Державної податкової адміністрації в Тернопільській області від 28 лютого 2007 року № 3247/10/25-007 «Про результати розгляду повторної скарги»позивачу було збільшено штрафну санкцію по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на суму 352,07 грн., та збільшено штрафну санкцію по платі за користування надрами загальнодержавного призначення на суму 2326,20 грн.

На виконання вказаного рішення ДПА в Тернопільській області, ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002692301/2, яким на підставі пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Полупанівській філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»суму штрафної (фінансової) санкції за платежем: платежі за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 2326,20 грн.; повідомлення-рішення № 0002692301/2, яким на підставі пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Полупанівській філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість»суму штрафної (фінансової) санкції за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у розмірі 352,07 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що якщо контрагент платника податку не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Також суд виходив з того, що відповідно до пункту 3.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по екології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики від 30 грудня 1997 року № 207/472/51/157, пункту 16 Порядку справляння плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету України від 12 вересня 1997 року № 1014, плата за користування надрами не справляється за користування гірничо-промисловими відходами, які формуються у процесі переробки корисних копалин, а згідно додатку № 9 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»- базові нормативи плати за користування надрами для видобутку корисних копалин розділ «Корисні копалини»не містить такого найменування яку щебінь 20х40 та відсів. Крім цього, суд виходив з того, що згідно пункту 3.3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року № 105/309, збір за геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток корисних копалин, видобуток яких є технологічно вимушеним у зв’язку з видобутком інших корисних копалин.

Однак, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, порушив вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких встановлено вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення.

Так, у частинах 2 і 3 цієї статті зазначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

В порушення вищезазначених вимог, суд апеляційної інстанції не перевіривши доводи апеляційної скарги, не встановивши дійсні обставини справи, без посилань на відповідні докази, а також мотиви неврахування доказів, що є в матеріалах справи, постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині не встановлення фактичних обставин справи не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ Н.Г. Пилипчук

           ______ О.І. Степашко

______ Т.М. Шипуліна