Ухвала суду № 133319117, 15.01.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/238/25

Провадження № 1-кп/135/33/26

У Х В А Л А

іменем України

15.01.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин, кримінальне провадження № 42024022120000152 від 05.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 197-1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 197-1 КК України.

У судові засідання неодноразово не з`являється свідок сторони захисту ОСОБА_6 , який ігнорує судові виклики та не повідомляє суд про причини своєї неявки. У зв`язку з цим за клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 29.12.2025 було постановлено здійснити привід зазначеного свідка у судове засідання на 15.01.2026 о 09:00.

Ухвала суду про привід свідка ОСОБА_6 залишилася невиконаною з невідомих причин, попри її своєчасне направлення для виконання до відповідного підрозділу поліції за місцем проживання свідка. Будь-яких письмових пояснень про причини невиконання приводу свідка, як цього вимагають положення ч. 4 ст. 143 КПК України, від відділення поліції до суду не надходило.

Суд поставив на обговорення питання щодо можливості продовження судового розгляду за відсутності зазначеного свідка.

Прокурор ОСОБА_4 вважав за необхідне відкласти судове засідання, заявив клопотання про здійснення приводу свідка ОСОБА_6 у наступне судове засідання та зазначив, що належним чином проконтролює виконання приводу відповідним органом поліції. Окрім того, у зв`язку з неодноразовим порушенням свідком покладеного на нього процесуального обов`язку щодо явки за викликом суду, прокурор просив застосувати до нього захід забезпечення кримінального провадження у вигляді грошового стягнення.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що особисто вживав заходів для повідомлення свідка про дату та час судового засідання, зокрема намагався зв`язатися з ним за допомогою мобільного зв`язку, однак свідок відмовився від спілкування. З огляду на це обвинувачений підтримав клопотання прокурора про застосування до свідка приводу та накладення грошового стягнення.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого та клопотання прокурора.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, з`ясувавши позиції учасників судового провадження та оцінивши обставини неявки свідка ОСОБА_6 , суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду. Згідно зі ст. 28 КПК України суд зобов`язаний здійснювати судове провадження у розумні строки. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у тому числі у справі «Меріт проти України», наголошує, що обов`язок забезпечити розумний строк розгляду покладається насамперед на державні органи, у тому числі на суд.

Систематична неявка свідка ОСОБА_6 у судові засідання без поважних причин перешкоджає виконанню зазначених завдань, призводить до затягування розгляду справи та порушує право обвинуваченого на розгляд справи в розумний строк.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду. У разі, якщо свідок, який був належним чином викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, суд має право застосувати щодо нього передбачені законом заходи процесуального примусу, зокрема привід та накладення грошового стягнення (статті 139, 140, 143 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України, у разі неявки у судове засідання свідка суд вживає заходів для забезпечення прибуття його до суду та має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

З урахуванням того, що свідок ОСОБА_6 : неодноразово не з`являвся у судові засідання, будучи належним чином викликаним; не повідомляв про поважні причини неявки; ухвала суду про здійснення приводу від 29.12.2025 не була виконана, а письмові пояснення органу поліції про причини невиконання до суду не надходили, суд вважає, що іншим шляхом забезпечити явку свідка та реалізацію завдань кримінального провадження неможливо, а застосування до нього приводу є необхідним та співмірним заходом процесуального примусу.

Щодо накладення грошового стягнення суд виходить із того, що свідок без поважних причин не виконує покладений на нього процесуальний обов`язок щодо явки до суду, а тому до нього підлягає застосуванню захід забезпечення кримінального провадження у вигляді грошового стягнення в порядку ст. 139 КПК України. Таке стягнення має на меті забезпечити належну процесуальну дисципліну, а не покарання свідка.

Згідно з Державним бюджетом України на 2026 рік та офіційними роз`ясненнями, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328 грн. Виходячи з вимог ст. 139 КПК України та з огляду на конкретні обставини справи, суд вважає можливим та достатнім накласти на свідка мінімальне грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664 грн. Такий розмір відповідає принципу співмірності та індивідуалізації процесуальної відповідальності.

З урахуванням наведеного, з метою забезпечення явки свідка ОСОБА_6 у судове засідання, дотримання розумних строків судового розгляду та виконання завдань кримінального провадження, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання, повторно постановити ухвалу про привід зазначеного свідка та накласти на нього грошове стягнення.

Керуючись статтями 2, 28, 66, 131, 139143, 323, 327, 370, 532 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Судове засідання у кримінальному провадженні № 42024022120000152 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197?1 КК України, відкласти на 11 год 00 хв 02 лютого 2026 року, провести його в приміщенні Ладижинського міського суду Вінницької області в м. Ладижин.

2. Здійснити привід свідка ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у судове засідання, призначене на 11 год 00 хв 02 лютого 2026 року, до Ладижинського міського суду Вінницької області.

3. Виконання цієї ухвали в частині здійснення приводу доручити відповідним підрозділам Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

4. Роз`яснити, що привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої його застосовано, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику у зазначений в ухвалі час.

5. У разі неможливості здійснення приводу свідка до початку судового засідання ухвалу слід невідкладно повернути до суду з письмовим поясненням причин її невиконання, відповідно до ч. 4 ст. 143 КПК України.

6. Накласти на свідка ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

7. Роз`яснити свідку, що відповідно до ст. 147 КПК України він має право звернутися до суду, який постановив цю ухвалу, з клопотанням про скасування ухвали про накладення грошового стягнення у разі наведення обґрунтованих доводів щодо безпідставності його накладення або поважності причин невиконання процесуального обов`язку. Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

9. Ухвала в частині накладення грошового стягнення може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя