Ухвала суду № 133312744, 14.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21368/24

Провадження № 2/638/923/26

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м.Харкова у складі судді Агапова Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Агапова Р.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 ;

- визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання до досягнення дітьми повнолітнього віку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IXвід 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.05.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Ужгородської міської ради та виключено Орган опіки та піклування Ужгородської адміністрації Закарпатської області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій сумі у розмірі 31 960,00грн. на кожну дитину на користь батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

11.01.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Агапова Р.О., яка обґрунтована наступним.

У межах підготовчого провадження у справі № 638/21368/24 представником відповідача було подано клопотання про повернення позовної заяви, обґрунтоване імперативними приписами частини шостої та абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України, а також обов`язковими для застосування правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у підпунктах 12.1-12.3 пункту 12 постанови від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.

Ухвалою від 21 березня 2025 року суддя Агапов P.O. відмовив у задоволенні цього клопотання, однак предметом заявленого відводу є не сам факт відмови, а процесуальна поведінка судді при розгляді клопотання, яка проявилася у невиконанні обов`язку надати оцінку істотним аргументам сторони, ігноруванні обов`язкових правових висновків Великої Палати Верховного Суду та відсутності мотивів їх незастосування, що виходить за межі допустимого суддівського розсуду.

Фактично суддя, здійснюючи процесуальні дії, не обрав один із кількох можливих варіантів правозастосування, а підмінив обов`язкові до застосування правові висновки Великої Палати Верховного Суду власним тлумаченням, не навівши жодних правових підстав для такого відступу. Такий підхід не є проявом суддівської дискреції, а становить процесуальну поведінку, яка порушує принципи юридичної визначеності та передбачуваності застосування права.

Особливо показовим є те, що суддя не встановив і не дослідив жодних обставин, які могли б об`єктивно виправдати відступ від імперативних приписів частини шостої та абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України, не перевірив питання технічної можливості використання ЄСІТС, хоча саме ці обставини відповідно до практики Верховного Суду є єдиною допустимою підставою для відступу від електронного способу подання процесуальних документів адвокатом.

Крім того, суддя послався на фрагмент постанови Великої Палати Верховного Суду, який не містить відповідних правових висновків, фактичне приписавши рішенню найвищої судової інстанції зміст, якого воно не має, ще об`єктивно виключає можливість трактувати такі дії як звичайну правову помилку.

Винятковість підстав для відводу відповідач обґрунтовує наступним.

Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України, після спливу загального строку заявлення відводу він допускається лише у виняткових випадках, коли про підстави відводу заявнику не могло бути відомо раніше, але не пізніше двох днів з моменту, коли він дізнався про такі підстави.

Підстави для заявления цього відводу стали відомі відповідачу виключно 10 січня 2026 року, після створення електронного кабінету в ЄСІТС; фактичного, повного та реального ознайомлення з матеріалами судової справи.

Вказує, що до зазначеної дати таке ознайомлення було об`єктивно унеможливлено, оскільки: електронна справа в ЄСІТС містила лише фрагментарні документи; повний обсяг матеріалів справи не був доступний ані в електронній, ані в паперовій формі; процесуальні звернення щодо забезпечення доступу до матеріалів не дали реального результату.

Відповідно до приписів ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно приписів ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд, дослідивши доводи заяви про відвід, матеріали цивільної справи, доходить наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

Як зазначено у ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 Криворучко Л.С. про повернення позовної заяви.

Вказана ухвала постановлена за результатом розгляду заперечень адвоката Криворучко Л.С. на дії головуючого судді у справі, в яких адвокат просила повернути подану представником позивача позовну заяву у паперовій формі без розгляду.

В обґрунтування заперечень Криворучко Л.С. послалась на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, в якій зроблені висновки щодо застосування норм права та зазначено наступне:

«12.1 Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

12.3. наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку».

З огляду на викладене вважала, що подана адвокатом представником позивача у паперовому вигляді позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Також представник відповідача послалась на позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2024 у справі ЄУН 463/615/13.

ОСОБА_1 у заяві про відвід зазначає, що суддя, здійснюючи процесуальні дії, не обрав один із кількох можливих варіантів правозастосування, а підмінив обов`язкові до застосування правові висновки Великої Палати Верховного Суду власним тлумаченням, не навівши жодних правових підстав для такого відступу. Також вказує, що суддя послався на фрагмент постанови Великої Палати Верховного Суду, який не містить відповідних правових висновків, фактичне приписавши рішенню найвищої судової інстанції зміст, якого воно не має, ще об`єктивно виключає можливість трактувати такі дії як звичайну правову помилку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Як зазначено у ч.2 ст.14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно ч.8 ст.14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що адвокат як представник сторони у справі може подати позовну заяву до суду як в письмовій формі так і в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд».

Така сама позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, у п.8.9 якої зазначено, що відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Отже адвокат як представник заявника у справі могла подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Враховуючи викладене, твердження ОСОБА_1 про те, що суддя при постановленні спірної ухвали підмінив обов`язкові до застосування правові висновки Великої Палати Верховного Суду власним тлумаченням, спростовуються вищевикладеним.

Частиною 2 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Обставини викладені ОСОБА_1 у заяві від 11.01.2026не є підставами для відводу, а є незгодою з процесуальним рішенням судді. Будь-яких доказів упередженості судді заявником не надано.

Враховуючи положення ст.ст. 36, 37 ЦПК України, суд вважає, що заявлений позивачем відвід головуючому у справі судді Агапову Р.О. є необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки судове засідання по справі призначено на 15.01.2026 року, заява про відвід має бути вирішена суддею, який не входить до складу суду.

Окрім того суд зазначає наступне.

Відповідач у якості доказів дотримання строків, визначених частини другої статті 39 ЦПК України для заявлення відповідного відводу посилається на те, що підстави для заявлення відводу стали відомі 10.01.2026 року, після створення електронного кабінету в ЄСІТС.

Разом з тим, згідно довідки Шевченківського районного суду міста Харкова про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в цивільній справі №638/21368/24 надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 24.12.2025 о 17:50 год.

Таким чином, станом на 24.12.2025 ОСОБА_1 мала зареєстрований електронного кабінету в ЄСІТС та, відповідно, мала доступ до матеріалів справи.

Твердження ОСОБА_1 про те, що електронна справа в ЄСІТС містила лише фрагментарні документи та повний обсяг матеріалів справи не був доступний ані в електронній, ані в паперовій формі, не підтверджується відповідними доказами.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 259, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей - необґрунтованим.

Передати заяву ОСОБА_1 від 11.01.2026 року про відвід головуючого судді у справі № 638/21368/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей - необґрунтованим до канцелярії суду для вирішення питання про відвід на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і має бути визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.О. Агапов