Рішення № 133289899, 14.01.2026, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/592/25

Провадження № 2/747/28/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

14.01.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Супрун Є.В. звернулась до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, в просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у сумі 33 983, 22 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. Позов обґрунтовано тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори - 30.01.2021 кредитний договір № 2001803435501, за яким позичальнику видано кредит у сумі 14 993, 53 грн; 27.09.2021 кредитний договір № 1001982481801, за яким позичальнику видано кредит у сумі 7 000, 0 грн. Позивач зазначає, що відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 03.06.2025 року складає: - за кредитним договором від 30.01.2021 № 2001803435501- 25 040, 77 грн, з яких 14 993, 53 грн заборгованість за кредитом, 10 047, 24 грн заборгованість за процентами; за кредитним договором від 27.09.2021 № 1001982481801 8942, 45 грн, з яких 5787, 43 грн заборгованість за кредитом, 1, 58 грн заборгованість за процентами, 3153, 44 грн заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості за кредитними договорами станом на 03.06.2025 склала 33 983, 22 грн. Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Щодо правомірності стягнення комісії за кредитним договором позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору зокрема заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ,№ 2001803435501 від 30.01.2021, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ». Крім того, представник позивача обґрунтовує правомірність нарахування комісії за кредитним договором з посиланням на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року по справі № 486/203/24, де правомірність стягнення комісії обґрунтовано: - комісія була узгоджена сторонами договору; - її нарахування відповідає законодавству, зокрема Закону України «Про споживче кредитування»; - ці витрати є частиною загальних витрат за споживчим кредитом і такими, що правомірно включені до суми заборгованості, яка підлягає стягненню. Отже позовні вимоги по стягненню комісії є законними та відповідають чинному законодавству.

Ухвалою від 05 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 08 грудня 2025 року. Ухвалою від 08 грудня 2025 року вирішено проводити заочний розгляд справи, відповідача повідомити шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади України, розгляд справи відкладено на 14 січня 2026 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просили суд розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, відзиву на позов не подала, про дату час і місце судового розгляду повідомлена належним чином шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади України яке розміщене 08 грудня 2025 року, тому у відповідності до положень ч.11 ст 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи. Суд, за згодою позивача, ухвалює провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України, коли у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30 січня 2021 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Перший український міжнародний банк» із заявою № 2001803435501 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, банк встановив відповідачу кредитний ліміт у сумі 15 000,00 гривень, зі стандартною процентною ставкою 47,88 %, реальною річною процентною ставкою 47,88 %, строком на 12 місяців, орієнтовна загальна вартість кредиту 12577,58 гривень. Зі змісту вказаної заяви слідує, що підписанням даної заяви ОСОБА_1 підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах. (а.с.17) При укладенні кредитного договору відповідач також була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується її підписом про ознайомлення. Як слідує зі змісту паспорта споживчого кредиту, в ньому зазначені сума кредиту 15 000,00 гривень, строк кредитування 12 місяців з можливістю продовження вказаного строку, реальна річна процентна ставка 47,88 %. Підписанням паспорта споживчого кредиту відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. (а.с.17 зв) 27 вересня 2021 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Перший український міжнародний банк» із заявою № 1001982481801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, банк встановив відповідачу кредитний ліміт у сумі 7 000,00 гривень, на строк 24 місяці,розмір комісії за обслуговуання 2, 99%, розмір процентної ставки 0, 01% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту 12 023, 78 гривень. Зі змісту вказаної заяви слідує, що підписанням даної заяви ОСОБА_1 підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах. (а.с.15-16) При укладенні кредитного договору відповідач також була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується її підписом про ознайомлення. Як слідує зі змісту паспорта споживчого кредиту, в ньому зазначені сума кредиту, строк кредитування 12 місяців з можливістю продовження вказаного строку, реальна річна процентна ставка. Підписанням паспорта споживчого кредиту відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. (а.с.16 зв-17) Відповідно до платіжної інструкції № TR. 52481976.79140.8810 від 27 вересня 2021 року, АТ «Перший український міжнародний банк» на виконання умов кредитного договору № 1001982481801 перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 000, 0 грн (а.с.35). З наданих представником позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 03.06.2025 року складає: - за кредитним договором від 30.01.2021 № 2001803435501- 25 040, 77 грн, з яких 14 993, 53 грн заборгованість за кредитом, 10 047, 24 грн заборгованість за процентами; за кредитним договором від 27.09.2021 № 1001982481801 8942, 45 грн, з яких 5787, 43 грн заборгованість за кредитом, 1, 58 грн заборгованість за процентами, 3153, 44 грн заборгованість за комісією. (а.с.36-38) З виписок по особових рахунках, відкритих на ім`я відповідачки ОСОБА_1 вбачається, що вона користувалась кредитними коштами та частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення. (а.с.39-42) З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив письмову вимогу (повідомлення) № вих.КНО-44.2.2/795 від 05.06.2025 року з вимогою погасити заборгованість за кредитними договорами № 2001803435501 та № 1001982481801 не пізніше 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення, що підтверджується копією даної письмової вимоги та списком № 20250410 ПУМБ_815_1 згрупованих відправлень. (а.с.32-33) Оскільки досудові вимоги банку про погашення кредитної заборгованості позичальником добровільно задоволені не були, банк звернувся з цим позовом до суду для стягнення наявної кредитної заборгованості.

