Ухвала суду № 13331264, 22.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-13461/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Бим М.Є.

                                                  Гончар Л.Я.

                                                  Леонтович К.Г.

                                                  Харченка В.В.

при секретарі: Савченку А.В.

за участю представників:

позивача: Білявського В.В.                              

відповідача: Ясніцької Т.С.          

Генеральної прокуратури України:          Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від 20.02.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 року

у справі № 3/266 (№ 22а-3474/08)

за позовом          Холдингової компанії «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства

до          Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

за участю           Прокуратури Полтавської області

про          визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2007 року Холдингова компанія «АвтоКраЗ»у формі відкритого акціонерного товариства звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про нечинними податкових повідомлень-рішень №0000292302/0/85 від 14.05.2007 року, №0000292302/1/119 від 23.07.2007 року, №0000292302/2/149 від 02.10.2007 року, №0000292302/3/181 від 11.12.2007 року.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 20.02.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень суди порушили норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2007 року, за результатами якої складено Акт №275/23-309/05808735 від 11.05.2007 року (далі –Акт перевірки).

За даними Акта перевірки встановлено порушення позивачем: пункту 4.5 статті 5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від 03.04.1997 року №168/97-ВР), в результаті чого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у лютому 2007 року, становить 6 306 033, 00 грн. замість 8 756 324, 00 грн. Крім того, в Акті перевірки зазначено про те, що з метою дотримання вимог пункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР питання про відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2007 року у розмірі 6306033,00 грн. буде вирішено після проведення зустрічних перевірок основних підприємств постачальників.

На підставі Акта перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292302/0/85 від 14.05.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 756 324, 00 грн.

За наслідками процедури апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000292302/1/119 від 23.07.2007 року, №0000292302/2/149 від 02.10.2007 року, №0000292302/3/181 від 11.12.2007 року.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з змісту Акта перевірки №275/23-309/05808735 від 11.05.2007 року вбачається, що під час проведення достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2007 року податковою інспекцією було проведено перевірку показників податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року. Так, перевіряючими були використані дані Акта перевірки № 210, за результатами якого було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000212302/0/856 від 16.04.2004 року та №0000202302/0/62 від 16.04.2007 року, які за результатами процедури адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації України від 09.11.2007 року були скасовані.

У вказаному рішенні Державної податкової адміністрації України від 09.11.2007 року було зазначено про те, що під час проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2007 року (Акт № 210) Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією не доведено того, що Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»не мала права на коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2006 року та січень 2007 року.

Відповідно до пункту 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного податкового періоду).

У даному випадку дані рядка 23.1 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року позивача - 11 960292,00 грн. є залишком від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за січень 2007 року, і відповідно до пункту 5.11 зазначеного Порядку, вказана сума була перенесена позивачем з рядка 22.2 декларації з податку на додану вартість Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»за попередній звітний період - січень 2007 року.

Натомість Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією при проведенні перевірки було взято інші дані залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за січень 2007 року, а саме - 6 306033,00 грн.

Такі розбіжності між даними від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за січень 2007 року у позивача та Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією виникли через заперечення податковим органом правомірності здійсненого Холдинговою компанією «АвтоКрАЗ»коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2006 року та січень 2007 року.

За вказаних обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність доводів податкового органу про те, що коригування сум податку на додану вартість, яке було проведено позивачем у грудні 2006 року та у січні 2007 року, є неправильним.

Отже, Холдинговою компанією «АвтоКраЗ»було правомірно, з урахуванням даних вказаного коригування сум податку на додану вартість, визначено до бюджетного відшкодування суму 8756324,00 грн.

Крім того, податковим органом було надано до суду копії матеріалів зустрічних перевірок як контрагентів позивача так і його постачальників, які підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту та заявлення до відшкодування сум податку на додану вартість.

За вказаних обставин судова колегія дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

          Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

          Постанову Господарського суду Полтавської області від 20.02.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України.

Головуючий(підпис)Конюшко К.В.

Судді (підпис)Бим М.Є.

(підпис)Гончар Л.Я.

(підпис)Леонтович К.Г.

(підпис)Харченко В.В.