Ухвала суду № 133312745, 14.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21368/24

Провадження № 2/638/923/26

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м.Харкова у складі судді Агапова Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Агапова Р.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 ;

- визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання до досягнення дітьми повнолітнього віку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IXвід 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Ужгородської міської ради та виключено Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

11.01.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Агапова Р.О., яка обґрунтована тим, що у цій справі суддею Агаповим P.O. було допущено фактичне позбавлення відповідача і його представника доступу до матеріалів справи; створення процесуальної переваги позивачу; руйнування принципу equality of arms.

Винятковість підстав для відводу відповідач обґрунтовує наступним.

Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України, після спливу загального строку заявлення відводу він допускається лише у виняткових випадках, коли про підстави відводу заявнику не могло бути відомо раніше, але не пізніше двох днів з моменту, коли він дізнався про такі підстави.

Підстави для заявления цього відводу стали відомі відповідачу виключно 10 січня 2026 року, після створення електронного кабінету в ЄСІТС; фактичного, повного та реального ознайомлення з матеріалами судової справи.

Вказує, що до зазначеної дати таке ознайомлення було об`єктивно унеможливлено, оскільки: електронна справа в ЄСІТС містила лише фрагментарні документи; повний обсяг матеріалів справи не був доступний ані в електронній, ані в паперовій формі; процесуальні звернення щодо забезпечення доступу до матеріалів не дали реального результату.

Відповідно до приписів ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно приписів ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд, дослідивши доводи заяви про відвід, матеріали цивільної справи, доходить наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

Як зазначено у ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 2 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.

Твердження Ластвоенко Г.І. про те, що суддею Агаповим P.O. було допущено фактичне позбавлення відповідача і його представника доступу до матеріалів справи та створення процесуальної переваги позивачу, не підтверджується відповідними доказами.

Вирішення клопотань представника позивача про долучення доказів відбувалось виключно за участю представника позивача та представника відповідача адвоката Криворучко Л.С., яка висловлювала позицію щодо кожного такого клопотання.

Також слід зауважити, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі ЄСІТС), яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а підсистема ЄСІТС "Електронний суд" (далі ЕС) забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. Отож, всі наявні в матеріалах даної справи документи, включаючи і позовну заяву, автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в автоматизованої системи діловодства судів.

Враховуючи викладене, представник відповідача, як користувач кабінету Електронного суду, що здійснює адвокатську діяльність, мала можливість ознайомитися зі всіма документами, які подаються учасниками процесу та містяться у матеріалах справи.

Відтак, відповідач не була позбавлена можливості ознайомитися зі всіма необхідними їй матеріалами справи через свого представника, а також безпосередньо в приміщенні суду.

Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки судове засідання по справі призначено на 15.01.2026 року, заява про відвід має бути вирішена суддею, який не входить до складу суду.

Окрім того суд зазначає наступне.

Відповідач у якості доказів дотримання строків, визначених частини другої статті 39 ЦПК України для заявлення відповідного відводу посилається на те, що підстави для заявлення відводу стали відомі 10.01.2026 року, після створення електронного кабінету в ЄСІТС.

Разом з тим, згідно довідки Шевченківського районного суду міста Харкова про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в цивільній справі №638/21368/24 надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 24.12.2025 о 17:50 год.

Таким чином, станом на 24.12.2025 ОСОБА_1 мала зареєстрований електронного кабінету в ЄСІТС та, відповідно, мала доступ до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 259, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей - необґрунтованим.

Передати заяву ОСОБА_1 від 11.01.2026 року про відвід головуючого судді у справі № 638/21368/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей, до канцелярії суду для вирішення питання про відвід на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і має бути визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.О. Агапов