Суд, дослідивши умови та зміст кредитного договору, прийшов до висновку, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

В силу вимог частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи слідує, що 30 січня 2021 року та 27 вересня 2021 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачкою укладені кредитні договори № 2001803435501 та № 1001982481801 у вигляді заяв про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Суд встановив, що АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитними договорами виконав та надав їй кредитні кошти. Як слідує з розрахунків заборгованості, наданих АТ «ПУМБ», ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами щодо повернення кредиту, сплати процентів передбачених кредитними договорами, належним чином не виконав, у зв`язку з чим, у неї утворилась заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 33 983 грн 22 коп. Суд встановив, що спірні договори споживчого кредиту підписані сторонами, які досягли згоди по всім істотним умовам договорів, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договорів не заявляв додаткових вимог щодо умов спірних договорів та в подальшому виконував їх умови, а банк надав позичальнику інформацію про умови кредитування, відсоткову ставку, валютні ризики та форми забезпечення кредиту. За таких обставин суд приходить до висновку, що кредитні договори № 2001803435501 та № 1001982481801 укладені у спосіб, визначений чинним законодавством, та матеріалами справи безспірно підтверджується дійсність грошової вимоги АТ «ПУМБ» по стягненню заборгованостей по сумах кредитів та заборгованостей по процентам за кредитними договорами, а тому позовні вимоги позивача АТ «ПУМБ» про стягнення з відповідача заборгованості в цій частині підлягають задоволенню.

У статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Матеріалами справи підтверджується, що у заявах про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які підписані відповідачкою, сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків за користування кредитними коштами. Отже відповідачка була ознайомлена з вказаними умовами кредитування під підпис. Відповідачка не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки за кредитними договорами заборгованості за кредитами, заборгованості за процентами, нарахованими на прострочений кредит, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 2001803435501 в сумі 25 040, 77 грн, та за договором № 1001982481801 в сумі 5789, 01 грн, у загальному розмірі 30 829, 78 грн.

Що стосується стягнення з відповідачки заборгованості за комісією за договором № № 1001982481801 в сумі 3153, 44 грн, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»(у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними. Зважаючи на викладене, комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні оплати чергового платежу може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами кредитного договору № 1001982481801 встановлено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2, 99%. Однак при цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Отже, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення договору у частині 5 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на які посилається позивач, щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за управління кредитом є нікчемним відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судомне вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України). Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23. У зв`язку з чим суд висновує про відмову у задоволення позову в частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 3153, 44 грн. тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. До судових витрат згідно ч.1 ст 133 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, що складає 915, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору, пропорційно сплаченій позивачем та документально підтвердженою платіжною інструкцією № 97 від 16.10.2025 року в сумі2204, 38 грн.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 536, 611, 628, 629, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 89, 128, 130, 131, 133, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у сумі 30 829 (тридцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 78 коп. в задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн 38 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ: 14282829.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .

Суддя Л.В.Тіщенко